Суд: Заводський районний суд міста Кам’янського
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про визначення місця проживання дитини
Дата: 21 вересня 2026 р.
Справа: №185/15179/25
Суддя: Похваліта С. М.
справа № 185/15179/25
провадження № 2/208/3706/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
22 вересня 2026 р. м. Кам`янське
Заводський районний суд міста Кам`янського Дніпропетровської області у складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Золотоноші А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, -
в с т а н о в и в:
І. Стислий виклад позиції позивача, відповідача та третьої особи.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Зачепіло З.Я. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю.
Представник позивача, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:
- визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , як на території України, так і закордоном.
В обґрунтування уточненої позовної заяви, представник позивача зазначає, що 30.04.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб.
Від даного шлюбу в них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сімейні стосунки між сторонами не склалися, тому рішенням Розівського районного суду Запорізької області по цивільній справі № 327/65/19 від 13.05.2019 року було вирішено шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
З моменту фактичного припинення спільного проживання позивачки з відповідачем діти постійно та безперервно проживають разом із позивачкою. Саме вона здійснює їх щоденний догляд, забезпечує належні побутові умови, контролює процес навчання та розвитку, організовує медичне обслуговування, а також повністю відповідає за матеріальне забезпечення та задоволення щоденних потреб дітей.
Керуючись необхідністю гарантування безпеки дітей, а також з метою захисту їхнього фізичного та психологічного благополуччя в умовах, що склалися, позивачка була вимушена виїхати з дітьми за кордон, до Естонії.
II. Заяви, клопотання позивача, відповідача та третьої особи.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Долгова Л.В. не з`явились, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, посилаючись на підстави зазначені в уточненій позовній заяві, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.
В судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутністю його представника, з урахуванням наданого висновку.
III. Процесуальні дії по справі.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
Ухвалою суду від 14 липня 2026 року закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про народження, що видане 10 серпня 2015 року Орджонікідзевським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області, батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №589.
Як вбачається з свідоцтва про народження, що видане 10 вересня 2019 року Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №1031.
13 травня 2019 року заочним рішенням Розівського районного суду Запорізької області по справі №327/65/19 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Відповідно до акту перевірки побутових умов від 11.06.2026р., складеного працівником служби захисту дітей за фактичним місцем проживання родини в Естонії, вбачається, що сім`я живе в Естонії вже приблизно 4 роки. Вони проживають в 2-кімнатній орендованій квартирі. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 сплять в одній кімнаті, обидві дитини мають власне ліжко. В школі та дитячому садку проблеми не виникали.
Відповідно до акту проведення бесіди з матір`ю та дітьми від 03.06.2026 року, складеного начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради, вбачається, що діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із матір`ю ОСОБА_1 за кордоном за адресою: АДРЕСА_1 . Після розірвання шлюбу у 2019 році й по теперішній час батько дітей не виявляв бажання спілкуватися з ними та не брав участі у їхньому житті. ОСОБА_1 висловлює стійке бажання, щоб діти надалі проживали разом із нею. ОСОБА_1 працевлаштована у ветеринарній клініці «Ерівет» на посаді асистента ветеринарного лікаря. Вона має стабільній дохід, що дозволяє повністю забезпечувати базові та додаткові потреби дітей. У ході спілкування діти розповіли, що їм дуже подобається жити в поточному помешканні, вони адаптувалися до нових умов та мають друзів у школі. Діти продемонстрували стійку емоційну прив`язаність до матері. За результатом бесіди діти чітко та самостійно висловили бажання надалі проживати разом із матір`ю.
В матеріалах справи міститься висновок Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 06 липня 2026 року № 0908, відповідно до якого вбачається, що Розівська селищна військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, в особі начальника, який має повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачем обраний спосіб захисту, що відповідає вимогам ч.2 ст.16 ЦК України та є визначення місця проживання дитини, що є предметом спору.
Згідно до вимог ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З позовних вимог вбачається, що між сторонами виник спір з сімейних правовідносин, до яких застосовуються положення Сімейного Кодексу України.
Як передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинство», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Згідно з ч.1 ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (Мамчур проти України, № 10383/09, ЄСПЛ від 16 липня 2015 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
У частинах 4-5 статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
В матеріалах справи міститься висновок Розівської селищної військової адміністрації Пологівського району Запорізької області від 06 липня 2026 року № 0908, відповідно до якого вбачається, що Розівська селищна військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, в особі начальника, який має повноваження органу опіки та піклування, вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно вимог ст. ст.76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що визначення місця проживання неповнолітніх дітей із матір`ю, не є розлученням дітей з батьком, який не позбавлений права спілкування з дітьми, а також може брати участь у їх вихованні та забезпеченні, і може реалізувати свої права шляхом домовленості з матір`ю дітей щодо встановлення часу спілкування з дітьми, а у разі недосягнення такої згоди, за рішенням органу опіки та піклування або за судовим рішенням.
Таким чином, з урахуванням викладеного, беручи до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, вік дітей та інші обставини, що мають істотне значення, суд вважає вимоги позивача щодо визначення місця проживання дітей разом із матір`ю - такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зазначення території, на якій визначити місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір`ю, ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.3,4 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Місце проживання малолітньої дитини з одним із батьків визначається або за місцем проживання матері чи батька, або за конкретною адресою (постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 607/1091/16-ц (провадження № 61-13272св18).
Зазначена норма (ч.4 ст.29 ЦК України) не містить вимоги щодо визначення такого місця саме як зареєстрованого місця проживання чи перебування, а отже з її змісту не випливає обов`язок визначати конкретне місце проживання дитини на території певної адміністративно-територіальної одиниці або держави, що, своєю чергою, спростовує посилання позивача за зустрічним позовом на необхідність визначення місця проживання дітей з матір`ю саме на території України (постанова Верховного Суду від 28 січня 2026 року у справі № 761/28549/23 (провадження № 61-6019св25).
Отже, суд приходить до висновку, що вимога позивача про зазначення території, на якій визначити місце проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з матір`ю, ОСОБА_1 , задоволенню не підлягає.
Таким чином, аналізуючи в сукупності досліджені докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, підлягають частковому задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд вважає необхідним стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн. з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 29 ЦК України, ст.ст. 19, 160, 161 СК України, ст. ст. 4, 19, 141, 247, 268, 272, 273, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,-
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Служба у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, задовольнити частково.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В іншій частині позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП - НОМЕР_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Служба у справах дітей виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського району Запорізької області, ЄДРПОУ 43704949, адреса: Запорізька область, Пологівський район, смт.Розівка, вул.Каштанова, буд. 14.
Суддя Похваліта С. М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua