Вирок від 26 жовтня 2026 р. у справі №211/11182/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №211/11182/26

Провадження № 1-кп/211/1611/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026046720000242 від 15.10.2026 року відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Урал Баймакського району рф, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 11.01.2019 року Нововоронцовським районним судом Херсонської області за ч.2 ст.286 КК України до позбавлення волі строком на 4 років 6 місяців з позбавленням права керування транспортними засобами на 2 роки, звільнений 02.11.2023 року по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 у невстановлені під час дізнання час та місці, отримав як подарунок від невстановленої особи завідомо підроблений офіційний документ — посвідчення водія серії НОМЕР_1 на своє ім`я, із зазначеними в ньому датою видачі 20.03.2026 та органом видачі — ТСЦ № 8041 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, 14.10.2026 року близько о 12 год. 37 хв. ОСОБА_3 керуючи транспортним засобом марки «Жигулі», д.н.з. ф НОМЕР_2 , за адресою: м. Кривий Ріг, Довгинцівський район, вул. Нікопольське шосе, 5Б, під час зупинки транспортного засобу і перевірці документів працівниками поліції на блокпосту, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність у нього підробленого посвідчення водія, розуміючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, на законну вимогу працівника поліції використав зазначений вище підроблений документ, а саме посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з серійним номером НОМЕР_1 видане 20.03.2026 ТСЦ №8041, для підтвердження особи і наявності у нього права керування транспортними засобами відповідної категорії. Згідно висновку судово-технічної експертизи документу за №СЕ-19/104-26/38215-ДД від 12.10.2026 бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданого 20.03.2026 ТСЦ 8041 не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку-бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, та виготовлені на підприємстві ПК «Україна». Фонові графічні зображення та текстова інформація (на лицьовому та зворотному боках бланку посвідчення), персональні дані, серія і номер посвідчення, підпис власника, серія і номер бланка посвідчення, а також реквізити підприємства-виробника (на зворотному боці) нанесені термосублімаційним способом із використанням знакодрукуючого пристрою (за допомогою термосублімаційного принтеру). Зображення дат в стовпчиках №10 і №11 на зворотному боці) виконані способом ретрансферного термодруку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.358 КК України – використання завідомо підробленого документа.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вищевказані обставини кримінального правопорушення, встановлені органом досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Так, в обвинувальному акті, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено про те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності, просить суд розглянути це кримінальне провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Згідно заяви обвинуваченого ОСОБА_3 щодо визнання своєї винуватості, згоди із встановленням досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, обвинувачений визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України. Заява підписана в присутності захисника ОСОБА_4 .

Згідно ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107 КПК України не здійснюється.

Згідно ч.2 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.

Згідно ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

З урахуванням вказаного, вивчивши матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає винуватість ОСОБА_3 доведеною в межах пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання, суд не вбачає.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, фактичних обставин та їх наслідків, обставин, що пом`якшують покарання, за відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути призначено у виді штрафу в межах санкції ч.4 ст.358 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням ст.ст. 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст.50 КК України мети покарання.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи у розмірі 4813грн. 60коп., відповідно до ст.124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті складає 850 грн.

Процесуальні витрати за проведення експертизи у розмірі 4813грн. 60коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речовий доказ – посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити на зберіганні в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1