Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №211/10668/25
Суддя: Чайкіна О. В.
МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 211/10668/25
Провадження № 2/210/2905/26
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 жовтня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участю секретаря судового засідання Балкаєвої О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина. Зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в обґрунтування якого посилались на те, що 22.09.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №759768619 на суму 11 000,00 грн.
Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M4Y7M4R8.
28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу №28/1118-01. У подальшому до Договору факторингу 1 укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1.
27.05.2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 27/0524-01.
08.07.2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.
Станом на дату подання позовної заяви на рахунки Позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості Відповідача за Кредитним договорам.
Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості Відповідача перед
Позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить - 37 070 грн, яка складається з: 11 000 грн - заборгованість по тілу кредиту; 19 679 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 6 391 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 30679 грн., витрати на правову допомогу та судовий збір.
Історія провадження.
Ухвалою суду від 24 жовтня 2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
13 січня 2026 року у справі винесено заочне рішення та задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року скасовано заочне рішення суду та призначено справу до розгляду.
Доводи учасників справи.
Представник відповідача надала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що Позивачем не надано жодного підтвердження від банкуемітента про належність картки №5355-07хх-хххх-2249 саме Заявнику та про зарахування коштів саме на її ім`я. «Довідка щодо дій позичальника в інформаційнотелекомунікаційній системі» є внутрішнім документом самого кредитора, складеним в односторонньому порядку зацікавленою стороною без будь-якої можливості незалежної перевірки, такий документ не відповідає критеріям належності та допустимості доказів, встановленим ст. 76, 77, 80 ЦПК України.
Щодо недоведеності ланцюга відступлення права вимоги зазначено, що договір факторингу №28/1118-01 укладено 28.11.2018 - за десять місяців до виникнення права вимоги за кредитним договором (22.09.2019). Відступлення майбутньої вимоги у розумінні ч. 2 ст. 1078 ЦК України потребує чіткої ідентифікації такої вимоги в договорі факторингу; Позивачем не доведено, що умови цього договору охоплювали саме право вимоги за кредитним договором № 759768619, укладеним у майбутньому. Між реєстрами прав вимоги наявна невмотивована розбіжність сум: реєстр від 23.06.2020 - 16 438,00 грн; реєстр від 27.05.2024 - 30 679,00 грн; реєстр від 08.07.2025 - 37 070,00 грн - за умови, що строк кредитного договору становив 30 днів і нарахування завершились ще у жовтні 2019 року, така розбіжність жодним чином не обґрунтована, а Позивач зобов`язаний відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України довести підставу кожної складової заявленої суми. Наявність двох самостійних договорів факторингу між одними й тими самими сторонами від 27.05.2024 та від 19.12.2024 - без будь-якого пояснення унеможливлює встановлення того, на підставі якого саме договору і в якому обсязі відбулось відступлення права вимоги до Заявника. Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні; такі докази (повідомлення) Позивачем не надані і в матеріалах справи відсутні.
У матеріалах справи відсутні будь-які первинні документи, що підтверджували б фактичне перерахування коштів фінансування за жодним з чотирьох договорів факторингу в ланцюгу - ані за Договором № 28/1118-01 від 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс», ані за Договором № 27/0524-01 від 27.05.2024 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», ані за Договором № 19/1224-01 від 19.12.2024 між тими самими сторонами, ані за Договором № 08/07/25-Е від 08.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем. Наданий Розрахунок заборгованості, складений ТОВ «Таліон плюс», в якому суми 11 000,00 грн і 26 070,00 грн позначено як «Сплачено» станом на 27.05.2024, є внутрішнім обліковим документом кредитора і не може підміняти собою первинний документ, що підтверджує факт господарської операції, - за аналогією з правовою позицією, згідно з якою акт звірки взаємних розрахунків сам по собі не є належним доказом факту здійснення господарської операції, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Щодо несправедливості відсоткової ставки 521,95% річних, представник відповідача зазначає, що позивачем заявлено до стягнення відсотки в розмірі 19 679,00 грн. при тілі кредиту 11 000,00 грн, нараховані за ставкою 1,43% в день, що становить 521,95% річних. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має відповідати цим засадам. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору, що встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є умови договору, що встановлюють вимогу щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації.
Щодо витрат на правову допомогу, представник відповідача повідомляє, що позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн. Справа є малозначною в розумінні п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України - ціна позову становить 30 679,00 грн., що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження за ст. 274 ЦПК України. Окремо слід звернути увагу суду на те, що Позивач - ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» є фінансовою установою, яка систематично подає позови про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що дана категорія справ є для Позивача шаблонною та типовою позовні заяви містять ідентичну правову конструкцію, однакові норми та однаковий виклад обставин. За таких обставин витрати на «вивчення матеріалів справи» (2 год.) та «складення позовної заяви» (2 год.) при використанні шаблонного документу є штучно завищеними і не відповідають реальному обсягу виконаної роботи. ЄСПЛ чітко визначив: відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Заявлена сума 7 000,00 грн. витрат при ціні позову 30 679,00 грн. - тобто приблизно 26% від ціни позову - є явно нерозумною за цим стандартом. Таким чином, витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до розміру, що є реально співмірним зі складністю справи, шаблонним характером діяльності представника Позивача та малозначністю спору, а також пропорційно до задоволеної частини позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Представник відповідача надала до суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якій зазначає, що Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписується відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію, а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Акцептом, який містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатору, який відповідає вимогам п. 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка могла стати активною лише після введення Одноразового ідентифікатора.
Зазначений ідентифікатор згенерований Товариством в Інформаційнотелекомунікаційній системі та був надісланий Відповідачу в СМС-повідомленні.
Доказами накладеннями електронного підпису з одноразовим ідентифікатором є QRкод - матричний код (двовимірний штрих-код), який містить інформацію щодо підписанта електронного договору і призначений для сканування за допомогою мобільного пристрою, сканера штрих-коду з метою швидкої та безпомилкової ідентифікації Договору Позичальника.
Одноразовий персональний ідентифікатор - M4Y7M4R8 направлено Відповідачу 22.09.2019 о 18:10:57 год. на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_1 , одноразовий персональний ідентифікатор введено Відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 22.09.2019 о 18:12:21.
Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отримав свій примірник електронного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту та мав змогу у будь-який час самостійно ознайомитися з Договором на Сайті Товариства в Особистому кабінеті. Враховуючи вищевикладене, Позивач надав беззаперечні докази того, що Відповідач підписав Договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (Клієнт) та між ТОВ "Таліон Плюс" (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01 (копія долучена до позовної заяви). Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п.8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід`ємну частину.
В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року
Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024.
Відповідач , не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу.
Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього. В свою чергу, Позивач долучив до позовної заяви всі належні докази, а саме: договір факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 р. та витяг з реєстру прав вимоги 85 від 23.06.2020 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні.
Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги.
Позивач не зобов`язаний направляти письмове повідомлення боржнику щодо врегулювання спору в досудовому порядку. Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення Відповідача від виконання зобов`язань.
Вважають стягнення правничої допомоги з ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" у розмірі 9000,00 грн., є необґрунтованими та завищені відносно складності справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Щодо укладання кредитного договору
22.09.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №759768619 на суму 11 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M4Y7M4R8 (а.с.21).
Кредитним договором передбачено:
1.1. За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 11000 грн 00 коп. (одинадцять тисяч грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.
1.2. Строк дії Договору починається з моменту його укладення та становить 30 днів.
1.3. Кредит надається строком на 30 днів.
1.4. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,43 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення строку кредиту, визначеного в п. 1.3 цього договору.
1.5. з урахуванням положень п. 1.4 Договору позичальник сплачує товариству проценти за користування кредитом за фактичний час користування кредитом з розрахунку 521,95 відсотків річних.
1.6. Розрахунок сукупної вартості кредиту та термін платежу зазначені в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.
Розділом 2 договору визначено права та обов`язки сторін.
Відповідно до довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ОСОБА_1 підписала договір одноразовим ідентифікатором M4Y7M4R8 22.09.2019 року о 18:12:21 год. (а.с.12).
Підписавши 22.09.2019 року кредитний договір №759768619, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними, та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 22.09.2019 року вказані всі анкетні дані відповідача, зокрема картка № НОМЕР_2 (а.с.16)
Позивачем надано правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (а.с.17-18)
Як доказ перерахування ОСОБА_1 грошових коштів позивачем надано платіжне доручення №e941d336-0cd9-4ac2-8633-27b5a4b0acd8 від 22.09.2019 року про перерахування грошових коштів у розмірі 11000 грн., призначення платежу: переказ коштів згідно договору №759768619 від 22.09.2019 року, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 хх-хххх-2249, без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer (а.с.10).
З розрахунку заборгованості за Кредитним договором №759768619 від 22.09.2019 року вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 37070 гривень (а.с.28).
З відповіді АБ "Укргазбанк" встановлено, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) не є клієнтом АБ "Укргазбанк". Платіжна картка НОМЕР_5 "Укргазбанк" не видавалася. Номер телефону НОМЕР_6 не враховується за жодним клієнтом АБ "Укргазбанк".
Щодо переходу права вимоги
28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.47-49).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1).
За пунктом 5.2.4 Договору факторингу №28/1118-01 фактор зобов`язаний в строк до 10 робочих днів з моменту отримання ціни продажу оформляє та надсилає кожному з боржників повідомлення про відсутплення права вимоги до фактора, складеного за формою, що наведена у відповідному додатку до цього договору, фактор самостійно повідомляє боржників про відсутплення права вимоги і несе усі ризики, пов`язані з неналежним повідомленням боржників.
Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язкит сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п.8.1).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором (п. 8.2).
У подальшому до Договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії Договору факторингу 1. (а.с. 50-53)
Зокрема 28 листопада 2019 року укладено додаткову угоду №9 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.
31 грудня 2020 року укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої договір викладено у новій редакції, зокрема строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.
31 грудня 2021 року укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2022 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.
31 грудня 2022 року укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2023 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.
31 грудня 2023 року укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01, відповідно до якої строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобовязань за цим договором.
Із наданого позивачем реєстру прав вимоги від 23.06.2020 року ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 31999 гривень (а.с.52 зворот-53).
27 травня 2024 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №27/0524-01. Згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с.42-44).
Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1).
За пунктом 5.1.6 Договору факторингу №27/0524-01 клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинноого законодавства. Наступне відступлення фактором права грошової вимоги за цим договором до третіх осіб допускається.
Цей договір набуває чинності та всі прав та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п.8.1).
Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п.8.2).
Платіжною інструкцією від 30.05.2024 року № 6617 підтверджено сплату на користь ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" 5 602 405, 52 грн. за відсутплення прав вимоги згідно реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року.
Із наданого позивачем реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 30679 гривень (а.с.40-41).
08 липня 2025 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено Договір факторингу №08/07/25-Е, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.36-38).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2).
За пунктом 1.3 Договору факторингу №08/07/25-Е клієнт зобов`язується протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги фактору, повідомити боржників про відступлення права вимоги та про передачу їх персональних даних фактору, надати інформацію передбачену чинним законодавством про фактора, у спосіб, передбачений договором про споживчий кредит та вимогами чинного законодавства.
Права вимоги вважаються прийнятими фактором для здійснення факторингу шляхом підписання ним Акта прийма-передачі Реєстру Боржників (п.1.5).
За актом прийому-передачі реєстру Боржників за договором факторингу №08/07/25-Е від 08.07.2025 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників в кількості 4817 після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Із наданого позивачем реєстру прав вимоги ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 37070 гривень (а.с.34-35).
Мотивувальна частина
Позиція суду та застосовані норми права
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір,в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів,виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться(роздрібна торгівля,перевезення транспортом загального користування,послуги зв`язку,медичне,готельне,банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір №759768619 від 22.09.2019 року був укладений в електронній формі. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M4Y7M4R8, тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно п.п. 5, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.ч. 1-4, 6-8, 11-13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.
Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Так, судом встановлено, що 22.09.2019 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №759768619 на суму 11 000,00 грн. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора M4Y7M4R8.
Суд бере до уваги, що відповідач у поданому відзиві не спростовує факту укладення кредитного договору з позивачем та не навів будь-яких доводів щодо відсутності між сторонами договірних правовідносин.
Відповідач вважає, що Позивач не довів належними доказами наявності заборгованості та факту перерахування коштів на його банківську картку, не надав суду виписку по рахунку. Сторона відповідача покликається на відсутність належного розрахунку.
Суд погоджується з такою позицією відповідача.
Ухвалою суду від 21.09.2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Банка-емітента АБ «УКРГАЗБАНК» низку інформації.
З відповіді АБ "Укргазбанк" встановлено, що ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3 ) не є клієнтом АБ "Укргазбанк". Платіжна картка НОМЕР_5 "Укргазбанк" не видавалася. Номер телефону НОМЕР_6 не враховується за жодним клієнтом АБ "Укргазбанк".
У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
В підтвердження того, що після укладання Договору Позики №759768619 22.09.2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на виконання його умов, а саме надання кредитних коштів ОСОБА_1 , здійснило перерахунок 11000,00 грн. на картковий рахунок НОМЕР_7 , а так само й в підтвердження того, що картковий рахунок НОМЕР_7 належить ОСОБА_1 належних та допустимих доказів Позивач не надав.
Покликання Позивача на те, що таким доказом є платіжне доручення №e941d336-0cd9-4ac2-8633-27b5a4b0acd8 від 22.09.2019 року, суд відхиляє, оскільки:
по-перше, суд має ідентифікувати, що картковий рахунок НОМЕР_7 належить ОСОБА_1
по-друге, що саме на картковий рахунок НОМЕР_7 дійсно 22.09.2019 року надішли кошти від ініціатора платіжної операції на виконання договору Позики №759768619 від 22.09.2019 року.
За відсутності таких доказів суд позбавлений можливості провести ідентифікацію особи Позичальника, і встановити, що саме відповідач отримав кредитні кошти, про стягнення яких заявлено у позові Позивачем, який набув право вимоги.
Саме повідомлення про ініціювання переказу на банківські реквізити та додаток до нього, які є невід`ємними документами мають відповідають статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», і повинні мати обов`язкові реквізити.
Поряд із цим має бути доведено факт зарахування коштів на банківську картку, яка належить особі відповідача (у даному випадку ОСОБА_1 ).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Таким чином, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсними договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Також суд враховує, що відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з статті 1082 ЦК України, передбачено що Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц та від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. У справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
У постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 31/160 (29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права «nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.
Верховний Суд у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 755/15965/17 зазначив, що дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20 зроблено висновок, що відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За змістом зазначених норм, права кредитора у зобов`язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв`язку з припиненням зобов`язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов`язанні не переходять до набувача. Разом з тим положення частини першої статті 203 ЦК України прямо встановлюють, що застосовуються саме до змісту правочину (сукупності його умов), а не до його суб`єктного складу. В тому випадку, коли особа відступає право вимоги, яке їй не належить, у правовідносинах відсутній управнений на таке відступлення суб`єкт. За загальним правилом пункту 1 частини першої статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов`язанні не відбувається.
Оскільки ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», твердження сторони відповідача про неналежність сторони позивача судом відхиляються.
Поряд із цим підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є, саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» не представила суду докази на підтвердження зарахування кредитних коштів на банківські рахунки, належні саме відповідачу (реквізити банківської платіжної картки), виписки по рахунку щодо їх зарахування тощо.
Отже, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» як правонаступник прав та зобов`язань ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» за договором Позики №759768619 від 22.09.2019 року, не надав суду докази факту виконання зобов`язання з надання кредиту (позики) у розмірі 11000,00грн. саме ОСОБА_1 , та не довів, що відповідач отримав ці кошти шляхом перерахування на картку НОМЕР_7 , та власне, що платіжна картка НОМЕР_7 належить саме ОСОБА_1 .
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Суд відмовляє у задоволенні позову, тому підстави для стягнення судового збору та витрат на правову допомогу на користь позивача відсутні.
При подачі відзиву на позовну заяву представник відповідача адвокат Трофименко М.В. просила суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-3 статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Приписами ст. 137 ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
До матеріалів справи додано акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги №10/06-26-3 від 10.06.2026 року, квитанцію №1 від 10.06.2026 року про оплату 4500 грн. за договором про надання правничої допомоги №10/06-26-3 від 10.06.2026 року, квитанцію №1 від 04.08.2026 року про оплату 4500 грн. за договором про надання правничої допомоги №10/06-26-3 від 10.06.2026 року.
Таким чином, враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем документально підтверджено понесені витрати на правову допомогу саме в даній справі в сумі 9000 грн., та відповідно до вимог ч.4 ст.137, ч.ч.2,3 ст.141 ЦПК України, врахувавши складність справи, обсяг виконаних робіт, принцип співмірності та розумності судових витрат, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 9000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 263-265, 279, 280, 281, 282, 289, 354 ЦПК України, ст.ст. 258, 509, 525, 526, 546, 551, 625, 627, 629, 1054 ЦК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ: 42986956, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , витрати на правову допомогу в розмірі 9000,0 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 27 жовтня 2026 року.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (02090, місто Київ, Алматинська, будинок 8, офіс 310а, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 42986956)
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).
Суддя: О. В. Чайкіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua