Суд: Шевченківський районний суд міста Дніпра
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 12 жовтня 2026 р.
Справа: №932/12371/26
Суддя: Леміщенко О. О.
Справа № 932/12371/26
Номер провадження 2-а/932/194/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2026 року м. Дніпро
Суддя Шевченківського районного суду м. Дніпра Леміщенко О.О., при секретарі судового засідання Маншиліні Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у м. Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
28 серпня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду міста Дніпра із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позову зазначено, що 21 вересня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову серії N? R 90454, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 гривень. У червні 2026 року старший державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України наклав арешт на всі банківські рахунки позивача. 2 липня 2026 року позивач подав до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження N?79939723. 7 липня 2026 року старший державний виконавець Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України направила на адресу позивача копію постанови про відкриття виконавчого провадження N?79939723. Після ознайомлення позивача з матеріали виконавчого провадження, він дізнався про існування постанови від 21 вересня 2025 року серії N? R 90454. 22 липня 2026 року позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про направлення копії постанови від 21 вересня 2025 року серії N? R 90454. Копія постанови позивач отримав 14 серпня 2026 року. Позивач категорично не погоджується із зазначеною постановою, вважає 11 незаконною, непоґрунтованою та такою, що прийнята з істотними порушеннями норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим вона підлягає скасуванню. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не був присутній, оскільки відповідач не повідомив його належним чином про дату, час та місце її розгляду. Жодного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи позивач не отримував. Відповідач не довів та не може довести належне повідомлення позивача про розгляд справи у спосіб, визначений законом. У зв`язку із цим позивач був фактично позбавлений можливості реалізувати права, гарантовані статтею 268 КУпАП, а саме: бути присутнім при розгляді справи; надавати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; користуватися правовою допомогою захисника; висловлювати заперечення щодо доводів органу, який розглядав справу; знайомитися з матеріалами адміністративної справи до прийняття рішення. Таким чином, розгляд справи був проведений за повної відсутності позивача без забезпечення йому реальної можливості реалізувати своє право на захист. Після винесення постанови її копія позивачу не вручалася та не надсилалася рекомендованим листом або іншим способом, який підтверджував би факт її отримання. Про існування постанови позивач не знав і не міг знати. Лише після відкриття виконавчого провадження та накладення державним виконавцем арешту на всі банківські рахунки позивачу стало відомо про існування постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 вересня 2025 року. Саме із цього моменту позивач об`єктивно дізнався про порушення своїх прав. Не зволікаючи із захистом своїх прав, 22 липня 2026 року позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності. Подання такої заяви було обумовлено необхідністю отримати текст постанови, ознайомитися з її змістом, встановити мотиви її прийняття, перевірити дотримання процедури притягнення до адміністративної відповідальності та підготувати обґрунтований адміністративний позов до суду. Копія постанови позивач отримав 14 серпня 2026 року. Станом на день звернення до суду відповідач не надав копію постанови, не повідомив про результати її розгляду та не навів жодних причин ненадання документа, який безпосередньо стосується прав та обов`язків позивача. Така бездіяльність відповідача істотно ускладнила реалізацію позивачем права на ефективний судовий захист, оскільки саме відповідач володіє матеріалами адміністративної справи та документами, на підставі яких було прийнято спірне рішення. Позивач вважає, що відповідачем були допущені численні порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, які мають істотний характер та не можуть вважатися формальними, оскільки вони безпосередньо вплинули на можливість реалізації права на захист, гарантованого Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, відповідач, будучи суб`єктом владних повноважень, зобов`язаний діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. Недотримання встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення є самостійною підставою для визнання постанови протиправною та її скасування. З огляду на викладене позивач вважає, що оскаржувана постанова прийнята з істотним порушенням вимог законодавства, без належного забезпечення права особи на участь у розгляді справи та права на захист, а тому підлягає скасуванню судом.
Справу зареєстровано 28 серпня 2026 року в автоматизованій системі документообігу (Д-3).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 серпня 2026 року справу було передано на розгляд судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Леміщенко О.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 31 серпня 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду без повідомлення (виклику) сторін.
У зв`язку із розглядом справи без виклику (повідомлення) сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 21.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 було винесено постанову № R90454 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, в якій ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім цього, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Разом з тим, відповідачем у порушення ч.ч. 2, 5 ст. 77 КАС України, не було подано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесеної відносно ОСОБА_1 21.09.2025 року оскаржуваної постанови.
Суд акцентує увагу відповідача, що згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відзив на позовну заяву відповідачем не надано, ухвала про відкриття провадження від 31 серпня 2026 де також було зазначено право відповідача подати відзив протягом 10 днів з дня отримання ухвали, була доставлена до електронного кабінету відповідача 10.09.2026 року.
Також відповідачу було направлено копію ухвали про відкриття провадження від 31 серпня 2026 року та копію позовної заяви засобами поштового завзятку 14 вересня 2026 року. Поштове відправлення було отримано відповідачем 22.09.2026 року, про що до суду повернулося відповідне поштове повідомлення про вручення.
За змістом ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідач відзиву у встановлений судом строк не подав, та в наслідок цього суд позбавлений можливості встановити, чи було дотримано керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_2 порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення, а також законність накладення відповідного стягнення у вигляді штрафу.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат ,суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час звернення до суду із адміністративним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 665,60 гривень, що підтверджується копією платіжної інструкції від 27.08.2026 року.
Оскільки суд задовольняє позовні вимоги, то за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь позивача підлягає стягненню 665,60 грн. у відшкодування судового збору.
Керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладання адміністративного стягнення, закриття справи про адміністративне правопорушення – задовольнити.
Визнати протиправною постанову № R90454 від 21.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Скасувати постанову № R90454 від 21.09.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 665,60 гривень (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено та підписано суддею 13 жовтня 2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса знаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя О.О. Леміщенко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua