Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №165/3260/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/3260/26

провадження №2/165/1537/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гайворонського О.В.,

з участю секретаря судового засідання Дячук С.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ТОВ "СВЕА ФІНАНС" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

25 вересня 2025 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №9581432, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору позивач надав позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Первісний кредитодавець свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Разом з тим, ОСОБА_1 порушив свої зобов`язання, встановлені договором, лише частково сплативши заборгованість в сумі 720,00 грн. Загальна сума заборгованості відповідача за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025 становить 18 560,00 грн, яка складається з: 4 990,00 грн – заборгованості за тілом кредиту; 6570,00 грн – заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн – заборгованості за штрафом.

26.03.2026 ТОВ "Мілоан" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" уклали договір факторингу №01.02-12/26, відповідно до якого ТОВ "СВЕА ФІНАНС" отримало право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025.

У зв`язку з наведеним, оскільки відповідач своїх зобов`язань щодо сплати кредитних коштів не виконує, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025 на суму 18 560,00 грн, а також стягнути судові витрати по справі.

Суддя Нововолинського міського суду, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Паладич А.О. в судове засідання не з`явилась, у позові просить справу слухати у її відсутності, позов підтримала, просила його задоволити з підстав, наведених у ньому, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно з вимогами ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв`язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.

Судом встановлено, 25 вересня 2025 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем укладено договір про споживчий кредит №9581432 в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (а.с.8 на звороті-12).

Згідно умов кредитного договору сума кредиту становить 5 000,00 грн (п.1.2 договору; строк надання кредиту – 360 днів (п.1.3 договору); термін повернення кредиту – 20.09.2026 (п.1.4 договору); денна процентна ставка – 0,97% (п.1.5 договору); комісія за обслуговування кредиту – 16060,00 грн, що нараховується за ставкою 14,60% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів (п.1.5.2 договору).

Факт отримання відповідачем коштів підтверджується копією платіжного доручення №162828248 від 25.09.2025 (а.с.23 на звороті).

26.03.2026 ТОВ "Мілоан" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" уклали договір факторингу №01.02-12/26, відповідно до якого ТОВ "СВЕА ФІНАНС" отримало право вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025 (а.с.24-28).

Як вбачається з реєстру боржників до договору факторингу №01.02-12/26 від 26.03.2026, ТОВ "СВЕА ФІНАНС" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025 на загальну суму 18 560,00 грн (а.с.28 на звороті-29).

Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит №9581432 від 25.09.2025 утворилась заборгованість в сумі 18 560,00 грн, яка складається з: 4 990,00 грн – заборгованості за тілом кредиту; 6570,00 грн – заборгованості за комісією за обслуговування кредиту; 7 000,00 грн – заборгованості за штрафом (а.с.20-23).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості не був спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.

Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч.12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно з ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин), предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Зважаючи, що відповідачу було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов`язань, однак останній їх належним чином не виконав, обставини зазначені у позові не спростував, не надав доказів на підтвердження відсутності заборгованості або її погашення, суд вважає, що позов ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту та комісією за обслуговування кредиту за договором про споживчий кредит №9581432 від 25 вересня 2025 року на загальну суму 11 560,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 000,00 грн заборгованості за штрафом за договором про споживчий кредит №9581432 від 25 вересня 2025 року, суд зауважує наступне.

Згідно п.4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту (частини кредиту згідно Графіку платежів) та/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та Графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення (невиконання або неналежного виконання) зобов`язання зі сплати платежів у визначені Графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 днів.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7 000,00 грн заборгованості за штрафом за договором про споживчий кредит №9581432 від 25 вересня 2025 року слід відмовити.

Згідно із ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1 658,14 грн судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду (а.с.8) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.12, 89, 141, 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 11 560 (одинадцять тисяч п`ятсот шістдесят) гривень заборгованості за договором про споживчий кредит №9581432 від 25 вересня 2025 року, з яких: 4 990 (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень – заборгованість за тілом кредиту; 6570 (шість тисяч п`ятсот сімдесят) гривень – заборгованість за комісією за обслуговування кредиту.

У задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" 7 000 (сім тисяч) гривень заборгованості за штрафом за договором про споживчий кредит №9581432 від 25 вересня 2025 року – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" судовий збір в сумі 1 658 (одна тисяча шістсот п`ятдесят вісім) гривень 14 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 04070, м. Київ, вул.Іллінська, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ