Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №161/15999/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №161/15999/26

Суддя: Плахтій І. Б.

Справа № 161/15999/26

Провадження № 2/161/7641/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючої– судді Плахтій І.Б.

з участю секретаря судових засідань - Маєвської Х.Ю.

позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаною позовною заявою на обґрунтування якої зазначила, що між нею та відповідачем був укладений шлюб, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 січня 2017 року був розірваний. У шлюбі в них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з нею. Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року відповідач сплачував на її користь аліменти на утримання сина до досягнення ним повноліття. На даний час їх з відповідачем син досяг повноліття та навчається на третьому курсі денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» на контрактній формі навчання. Вказує, що відповідач працює та одержує заробітну плату, у зв?язку з чим має змогу утримувати їх спільну дитину. Також, у них з відповідачем є ще двоє спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з нею та знаходяться переважно на її утриманні, оскільки аліменти, які сплачує відповідач не покривають усі понесені витрати на дітей. Крім того, зазначає, що вона має третю групу інвалідності та отримує пенсію по інвалідності в розмірі 3323 грн. Оскільки їх з відповідачем син навчається на контрактній формі навчання, стипендію не отримує, ніякого джерела доходів не має, враховуючи те, що відповідач не є особою з інвалідністю, знаходиться у працездатному віці, він зобов?язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина - ОСОБА_6 , який продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Вказує, що витрати на комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 за червень 2026 року склали 3634,63 грн, з розрахунку на 4 осіб (згідно інформації про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі), що складає 908,66 грн. на одну людину. Витрати на купівлю продуктів харчування на сім?ю в кількості 4 осіб склали в червні 2026 року, що підтверджується чеками в кількості 63 шт. на суму 22509,25 грн., та за липень 2026 року, що підтверджується чеками в кількості 46 шт. на суму 21407,38 грн. Оскільки їх проживає 4 членів сім?ї, то витрати на одну особу складають приблизно 5250 грн. Витрати на одяг складають в місяць на сина 3000 грн, що підтверджується відповідними чеками за червень та липень 2026 року. Отже, витрати на сина ОСОБА_7 в місяць становлять 9158,66 грн. Утримання дітей зазвичай фінансується обома батьками в рівних частках по 50% кожен, якщо між ними немає іншої домовленості або відповідного рішення суду, тобто сума на утримання сина для одного з батьків становить 4579, 33 грн.

Враховуючи викладене, просить постановити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в твердій грошовій сумі в розмірі 4500 грн., починаючи з дня звернення до суду та до досягнення ним 23-ох років за умови продовження навчання.

09 жовтня 20269 року відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позовну заяву. Зазначає, що він не має постійного та гарантованого щомісячного доходу, його заробітки мають нерегулярний характер та не є стабільними. У зв`язку з відсутністю постійного офіційного заробітку аліменти на утримання двох його неповнолітніх дітей стягуються у частці 50% від усіх видів його доходів, виходячи із середньої заробітної плати по Волинській області, відповідно до рішення суду. Його матеріальне становище не дає підстав вважати, що він має стабільний та гарантований дохід, з якого без істотного погіршення його матеріального становища можливо додатково сплачувати 4500 грн щомісячно. Свої батьківські обов`язки щодо утримання інших своїх дітей він виконує належним чином. Крім повнолітнього сина він має ще двох неповнолітніх дітей віком 15 та 12 років. Тому встановлення додаткового щомісячного платежу у розмірі 4 500 грн повинно здійснюватися з урахуванням уже існуючого обов`язку щодо утримання двох інших неповнолітніх дітей. Вказує, що добровільно бере участь в утриманні та навчанні сина та не ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків. Ярослав навчається у коледжі на денній формі навчання за платною формою. Вартість навчання становить 8 640 грн за одне півріччя. При цьому він добровільно оплачує 50 % вартості його навчання, тобто 4 320 грн за одне півріччя. Вважає, що ця обставина має бути врахована судом при визначенні необхідного та співмірного розміру аліментів. У своїй позовній заяві позивачка зазначає, що її дохід становить 3 327 грн на місяць, який складається з пенсії у зв`язку з інвалідністю III групи. Ця сума є мінімум в три рази меншою за розмір аліментів, які він сплачує. Заявлений розмір 4 500 грн щомісячно повинен бути обґрунтований конкретними фактичними витратами на його навчання. Позивачем не надано жодного доказу наявності витрат пов`язаних з освітнім процесом, однак додані чеки на продукти харчування та за комунальні послуги, які відображають загальні побутові потреби, які повнолітня дитина несе не зважаючи від факту навчання. Також, звертає увагу суду, що серед доданих позивачем фіскальних чеків є позиції про купівлю алкогольних напоїв, зокрема пива, що точно не може вважатись витратами на навчання. На підставі викладеного просить суд: задовольнити позов частково; призначити аліменти у сумі 1500-2000 грн; відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 4500 грн щомісячно як таких, що не відповідають його фактичному матеріальному становищу та не підтверджені належним обґрунтуванням; врахувати наявність у нього двох інших неповнолітніх дітей віком 15 та 12 років, на утримання яких з нього вже стягуються аліменти у розмірі 50 % усіх видів мого заробітку (доходу).

22 жовтня 2026 року представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Ковальчук С.О. подала відповідь на відзив. Зазначає, що відповідач не заперечує свого обов`язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, однак просить зменшити розмір аліментів до 1 500 - 2 000 грн щомісячно. Зазначений у позовній заяві розмір витрат на утримання сина становить 9158,66 грн щомісячно, а частка кожного з батьків - 4 579,33 грн. Тому заявлена сума аліментів у розмірі 4500 грн є обґрунтованою та відповідає потребам сина. Посилання відповідача на нерегулярність доходів та наявність двох інших неповнолітніх дітей не звільняють його від обов`язку утримувати повнолітнього сина, а мають враховуватися судом під час визначення розміру аліментів. Також добровільна оплата відповідачем 50% вартості навчання сина не охоплює всіх витрат, необхідних для його утримання, зокрема витрат на харчування, проживання, одяг та інші повсякденні потреби. Вважає, що посилання відповідача на окремі позиції у фіскальних чеках не спростовують потреби сина ОСОБА_7 в матеріальному утриманні. Розмір аліментів має визначатися з урахуванням усіх обставин справи, матеріального становища сторін та потреб повнолітньої дитини.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала з підстав викладених у позовній заяві та просила їх задовольнити. Пояснила, що відповідач не піклується про дітей і не бачиться з ними, хоча сплачує аліменти. Зазначила, що її доходи є нестабільними, вона є особою з інвалідністю, не може працювати фізично в більшій мірі. Вказала, що відповідач посилається на сплату 50 відсотків доходу на утримання дітей, однак це було тоді, коли неповнолітніми були троє дітей, а наразі аліменти сплачуються на двох. Надані відповідачем платіжні доручення на суми по 11 000 грн – це сплачені аліменти на трьох дітей. Відомості про доходи відповідача відсутні. Наголосила, що старший син потребує коштів на стоматологічне лікування та придбання ліків, а також що вона несе витрати на гуртки для менших дітей. Вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача аліментів на утримання старшого сина, який навчається у розмірі 4500 грн.

Відповідач до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи у його відсутності, просив врахувати його письмові пояснення та подані документи.

Заслухавши доводи позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст.199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов?язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчання, а також той з батьків, з яким вони проживають.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та неповнолітніми дочкою, сином.

Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними віку двадцяти трьох років.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров?я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров?я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов?язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов?язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Також при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У своїх постановах Верховний Суд неодноразово виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов?язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов?язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу) (постанови від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20, від 22 листопада 2023 року у справі № 337/642/22 .

Обов?язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов?язань, обов?язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв?язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства (постанова Верховного Суду від 08 травня 2023 року у справі № 756/9882/19).

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 , серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 відповідно.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 грудня 2022 року у цивільній справі № 161/14592/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів шляхом зміни способу їх стягнення ухвалено стягувати з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дітьми повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_4 спільний син сторін ОСОБА_3 досяг повноліття, що стало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Як вбачається з довідки №679/01-12, виданої 06 березня 2026 року директором Відокремленого структурного підрозділу «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету», ОСОБА_3 дійсно навчається у Відокремленому структурному підрозділі «Технічний фаховий коледж Луцького національного технічного університету» з 01 вересня 2023 року на денній формі навчання. Термін навчання по 31 січня 2027 року. Знаходиться на контрактній формі навчання.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є працездатним, розмір його заробітку суду не відомий. Доказів про стан здоров?я відповідача чи перебування на обліку у лікарів не надано.

Оцінюючи доводи позивачки, суд ураховує, що до досягнення спільною дитиною повноліття аліменти на трьох дітей стягувалися з відповідача в розмірі 1/2 частини всіх видів його заробітку (доходу). Після досягнення старшою дитиною повноліття аліменти стягуються лише на двох неповнолітніх дітей. Водночас ця обставина сама по собі не свідчить про можливість відповідача сплачувати аліменти на повнолітню дитину саме в заявленому розмірі, оскільки суд має врахувати його матеріальне становище та наявність інших утриманців.

Доводи відповідача про нерегулярний характер заробітку та відсутність офіційного працевлаштування не звільняють його від обов?язку утримувати повнолітню дитину, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги.

Суд враховує, що на утриманні відповідача перебувають двоє неповнолітніх дітей. Ця обставина має значення для визначення розміру аліментів, проте не виключає його обов?язку брати участь в утриманні повнолітньої дитини.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що надані позивачкою квитанції на придбання продуктів харчування та оплату комунальних послуг підтверджують лише загальні побутові витрати, не пов?язані безпосередньо з навчанням. При цьому позивачка звернулася до суду з вимогою про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а не коштів на оплату освітніх послуг. Такі аліменти призначені для забезпечення загальних потреб дитини, зокрема в харчуванні, одязі, проживанні та інших необхідних витратах.

Водночас суд враховує доводи відповідача про добровільну оплату навчання сина, однак така обставина сама по собі не звільняє його від обов?язку брати участь у забезпеченні інших потреб повнолітньої дитини.

Суд також бере до уваги доводи відповідача щодо розміру доходу позивачки. Разом із тим ця обставина не спростовує потреби повнолітньої дитини в матеріальній допомозі та не звільняє відповідача від обов?язку брати участь у її утриманні.

Отже, враховуючи, що спільна дитина сторін досягла повноліття, проте продовжує навчатися та потребує матеріальної допомоги, а також беручи до уваги матеріальне становище сторін, наявність у відповідача двох неповнолітніх дітей на утриманні та часткову добровільну оплату ним вартості навчання сина, а також те, що раніше на утримання трьох дітей відповідач сплачував аліменти в розмірі 11000 грн, суд вважає, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на повнолітнього сина, який продовжує навчання, в розмірі 3500 грн. щомісячно.

Суд вважає, що визначений розмір аліментів є достатнім та справедливим.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

З даною позовною заявою позивачка звернулась 28 липня 2026 року року, отже саме із зазначеної дати аліменти мають стягуватися з відповідача на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити дане рішення суду до негайного виконання у межах сплати платежу аліментів за один місяць.

Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сумою платежів за шість місяців, отже суд при розрахунку судового збору виходить із суми аліментів за цей період.

Позивач просила стягнути аліменти у розмірі 4500 грн. щомісячно, що за шість місяців

становить 27000 грн.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір для фізичних осіб становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331, 20 грн.).

Позов задоволено частково у розмірі 3500 грн щомісячно, тобто 77, 78 % від заявлених вимог.

Тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави пропорційно задоволеним вимогам, становить 1035, 41 грн. (1331, 20 грн. х 77, 78 %).

Керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 263-265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 199, 200 СК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн, щомісячно, починаючи з 28 липня 2026 року та до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення двадцяти трьох років.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1035 (одна тисяча тридцять п`ять) грн. 41 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов`язкового негайного виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області І.Б. Плахтій

Оригінал: reyestr.court.gov.ua