Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №161/18776/24 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/18776/24

Провадження № 2-др/161/140/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі головуючого судді Присяжнюк Л.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в місті Луцьку заяву представника позивача — адвоката Бакаєвича Анатолія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та конструкцій,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 жовтня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та конструкцій — задоволено повністю.

Питання про розподіл судових витрат у виглядi сплаченого позивачем судового збору судом під час ухвалення рішення від 08 жовтня 2026 року вирішено не було.

20 жовтня 2026 року на адресу суду від представника позивача — адвоката Бакаєвича А.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 140,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, надані докази на підтвердження сплати судового збору, суд установив таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 ст. 259 ЦПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Частиною першою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Позивач виконав свій процесуальний обов`язок передбачений у ч.1 ст.134 ЦПК України, у позовній заяві подав орієнтовний розмір судових витрат, із заявою про ухвалення додаткового рішення звернулася у визначений законом строк.

Крім цього, позивач скористалася своїм правом, передбаченим ч.8 ст.141 ЦПК України, до ухвалення рішення зробити надали суду докази понесених судових витрат з надання професійної правничої допомоги.

Отже, процесуальний порядок вирішення питання про відшкодування понесених судових витрат дотримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при поданні позовної заяви позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 15 140,00 грн, що підтверджується оригіналом квитанції, наявної у матеріалах справи.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено судом у повному обсязі, при ухваленні рішення не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що є підставою для ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесених ним витрат зі сплати судового збору в сумі 15 140,00 грн у повному обсязі.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 133, 141, 247, 259, 270 ЦПК України, суд, —

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача — адвоката Бакаєвича Анатолія Вікторовича про ухвалення додаткового рішення — задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення рішення в повному обсязі.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на рішення суду всіма учасниками справи. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Додаткове рішення складено та підписано 28 жовтня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Людмила ПРИСЯЖНЮК