Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №157/1562/26 — Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1562/26

Провадження №3/157/555/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 рокумісто Камінь-Каширський

Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., з участю секретаря судового засідання Дем`яник К.Ю., адвоката Іванісіка О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області, щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 06 серпня 2026 року о 23 год 43 хв у м. Камені-Каширському по вул. Воля керував транспортним засобом, а саме електровелосипедом марки «Фадa», в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КпАП України.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, його представник – адвокат Іванісік О.О. у судовому засіданні пояснив, що засіб, яким керував ОСОБА_1 , відноситься до легких електричних транспортних засобів, для керування ним згідно з вимогами законодавства посвідчення водія не потрібно, а тому просить суд, вирішуючи питання про накладення стягнення на ОСОБА_1 , врахувати, що останній не є водієм, а відноситься до інших осіб, про яких зазначається у санкції ч. 1 ст. 130 КпАП України, у зв`язку з чим не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортними засобами.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, підтверджується доданими до протоколу про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами.

З дослідженого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 , який 06 серпня 2026 року керував транспортним засобом, елекровелосипедом, на вимогу поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу, результат огляду склав 1,20 проміле та останній не висловив заперечень щодо такого результату огляду та висновків поліцейського про перебування його у стані алкогольного сп`яніння. Крім цього, поліцейським було також роз`яснено ОСОБА_1 право пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у Камінь-Каширській ЦРЛ, на що ОСОБА_1 бажання не виявив.

Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та результатом тестування на алкоголь, у водія ОСОБА_1 поліцейським було виявлено, зокрема, різкий запах алкоголю з порожнини рота, та огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейський провів за допомогою спецприладу «Drager Аlcotest 6820», результат огляду склав 1,20 проміле, тест № 990.

Відповідно до п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водієві забороняється, керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У частині 1 ст. 130 КпАП України зазначається, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, положення ст. 130 КпАП України поширюються, не лише на механічні транспортні засоби, а й на інші транспортні засоби.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Відповідно до Розділу 1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Диспозиція ст. 130 КУпАП не є бланкетною (відсилочною), тобто такою, де закріплюються лише загальні ознаки правила поведінки. Цією правовою нормою чітко передбачено заборону керування транспортними засобами в стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, також нею передбачено відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, а під транспортними засобами у цій статті належить розуміти не лише механічні транспортні засоби, а й інші транспортні засоби.

Як вбачається з копії акта прийому-передачі транспортного засобу, згідно з яким покупець ОСОБА_2 прийняв у власність двоколісний елекровелосипед, яким він, згідно з матеріалами справи керував, цей електровелосипед є наземним транспортом з допоміжними педалями та встановленим електродвигуном для пересування, потужність двигуна 800 Вт.

Законом України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено, зокрема, такі види транспортних засобів: електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії; легкий персональний електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину; низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб - колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Отже, з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 06 серпня 2026 року о 23 год 43 хв у м. Камені-Каширському по вул. Воля керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КпАП України.

З довідки від 07 серпня 2026 року за підписом інспектора СРПП Камінь-Каширського РВП ГУНП у Волинській області Коширця С. вбачається, що ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 130 КпАП України не притягувався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має посвідчення водія № НОМЕР_1 .

Таким чином, оскільки винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, доведена, та в останнього є посвідчення водія, тобто він є водієм, тому до нього належить застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Доводи адвоката про те, що керування транспортним засобом, яке не потребує наявності посвідчення водія, виключає можливість позбавлення такого права, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 має статус водія та володіє відповідним посвідченням, а санкція ч. 1 ст. 130 КпАП України передбачає позбавлення особи самого спеціального права керування всіма транспортними засобами як такого за вчинення зазначеного правопорушення, незалежно від технічних характеристик транспортного засобу, яким особа безпосередньо керувала, що спрямовано на усунення загрози безпеці дорожнього руху з боку конкретного водія шляхом тимчасового обмеження його у спеціальному праві, яким він офіційно наділений. Визначальним є сам факт керування у стані алкогольного сп`яніння особою, яка є водієм (володіє відповідним посвідченням).

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції. У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським. Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, або перешкоджання її виконанню карається штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Камінь-Каширський районний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Дата складення повного тексту постанови – 27 жовтня 2026 року.

Суддя: О.В. Антонюк