Суд: Володимирський міський суд Волинської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №154/199/26
Суддя: Каліщук А. А.
Копія
154/199/26
2/154/597/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Каліщука А.А.
за участю секретаря судових засідань Кравчук А.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника третьої особи ОСОБА_2 — адвоката Богданова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності,
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача — ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визначення розміру частки у праві спільної сумісної власності.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до реєстраційного посвідчення, яке видане 23.02.1998 Волинським обласним бюро технічної інвентаризації, житловий будинок в АДРЕСА_1 належить на праві спільної власності ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_6 , яка є мамою позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ОСОБА_7 , який є братом позивача, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що його мама заповіту на належне їй майно не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина за законом на усе належне майно, в тому числі і на частку в будинку АДРЕСА_1 .
На день смерті ОСОБА_6 позивач постійно проживав та був зареєстрований у даному будинку з спадкодавцем, а тому вважається таким, що прийняв спадщину, як спадкоємець першої черги за законом.
Відповідач ОСОБА_1 спадщину після смерті ОСОБА_6 не приймав та не претендує на її прийняття.
З метою оформлення права власності на спадщину після смерті ОСОБА_6 , позивач звернувся до Володимирської державної нотаріальної контори. Однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що частки співвласників даного будинку не визначені і рекомендовано звернутись до суду із позовом про визначення частки померлої у праві спільної сумісної власності.
Просить визначити за ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , 1/4 частку у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, що перебуває у спільній сумісній власності та знаходиться у АДРЕСА_1 .
Позивач в судове засідання не з`явився, однак подав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав повністю.
Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності.
В судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_2 — адвокат Богданов О.В. пояснив, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з обранням неналежного способу захисту, оскільки вирішення судом питання про права померлої особи суперечить законодавству.
Заслухавши пояснення учасників, дослідивши і оцінивши письмові докази в сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке визнання відповідає вимогам закону, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.
З дослідженого судом реєстраційного посвідчення встановлено, що ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності належить житловий будинок по АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №225, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , актовий запис №4453, встановлено, що ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свідоцтвом про народження НОМЕР_3 підтверджується, що ОСОБА_6 є матір`ю ОСОБА_7 .
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина за законом на усе належне їй майно, в тому числі і на частку в будинку АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 , а тому з метою оформлення права власності на спадщину після смерті ОСОБА_6 , він звертався до Володимирської державної нотаріальної контори.
Однак йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що даний будинок перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 і частки співвласників даного будинку не визначені, а тому позивачу рекомендовано звернутись до суду із позовом про визначення частки померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з ч.1 ст. ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Судом встановлено, що між співвласниками вищевказаного житлового будинку відсутня домовленість щодо розміру часток у праві спільної сумісної власності, а також не ухвалювалось судом рішення з цього приводу.
Оскільки вищевказаний будинок є об`єктом права спільної сумісної власності, а також не визначались частки у праві спільної сумісної власності у цьому будинку, ні за домовленістю співвласників, ні за рішенням суду, тому в силу ч.2 ст. 370 ЦК України розмір часток кожного співвласника житлового будинку є рівними і становлять по 1/4 частки в кожного.
Таким чином, розмір частки ОСОБА_6 в даному житловому будинку становить 1/4 частки.
Згідно з роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зокрема, які викладені в п. 3.4. Інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року, де зазначено, що у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину спадкоємці учасника спільної сумісної власності мають право звернутися з позовом про визначення частки майна, належної померлому на праві спільної сумісної власності.
Отже, у зв`язку зі смертю ОСОБА_6 , яка є співвласником житлового будинку, позивач не може реалізувати своє право на прийняття спадщини за законом через те, що нотаріус відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті співвласника спільної сумісної власності без виділення (визначення) частки померлих у спільному майні.
Оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є доведеними, законними, а тому позов підлягає до задоволення.
Безпідставними є обгрунтування представника третьої особи — адвоката Богданова О.В. про те, що визначення частки померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності є неналежним способом захисту і суперечить вимогам чинного законодавства, з тих підстав, що в такому випадку буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, оскільки суд визначаючи частку померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності не вирішує питання визнання права власності за цією особою на частку у цьому житловому будинку, а лише констатує факт належності їй такої частки у майні, котру вона набула у спільну сумісну власність за життя.
Суд не може підміняти собою нотаріуса у вирішенні питань, які віднесені законом безпосередньо до їхньої виключної компетенції.
Після визначення частки ОСОБА_6 у житловому будинку, позивач може прийняти таку частку у спадщині в органах нотаріату, отримавши свідоцтво про право на спадщину.
Лише у випадку спору між спадкоємцями ОСОБА_6 , або відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивач може захисти своє право шляхом звернення до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно (1/4 частку у житловому будинку) після смерті ОСОБА_6 .
Таким чином, доводи адвоката Богданова О.В. про те, що позивачу необхідно звернутись до суду із позовом про визначення розміру часток та одночасне визнання права власності на цю частку за спадкоємцем померлої є безпідставним і таким, що не грунтується на вимогах цивільного законодавства.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ч.1 ст. 355, ч.1 ст. 368, ч.1, 2 ст. 370 ЦК України, суд,
ухвалив:
Позов задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить 1/4 частки у житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення суду складено 28.10.2026 року.
Головуючий: /підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документооігу суду.
Суддя А.А. Каліщук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua