Суд: Ямпільський районний суд Сумської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, з них:
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №590/776/26
Суддя: Деркач І. М.
Справа № 590/776/26
Провадження № 2-о/590/26/26
РІШЕННЯ
іменем України
20 жовтня 2026 року с-ще Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Деркача І.М.,
за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,
за участю:
заявниці ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: 5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, -
установив:
Стислий виклад позиції заявниці.
До Ямпільського районного суду Сумської області із заявою звернулася ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа: 5-й Прикордонний загін Державної прикордонної служби України, у якій просить встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу між фізичними особами ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у період з 2023 року по день смерті останнього.
Заяву обґрунтовано тим, що з 2023 року і до дня смерті ОСОБА_2 , яка настала під час проходження ним військової служби, заявниця проживала з ним однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_3 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет, спільно несли витрати на утримання житла, придбання продуктів харчування та речей побуту, взаємно дбали один про одного та фактично виконували права й обов`язки подружжя. Шлюб у органах державної реєстрації актів цивільного стану не реєстрували.
Встановлення зазначеного факту заявниці необхідне для реалізації права на отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, передбачених законодавством соціальних гарантій та пенсії у зв`язку з втратою годувальника. Заявниця також зазначила, що є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.
Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників
Ухвалою Ямпільського районного суду Сумської області від 29 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року витребувано з органу державної реєстрації актів цивільного стану інформацію щодо перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зареєстрованому шлюбі у період з січня 2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_3. На виконання ухвали Ямпільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надіслав до суду повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00061032952 від 17 вересня 2026 року.
02 вересня 2026 року представник заінтересованої особи подав через підсистему «Електронний суд» заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.
Позиції учасників справи
У судовому засіданні заявниця вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві, та просила їх задовольнити.
03 вересня 2026 року представник заінтересованої особи - 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що вирішення справи покладає на розсуд суду.
Судом установлені такі фактичні обставини справи.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.6).
Згідно зі сповіщенням № 300 сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця від 19 травня 2026 року, ОСОБА_2 проходив військову службу у 5 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Оршанець Черкаського району Черкаської області під час проходження військової служби. Сповіщення направлено сестрі військовослужбовця - ОСОБА_3 (а.с.7).
Згідно з повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 00061032952 від 17 вересня 2026 року, 05 червня 1999 року виконавчим комітетом Білицької сільської ради Ямпільського району Сумської області складено актовий запис № 1 про шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . До зазначеного актового запису 29 квітня 2025 року внесено відомості про розірвання шлюбу на підставі рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 11 березня 2025 року у справі № 590/124/25 (а.с.39-41).
Актом Ямпільської селищної ради Сумської області про факт проживання без реєстрації від 18 червня 2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , фактично за місцем реєстрації не проживає, а з 2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить гр. ОСОБА_2 . Зазначений акт складено комісією у складі депутата Ямпільської селищної ради за виборчим округом Кириченко А.Ф. та сусідів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 (а.с.8).
Довідкою Ямпільської селищної ради від 19 червня 2026 року № 18-13/3-105, виданою на підставі зазначеного акта, підтверджено, що ОСОБА_1 з 2023 року проживає за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9).
Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27 червня 2025 року №5918-5003720661 підтверджено, що фактичним місцем проживання (перебування) ОСОБА_1 є: АДРЕСА_3 (а.с.10).
З виписки про рух коштів по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк» за період з 09 березня по 21 квітня 2026 року вбачається регулярне зарахування на картковий рахунок заявниці коштів, перерахованих ОСОБА_2 (ОСОБА_2) (а.с.11-13).
Копією пенсійного посвідчення підтверджено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства (а.с.14).
Показання свідків.
Свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , у судовому засіданні зазначила, що працювала разом із ОСОБА_2 , а певний час - і з ОСОБА_1 . Їй відомо, що заявниця та ОСОБА_2 приблизно два роки перебували у близьких стосунках і проживали разом у с. Білиця як родина, завжди були разом, мали спільні фінанси. Свідок та заявниця з ОСОБА_2 бували один в одного в гостях.
Свідок ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_6 , у судовому засіданні надав показання, що працював разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , возив їх на роботу разом. Йому відомо, що ОСОБА_1 проживала разом із ОСОБА_2 , вони спільно вели господарство, обробляли город, тримали господарство.
Свідок ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_7 , у судовому засіданні зазначила, що була сусідкою ОСОБА_2 і певний час працювала разом з ними. Заявниця та ОСОБА_2 проживали разом протягом двох-трьох років, спільно тримали господарство, разом обробляли город, разом здійснювали покупки, мали спільні бюджет та побут. Свідок постійно бачила їх разом.
Свідок ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_8 , у судовому засіданні надала показання, що вона з 2000 року проживає у с. Білиця. Раніше ОСОБА_2 проживав з іншою жінкою, з якою вони перебували в шлюбі, однак з 2023 року вони разом не проживають. Заявниця та ОСОБА_2 приблизно два роки проживали разом в одному будинку, мали спільний побут, вели господарство, обробляли город.
Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, суд залишає заяву без розгляду. Заінтересована особа заперечень проти заяви не висловила, вирішення справи поклала на розсуд суду, інших осіб, які б оспорювали права заявниці, не встановлено. Отже, спору про право немає, і справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Питання про те, чи має встановлюваний факт юридичне значення, вирішується залежно від мети його встановлення (постанова Верховного Суду від 25 березня 2024 року у справі № 161/9609/22).
Заявниця зазначила, що встановлення факту необхідне їй для отримання статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця, призначення пенсії в разі втрати годувальника та інших передбачених законодавством соціальних гарантій.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до членів сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, належить жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, закон прямо пов`язує з встановленим судом фактом проживання однією сім`єю без шлюбу віднесення заявниці до членів сім`ї померлого військовослужбовця. Саме такий статус заявниця назвала метою звернення до суду. Це є самостійною та достатньою підставою вважати встановлюваний факт таким, що має для заявниці юридичне значення.
Водночас суд у цій справі не вирішує питання про наявність у заявниці права на одноразову грошову допомогу, пенсію в разі втрати годувальника чи інші соціальні гарантії. Встановлення факту в порядку окремого провадження лише створює умови для реалізації заявницею її прав у встановленому законом порядку. Наявність інших передбачених законом умов для призначення одноразової грошової допомоги, зокрема обставини та причини смерті військовослужбовця, їх зв`язок із виконанням обов`язків військової служби та відсутність підстав, визначених статтею 16-4 Закону, перевіряє уповноважений орган під час вирішення питання про її призначення.
Щодо зазначеної заявницею мети отримання пенсії в разі втрати годувальника суд враховує таке. Відповідно до частини третьої статті 1 та статті 29 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія в разі втрати годувальника призначається членам сімей військовослужбовців, які загинули чи померли, зокрема, якщо годувальник помер у період проходження служби. Коло членів сім`ї, які мають право на таку пенсію, а також умови її призначення, зокрема непрацездатність та перебування на утриманні годувальника, визначено статтею 30 цього Закону. Сам по собі встановлений судом факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не є підставою для призначення такої пенсії. Наявність у заявниці права на неї з урахуванням визначеного законом кола осіб та умов призначення перевіряє орган Пенсійного фонду України.
Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Відповідно до частини четвертої цієї статті сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з частинами першою, другою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.
Проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків.
Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц зазначила, що законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю: спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що, вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільного побуту, взаємних прав та обов`язків.
Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, яку вони сприймають як своє основне місце проживання, незалежно від тривалої відсутності когось із них у зв`язку з особливостями роботи чи служби, зокрема несенням військової служби. Спільний побут передбачає ведення спільного господарства, наявність спільного бюджету, спільних витрат, участь в утриманні житла, піклування один про одного та надання взаємної допомоги. При цьому має бути доведена саме сукупність таких обставин. Окремо взяті факти близьких стосунків, пересилання коштів чи проживання за однією адресою за відсутності інших ознак не свідчать про наявність усталених відносин, притаманних подружжю (постанова Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі № 759/14906/18).
Закон не визначає вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт проживання однією сім`єю. Ними можуть бути, зокрема, довідки з місця проживання, показання свідків, довідки органів місцевого самоврядування про спільне проживання та ведення господарства, листи та інші документи, з яких вбачається, що особи вважали себе чоловіком і дружиною та піклувалися один про одного (постанова Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16).
Згідно зі статтею 25 СК України жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі. Право на повторний шлюб виникає лише після припинення попереднього шлюбу.
Відповідно до частини третьої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Верховний Суд у постанові від 17 червня 2020 року у справі № 755/18012/16-ц виснував, що перебування особи у зареєстрованому шлюбі виключає можливість встановлення факту її проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з іншою особою за відповідний період. Фактичне припинення сімейних відносин із попереднім подружжям до юридичного припинення шлюбу правового значення не має.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 05 червня 1999 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_10 . Цей шлюб припинився 11 квітня 2025 року - у день набрання законної сили рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 11 березня 2025 року у справі № 590/124/25.
Таким чином, у період з 2023 року по 10 квітня 2025 року ОСОБА_2 юридично перебував в іншому шлюбі. Встановлення за цей період факту його проживання однією сім`єю із заявницею суперечило б статтям 21, 25, 114 СК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 12, частин першої, шостої статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами та показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Відповідно до частин першої - третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд оцінює наведені докази за стандартом «більшої переконливості», який застосовується в цивільному судочинстві: обставина вважається доведеною, якщо з урахуванням поданих доказів висновок про її існування є вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Акт про факт проживання від 18 червня 2026 року та довідка селищної ради від 19 червня 2026 року є письмовими доказами, складеними органом місцевого самоврядування за участю свідків. Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27 червня 2025 року складена за життя ОСОБА_2 уповноваженим органом соціального захисту населення в межах періоду, за який суд встановлює факт. Вона підтверджує, що заявниця фактично проживала в будинку ОСОБА_2 , і узгоджується з актом та довідкою селищної ради. Виписка з банківського рахунку підтверджує, що ОСОБА_2 під час проходження військової служби систематично перераховував заявниці кошти, які витрачалися на поточні побутові потреби.
Показання свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з письмовими доказами.
Заінтересована особа доказів, які б спростовували доводи заявниці, не подала.
Оцінивши подані докази окремо та у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявниця довела факт проживання з ОСОБА_2 однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Вони постійно проживали за адресою: АДРЕСА_3 , мали спільний побут і спільний бюджет, ОСОБА_2 під час проходження військової служби пересилав грошові кошти на рахунок заявниці, між ними існували взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.
Водночас цей факт може бути встановлений лише з 11 квітня 2025 року - дня припинення попереднього шлюбу ОСОБА_2 , по ІНФОРМАЦІЯ_3 , день його смерті. У встановленні факту за період з 2023 року по 10 квітня 2025 року слід відмовити з підстав, наведених вище.
За таких обставин заява підлягає частковому задоволенню.
Судові витрати
Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не передбачено законом. Тому сплачений заявницею судовий збір залишається за нею.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: 5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 11 квітня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявниця: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: 5 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), ЄДРПОУ: НОМЕР_6 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Дата складання повного тексту рішення суду 28.10.2026
Суддя: І.М. Деркач
Оригінал: reyestr.court.gov.ua