Постанова від 20 жовтня 2026 р. у справі №589/2668/26 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2668/26

Провадження № 3/589/1464/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Шостка

Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Лєвша С.Л., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Шосткинського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області у відношенні громадянина України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Жихове Шосткинського району Сумської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

- про притягнення до адміністративної відповідальності передбаченої ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),-

ВСТАНОВИВ:

Згідно із протоколом, 16 травня 2026 року близько 11 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру у присутності неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В результаті чого потерпілій особі (дитині) було завдано шкоди психологічному здоров`ю.

Зазначені дії кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» №12307/16.

Суд вважає можливим провести судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки ч.3 ст. 173-2 КУпАП відсутня у переліку статей, передбачених у ст. 268 КУпАП, у яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов такого висновку.

Зміст адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, полягає в повторному вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, які охоплюються частиною першою цієї статті, або ж у вчиненні таких дій стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, що передбачено частиною другою цієї статті.

Суд зазначає, що з метою встановлення факту вчинення домашнього насильства зокрема щодо дитини, першочерговому з`ясуванню підлягає конкретна форма дій (фізичне, психологічне, економічне), яка була застосована безпосередньо щодо неї. Водночас зміст протоколу про адміністративне правопорушення таких відомостей не містить, а лише вказує на вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства фізичного характеру у присутності неповнолітньої дитини, в результаті чого потерпілій особі (дитині) було завдано шкоди психологічному здоров`ю.

Так для підтвердження факту вчинення саме психологічного насильства стосовно дитини необхідним є встановлення обставин, які свідчать про здійснення безпосередньо на неї емоційного тиску (зокрема, шляхом висловлювання погроз, образ, крику) або про перебування дитини у стані тривалого стресу внаслідок побаченого насильства.

Сам факт того, що конфлікт відбувся у присутності дитини, ще не доводить автоматичне завдання шкоди її психіці. Щоб стверджувати, що дитина дійсно постраждала психологічно, мають бути надані конкретні й прямі докази - наприклад, висновок дитячого психолога чи аналогічний документ, що свідчить про емоційну травму. Проте жодних підтверджень негативного впливу на стан дитини не було надано.

Крім того, суд звертає увагу, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, водночас матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження ознаки повторності, а у самому протоколі взагалі відсутні будь-які відомості щодо попереднього притягнення особи до відповідальності саме за цією статтею.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 2, 7, ч. 3 ст. 173-2, ст. 221, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. 251, 256, 280, 283, 284 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області С.Л.Лєвша