Рішення від 22 жовтня 2026 р. у справі №607/17267/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2026 Справа №607/17267/26 Провадження №2-о/607/462/2026

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого - судді - Якімця Т.І.,

за участю секретаря судового засідання - Трембач С.О.,

без участі сторін,

під час розгляду в окремому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин

У С Т А Н О В И В :

І. Описова частина

1. Стислий зміст заяви

07 серпня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Семененко С.М. - звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, заінтересована особа: ОСОБА_2 із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вказаної заяви представник заявниці зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявниці - ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок АДРЕСА_1 . З метою оформлення спадкових прав заявниця звернулася до Тернопільської районної державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено у зв`язку з неможливістю встановлення родинних відносин зі спадкодавицею на підставі поданих документів. Зокрема, у свідоцтві про народження заявниці прізвище її матері зазначено « ОСОБА_4 », тоді як у свідоцтві про смерть - « ОСОБА_5 ». Представник заявниці вказує, що ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 та 18 листопада 1950 року уклала шлюб із ОСОБА_7 , після чого залишила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ». Водночас у паспорті громадянина СРСР, а згодом і в паспорті громадянина України, отриманому в 1996 році, її прізвище було зазначено « ОСОБА_5 », у зв`язку з чим свідоцтво про смерть також видано на ім`я ОСОБА_3 . Заявниця народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , а у свідоцтві про її народження батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . 03 травня 1980 року заявниця, дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_5 », уклала шлюб із ОСОБА_8 . На переконання представника заявниці, наведені обставини підтверджують, що ОСОБА_6 та ОСОБА_3 є однією і тією самою особою. Встановлення цього факту необхідне заявниці для оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті матері.

2. Стислий зміст пояснень на заяву

Заінтересована особа ОСОБА_2 своїм правом на подання письмових пояснень щодо заяви, передбаченим Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України), не скористалася.

3. Процесуальні дії та хронологія руху справи в суді

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 серпня

2026 року відкрито провадження у цій цивільній справі та постановлено розгляд справи проводити за правилами окремого провадження.

В судове засідання представник заявниці ОСОБА_1 - адвокат Семененко С.М. - не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, однак подав заяву про розгляд справи у відсутності заявника та її представника.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, проте подала заяву про розгляд справи у її відсутності, щодо задоволення заяви не заперечила.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив такі обставини справи.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини встановлені судом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_6 у селі Настасів Тернопільського району Тернопільської області, батьками якої вказані: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що підтверджується свідоцтвом про народження № 36 Української РСР, запис за № 36, місце реєстрації: Настасів Тернопільський район (а.с. 6).

18 листопада 1950 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено шлюб, запис за № 27, місце реєстрації: Черновське Рай бюро ЗАГС, про що свідчить свідоцтво про одруження, серія НОМЕР_1 (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_11 у селі Черновские коти, Черновський район Читинська область республіка РСФСР, батьками якої вказано: батько - ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_2 , запис за № 799, місце реєстрації: Черновський Рай бюро ЗАГС Читинська область (а.с. 8).

03 травня 1980 року був укладений шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_12 , запис за № 14, місце реєстрації: с. Настасів Тернопільський р/в ЗАГС Тернопільської області, про що свідчить свідоцтво про одруження, серія НОМЕР_3 (а.с. 9).

ОСОБА_1 було видано паспорт громадянина України серія НОМЕР_4 , Тернопільським МУ УМВС України в Тернопільській області 07 березня 1998 року, та присвоєно РНОКПП: НОМЕР_5 (а.с. 4-5).

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 26 липня 1991 року, виданого виконавчим комітетом Настасівської сільської Ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області на підставі рішення № 30 від 25 липня 1991 року, цілий жилий будинок із належними до нього будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві особистої власності колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_3 . Право власності зареєстровано в реєстровій книзі № 1 на сторінці 138 за реєстровим № 138 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим Настасівською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, актовий запис № 24 (а.с. 11).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2019 року (справа № 607/28547/19) заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: Тернопільська районна державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин - задоволено. Встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженка

м. Чита, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , - є дочкою ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Настасів Тернопільського району Тернопільської області (а.с. 12, 13).

2. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

2.1. Конституцією України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55). Частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (пункт 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року №9-зп).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункт 1).

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) вказано, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2.2. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частинами першою, другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року (справа № 320/948/18) зроблено висновок, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

2.3. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України). Згідно зі статтею 1217

ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України). Відповідно до статті 1220 ЦК України внаслідок смерті особи або оголошення її померлою відкривається її спадщина.

За частиною першою статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1258 ЦК України визначено: спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша); кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (частина друга).

Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

2.4. Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд враховує, що відповідно до свідоцтва про народження заявниці ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої « ОСОБА_5 », її батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Водночас свідоцтвом про одруження від 18 листопада 1950 року підтверджується факт укладення шлюбу між цими ж особами. Отже, відомості зазначених документів узгоджуються між собою щодо особи матері заявниці, ім`я та по батькові якої збігаються з відповідними відомостями про ОСОБА_3 , яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як розбіжність стосується лише її прізвища. Суд також бере до уваги рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2019 року (справа № 607/28547/19), яким встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме, що ОСОБА_2 є дочкою останньої. Зазначене судове рішення у сукупності з іншими дослідженими доказами додатково підтверджує обставини щодо особи спадкодавиці та її сімейних зв`язків. При цьому заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечила.

Таким чином, встановлена розбіжність у прізвищі матері заявниці в документах про державну реєстрацію актів цивільного стану не спростовує наявності між ними родинних відносин. Встановлення зазначеного факту має юридичне значення для оформлення спадкових прав заявниці, а матеріали справи не свідчать про наявність спору про право, який би перешкоджав розгляду заяви в порядку окремого провадження.

ІІІ. Висновки суду за результатами розгляду заяви

Враховуючи наведене, суд встановив, що померла ОСОБА_3 є матір`ю заявниці ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженими у справі доказами. Встановлення зазначеного факту родинних відносин має юридичне значення для заявниці, оскільки є необхідним для оформлення її спадкових прав після смерті матері.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, судові витрати, понесені заявницею під час розгляду справи в суді першої інстанції, слід залишити за нею.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 19, 258, 259, 263-265, 268, 273, 293, 294, 315-318, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Семененко Сергій Михайлович, заінтересована особа: ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

2. Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як між матір`ю та дочкою.

3. Судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на заявника в межах нею понесених.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

5. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного рішення суду.

7. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення виготовлений 23 жовтня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Головуючий суддя Т. І. Якімець