Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №465/5180/26 — Франківський районний суд м. Львова

Суд: Франківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №465/5180/26

Суддя: Чорний І. Я.

465/5180/26

3/465/2515/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28.10.2026 м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Чорний І.Я., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.3 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 134865 від 22.05.2026, 21.05.2026 близько 21:00, гр. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 вчинив насильство в сім`ї умисно вчинив дії фізичного та психічного характеру, а саме застосував фізичне насильство до своєї дружини ОСОБА_2 , що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, штовхав, ображав, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному чи психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 , повторно протягом року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив вчинення ним інкримінованого йому адміністративного правопорушення, вказував, що зазначені обставини в протоколі не відповідають дійсності та записані зі слів його колишньої дружини ОСОБА_2 . Жодних дій, що спрямовані на фізичне чи психологічне насильство він не вчиняв. Запевнив, що протиправних дій не вчиняв, він лише зробив зауваження дружині, оскільки вона голосно хропіла. Вказав, що з потерпілою наявний конфлікт, щодо місця його проживання.

Судом зживались заходи для виклику в судове засідання потерпілої ОСОБА_2 , однак на неодноразові виклики остання не з`явилася. Причин неприбуття в судові засідання суду не сповістила. За таких обстави суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності потерпілої ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, що долучені до справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Диспозицією ч.3 ст. 173-2 КУпАП, яка ставиться у провину ОСОБА_1 , передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Частина перша ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Суд наголошує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції даної статті дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Насильство є результатом свідомих дій кривдника, підкріплене агресією і бажанням завдати шкоди, отже обов`язковим елементом складу адміністративного правопорушення за ст. 173-2 КУпАП є умисні дії або бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема завдання шкоди фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого.

Крім цього, психологічне насильство полягає у діяннях, спрямованих на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Оскільки умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру є обов`язковим елементом об`єктивної сторони, відповідні фактичні обставини підлягають обов`язковому детальному опису в протоколі, а також доказуванню в судовому засіданні.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, окрім виключень, зазначених уст. 258 КУпАП.

Як встановлено під час розгляду справи в суді, інкриміновані ОСОБА_1 дії, а саме вчинення домашнього насильства психологічного та фізичного характеру не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються поясненнями самого ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та іншими матеріалами справи.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , кожен окремо пояснили, що їх батько ОСОБА_1 21.05.2026 прийшов додому за адресою АДРЕСА_2 близько 21:00 в стані сп`яніння та не давав спати матері, чіплявся до хворої матері.

Потерпіла ОСОБА_2 на виклики суду в судове засідання не з`явилася. В письмових поясненнях, що долучені до справи зазначила, що її колишній чоловік ОСОБА_1 безпідставно прийшов в її квартиру, хоча має житло за іншою адресою. Постійно вчиняє сварки, скандали, був один випадок застосування фізичної сили до неї. Вказує, що 21.05.2026 колишній чоловік кричав, оскільки вона не давала йому відпочивати.

На долученому відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, також не зафіксовано будь яких дій ОСОБА_1 , які б можна було кваліфікувати як вчинення ним домашнього насильства.

Отже, встановлені судом обставини, не підтверджують наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП

Відповідно до статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно статті 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

З огляду на вимоги статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вимогами статті 251 КУпАП, визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконання правил, норм, стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в підтвердження провини ОСОБА_1 слід зазначити, що відповідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які в сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП 21.05.2026 року о 21:00 год. за обставин, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В постанові КАС ВС від 08.07.2020 року (справа № 463/1352/16-а) вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та вини особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Суддею також враховано те, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, сукупністю матеріалів, досліджених у даній справі про адміністративне правопорушення, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, що свідчить про відсутність в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 4 ч. 2 п. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення.

Відповідно, вважаю необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_6 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись статтями 36, 245, 247 ч. 1 п. 1 280, 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого за ч.3 ст.173-2 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано скаргу протягом десяти днів з дня її ухвалення до Львівського апеляційного суду.

Суддя І.Я. Чорний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua