Рішення від 17 серпня 2026 р. у справі №331/8183/23 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

18.08.2026

Справа № 331/8183/23

Провадження № 2-др/331/1/2026

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/8183/23 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни, яка діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1153444 від 15.12.2023 року (а.с.4), про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/8183/23 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення зазначено, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Запоріжжя перебуває вищевказана цивільна справа № 331/8183/23.

Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 14 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни, до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 рійовича на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання:

доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 57596 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.;

доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 57596 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.;

доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 46200 (сорок шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 1613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 92 коп.

У заяві вказано, що при ухваленні судом рішення не було вирішено питання про судові витрати.

При цьому,у межах розгляду даної цивільної справи позивач ОСОБА_1 зверталася до неї, як до фахівця у галузі права (адвоката), та позивачу було надано професійну правничу допомогу згідно з укладеним договором № 13/21 від 03.11.2021 року.

Враховуючи вищевказане, посилаючись на положення ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, позивач ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Є.В., просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою у розмірі 5500 грн. 00 коп.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Запоріжжя від 19 березня 2024 року вищезазначену заяву було прийнято до розгляду та призначено судове засідання у справі.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-ІХ від 26.02.2025 року, назву Жовтневого районного суду міста Запоріжжя змінено на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

30 квітня 2025 року внесено зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадянських формувань щодо перейменування Жовтневого районного суду міста Запоріжжя на Олександрівський районний суд міста Запоріжжя.

Так, у судове засідання 18.08.2026 року позивач ОСОБА_1 і представник позивача адвокат Волошина Є.В. не з`явилися, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Разом з тим, представником позивача – адвокатом Волошиною Є.В. було подано до суду через підсистему «Електронний суд» заяву про розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу без участі сторони позивача, на задоволенні заяви наполягають.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість вирішення заяви за відсутності учасників судового процесу, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріали справи, що стосуються відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу, дійшов висновку, що заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 14 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни, до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання:

доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 57596 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.;

доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 57596 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн. 00 коп.;

доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , нараховану на заборгованість, що виникла у період з 01.01.2022 року по 31.10.2023 року, у розмірі 46200 (сорок шість тисяч двісті) грн. 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 у дохід держави судовий збір у розмірі 1613 (одна тисяча шістсот тринадцять) грн. 92 коп.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 141 ЦПК України, і нші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 3) ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частин 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Згідно із вимогами статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача ОСОБА_1 у даній справі представляла адвокат Волошина Є.В.

На підтвердження понесених витрат представником позивача – адвокатом Волошиною Є.В. було надано копії наступних документів:

угода про надання правової допомоги № 13/21 від 03.11.2021 року, укладена між позивачем ОСОБА_8 і Адвокатським об`єднанням «Преміум» (а.с.9);

ордер серії АР № 1153444 від 15.12.2023 року, виданий Адвокатським об`єднанням «Преміум» на підставі договору про надання правової допомоги № 13/21 від 03.11.2021 року, на надання правничої (правової) допомоги позивачу ОСОБА_9 адвокатом Волошиною Євгенією Вячеславівною (а.с.4);

додаток № 2 до угоди про надання првової допомоги № 23/21 від 03.11.2021 року «Прайс надання правничої допомоги по стягненню пені за прострочення сплати аліментів», який є невід`ємною частиною угоди про надання правової допомоги № 23/21 від 03.11.2021 року (а.с.5);

розрахунок витрат на правничу допомогу за угодою про надання правової допомоги № 13/21 від 03.11.2021 року по справі № 331/8183/23, згідно з яким адвокат Волошина Є.В. надала правову допомогу (підготовка та подання адвокатського запиту від 14.11.2023 року на адресу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро); складення та подання до суду позовної заяви; розрахунок суми пені за прострочення сплати аліментів; представництво інтересів клієнта у суді). Загальна вартість послуг становить 5500 грн. Відповідно до змісту наданого розрахунку, надані послуги у вищевказаному розмірі були оплачені позивачем ОСОБА_1 (а.с.6).

Суд враховує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Суд, дослідивши матеріали справи та надані стороною позивача письмові докази, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, врахувавши при цьому обставини та складність даної справи, значення спору для сторони, критерій реальності адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), витрачений адвокатом час і розмір витрат, а також керуючись положеннями п.3) ч. 2 ст. 141 ЦПК України, прийшов до висновку, що заявлені стороною позивача витрати, пов`язані з професійною правничою допомогою, у розмірі 5500 грн., відповідають критерію розумності та справедливості, і є співрозмірними із видом та об`ємом наданих послуг і робіт.

На підставі вищевикладеного, враховуючи складність справи, обсяг виконаних представником позивача - адвокатом Волошиною Є.В. робіт, а також критерії реальності і розумності таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне задовольнити заявлені стороною позивача вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, та стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. 00 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни про ухвалення додаткового рішення у справі № 331/8183/23 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника Волошиної Євгенії Вячеславівни, до ОСОБА_3 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) грн. 00 коп.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

представник позивача: адвокат Волошина Євгенія Вячеславівна, місцезнаходження: місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок № 151-а;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст додаткового рішення суду складено 18 серпня 2026 року.

Суддя О.О. Яцун