Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №320/23842/24 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 320/23842/24

касаційне провадження № К/990/17206/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 (головуючий суддя - Безменнна Н.В., судді - Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

Товариство звернулось до суду з позовом до Управління, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.04.2024 № 00256160701.

Київський окружний адміністративний суд рішенням від 09.01.2025, ухваленим у порядку письмового провадження, у задоволенні позову відмовив.

Копію рішення суду першої інстанції було надіслано позивачу на його електронну пошту та доставлено 10.01.2021 о 20:25 год.

Товариство 13.03.2025 подало через канцелярію суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Також, Товариство просило суд продовжити йому строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025, яке обґрунтувало тим, що позивач 17.01.2025 через систему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, проте з невідомих Товариству причин протягом п`яти днів до позивача не надійшло жодного процесуального документа стосовно поданої ним апеляційної скарги, у зв`язку з чим Товариство подало апеляційну скаргу у паперовому вигляді.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.03.2025 апеляційну скаргу Товариства залишив без руху та надав апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин такого пропуску та наданням підтверджуючих доказів. При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що з поданих Товариством документів неможливо встановити ані справу, в рамках якої звертається скаржник, ані реквізитів судового рішення, що оскаржується.

На виконання вимог ухвали від 18.03.2025 Товариство подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого додало витяги із апеляційної скарги з підсистеми «Електронний суд» (скриншоти), яка складається з п`яти сторінок, кожна з яких промаркована (внизу зліва) надписом: «»Документ сформований в системі «Електронний суд» 17.01.2025р.». З самої промаркованої апеляційної скарги випливає, що оскаржується рішення від 09.01.2025 р. в справі № 320/23842/24. Отже, якщо мав місце збій в роботи системи «Електронний суд» і апеляційної скарги Товариства не було видно в електронній формі з невідомих причин, позивач просив прийняти апеляційну скаргу у паперовому вигляді.

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17.04.2025 відмовив у задоволенні заяви Товариства про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2025 та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства.

Товариство, не погодившись із ухвалою суду апеляційної інстанцій, подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин у справі, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до суду апеляційної інстанції для відкриття апеляційного провадження і розгляду апеляційної скарги по-суті.

Підставами для касаційного оскарження скаржник вказує оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); порушення гарантій доступу до правосуддя і принципу пропорційності (стаття 2 КАС України, стаття 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Товариство наголошувало, що суд не може відмовити у розгляді справи через формальні підстави, якщо це порушує право на доступ до правосуддя. Також, Товариство вказувало на те, що суд не послався на жодну норму законодавства, яка зобов`язує перевіряти реєстрацію скарги, чи уточнювати її статус після подання через систему «Електронний суд». На переконання скаржника, відмова у відкритті апеляційного провадження через технічні особливості системи «Електронний суд» порушує право скаржника на справедливий судовий розгляд.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.04.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

Управління у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні. А рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 27.10.2026 закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, визнав за можливе проведення касаційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та призначив її до розгляду з 28.10.2026.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Спірним питанням є правомірність відмови скаржнику у відкритті апеляційного провадження з підстав визнання неповажними причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що регулюється положеннями КАС України.

Так, у відповідності до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною першою статті 120 КАС України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Таким чином, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо оскарження судових рішень у визначених законом випадках.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на апеляційне оскарження закріплено також у статті 293 КАС України і реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (частина друга статті 298 КАС України).

Таким чином процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас не усунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме: відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі не усунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

До поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними) необхідно застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем подана апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції з порушенням строку на апеляційне оскарження, яка судом апеляційної інстанції була залишена без руху і надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску строку, підтверджених належними доказами.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою позивача дійшов до висновку, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки з наданих Товариством скриншотів судом апеляційної інстанції було встановлено, що апелянтом в Електронному кабінеті 17.01.2025 було сформовано документ під назвою «Адмінскарга про визнання протиправним та скасування акта ДПС у сфері валютного регулювання та валютного контролю», проте вказаний документ міститься в розділі «Документи (позовні заяви) інших сторін, надіслані перед відправкою до суду» та має статус «Надіслано сторонам». Доказів надіслання вказаного документа до суду матеріали справи не містять. Також, суд апеляційної інстанції вказав, що за результатами перевірки КП «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено, що до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга Товариства з від 17.01.2025, сформована за допомогою підсистеми «Електронний суд», не надходила. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що будь-які помилки, допущені особою внаслідок неналежної обізнаності із функціоналом підсистеми "Електронний суд" є виключно суб`єктивними обставинами, які залежать від волі скаржника та не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що процесуальним законодавством передбачено можливість альтернативного способу подання апеляційної скарги в паперовій формі, якою позивач свідомо не скористався.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За визначенням, наведеним у абзаці 2 частини п`ятої статті 18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Як вбачається з доданого позивачем до апеляційної скарги скриншоту з електронного кабінету, апеляційна скарга Товариства була сформована та подана ним через систему «Електронний суд» і надіслана до Шостого апеляційного адміністративного суду 17.01.2025 о 15:31 год.

За наведених обставин, висновки суду апеляційної інстанції про те, що доказів надіслання апеляційної скарги в системі «Електронний суд» до суду матеріали справи не містять є безпідставними.

При цьому, Товариство, направивши апеляційну скаргу у визначений процесуальним законодавством строк через систему «Електронний суд» та отримавши підтвердження про дату та час її надіслання, мало легітимні сподівання, що вказана скарга була отримана судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку та наявністю підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки судом апеляційної інстанції не надано належну правову оцінку обставинам, викладеним у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки такі обставини підтверджені Товариством належними та допустимими доказами, тоді як причини, чому саме апеляційна скарга Товариства не надійшла до КП «Діловодство спеціалізованого суду» не могли бути відомі позивачу, що є поважною причиною для поновлення процесуального строку.

Верховний Суд зазначає, що при застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме, статті 122 КАС України, а тому підлягає скасуванню, касаційна скарга - задоволенню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Частиною першою статті 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтерпром ЛТД» задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2025 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк