Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №669/623/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 669/623/26

Провадження № 33/820/833/26

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А.

за участю секретаря судового засідання Романової А.В.

особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

захисника Стюпан Т.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому в режимі відеоконференціїапеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стюпан Тетяни Володимирівни на постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, та

ВСТАНОВИЛА:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини

Відповідно до постанови судді, 26 червня 2026 року, близько 20.01 год., по вул. Центральна, 97 в с. Дідківці, Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , керував електроскутером марки «Huricane», без державного реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку як на місці зупинки, так і у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР – відмова особи, як керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвокат Стюпан Т.В. просить скасувати постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що суд дійшов висновку, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст.130 КУпАП, а дії поліції щодо правомірності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, проте із таким твердженням захисник не погоджується, оскільки вимозі про проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння чи всім наступним вимогам працівників поліції, передує саме - законна зупинка транспортного засобу.

Суд першої інстанції проігнорував той факт, що огляд на стан сп?яніння не може існувати сам по собі та фактично пропонує штучно «відокремити» зупинку від огляду, що суперечить логіці адміністративного процесу та практиці Верховного Суду.

Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення ОСОБА_1 таких положень ПДР, які б відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього.

За відсутності законної підстави зупинки всі наступні вимоги працівників поліції є неправомірними, а отримані після такої зупинки докази - недопустимими. Таким чином, твердження суду про можливість відокремленого оскарження зупинки є юридично необґрунтованим та порушує логіку адміністративного провадження.

Крім того, зафіксована на відеозаписі поведінка працівників поліції євзаємно суперечливою: з одного боку вони ставлять питання про алкогольне сп?яніння, а з іншого - самі ж визнають його відсутність. Така непослідовність свідчить про відсутність об?єктивних ознак сп?яніння, а також про те, що твердження про можливе алкогольне сп?яніння не ґрунтується на фактичних даних і не може вважатися належною підставою для складання протоколу за ст. 130 КУПАП

Працівником поліції було помилково визначено у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп?яніння. Представниками поліції було лише поставлено запитання щодо згоди пройти тест за допомогою спеціального технічного приладу газоаналізатору AlcotestDrager та проведення такого огляду в медичному закладі, проте як саме повинен здійснюватися огляд в обох випадках представниками поліції роз`яснено не було.

У матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейські належним чином роз?яснили водієві його права, порядок проведення огляду, наслідки відмови, а також не підтверджено, що прилад був сертифікований, відкалібрований та придатний до використання саме в момент перевірки.

Зміна поліцейським «версії» можливого сп?яніння після того, як особа погодилася пройти огляд на алкоголь, свідчить про штучне створення підстав для притягнення до відповідальності, що є грубим порушенням вимог Інструкції МВС і МОЗ №1452/735.

З відеозапису чітко видно, що у ОСОБА_1 поведінка адекватна, мова зрозуміла, чітка, нормальне формулювання своїх думок, рухи тіла теж адекватні, тому посилання та те, що у ОСОБА_1 було порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці - спростовується відеозаписом наданим працівниками поліції.

Передумовою для вимоги працівників поліції до особи пройти оглядна стан будь-якого сп?яніння повинно бути встановлення ознак такого сп?яніння та доведення їх наявності доказами у відповідності до положень ч.2 ст.251 КУПАП, а не лише припущеннями працівників поліції щодо такого стану.

Таким чином, представниками поліції було помилково визначено у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп?яніння, оскільки законних підстав вважати, що він перебував у такому стані, не було, то й сама процедур складення протоколу про адміністративне правопорушення була безпідставною, що свідчить про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення.

Також, захисник звертає увагу суду, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП, в порушення вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого транспортного засобу, не відсторонили ОСОБА_1 від керування цим транспортним засобом, чим поставили під сумнів обґрунтованість підозри щодо перебування його у стані алкогольного сп?яніння.Ці дії є обов?язковими, оскільки спрямовані на усунення потенційної небезпеки та підтверджують реальність і серйозність підозри щодо стану сп?яніння.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник – адвокат Стюпан Т.В. підтримали доводи поданої апеляційної скарги, просили скасувати постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з наведених в апеляційній скарзі підстав.

ОСОБА_1 показав, що працівники поліції його не зупиняли, він сам зупинився біля магазину, поліцейські підійшли до нього та спитали чому він без шлему.

Керівництво Хмельницької обласної прокуратури було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, прокурор у судове засідання не з`явився, що відповідно до вимог ст.250, частини 6 статті 294 КУпАП не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, оскільки участь прокурора у розгляді справ цієї категорії не є обов`язковою, а є правом прокурора, згідно вимог статей 7, 250 КУпАП.

Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Стюпан Т.В., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

У поданій апеляційній скарзі захисник оскаржує встановлення ознак алкогольного сп`яніння, факту відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також правомірність зупинки та процедуру проведення огляду.

Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому законом порядку медичний огляд, з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препараті, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Наведене дає підстави стверджувати, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 26 червня 2026 року стороною захисту не оскаржується, до того ж є зафіксованим належним чином на доданому до протоколу відеозаписі.

Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам, передбаченими статтями 283-284 КУпАП, а справу суддею суду першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що 26 червня 2026 року, близько 20.01 год., по вул. Центральна, 97 в с. Дідківці, Шепетівського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , керував електроскутером марки «Huricane», без державного реєстраційного номера, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку як на місці зупинки, так і у медичному закладі відмовився.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130КУпАП, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 703798, складеного поліцейським сектору поліцейської діяльності № 1 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області 26 червня 2026 року о 20 год 21 хв. стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а/с 1);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 26 червня 2026 року, згідно з яким огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився (а/с 3);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направлення до КНП «Білогірська багатопрофільна лікарня» від 26 червня 2026 року, згідно з якими ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а/с 2);

- даними відеозапису від 26 червня 2026 року, яким зафіксовано факт керування транспортним засобом та відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінняна вимогу поліцейського (а/с 8).

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі.

Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Згідно з частинами 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Згідно з апеляційною скаргою, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 26 червня 2026 року не оскаржується, однак захисником з поміж іншого зазначається про неправомірність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , а тому вимога від працівників поліції про проходження огляду на стан сп`яніння є незаконною, однак апеляційний суд такі доводи відхиляє.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

З наявних у матеріалах справи відеозаписів чітко зафіксовано рух електроскутера марки «Huricane», без державного реєстраційного номера, під керуванням ОСОБА_1 , за яким в декількох метрах від останнього рухаються працівники поліції. Після чого ОСОБА_1 зупиняється біля дороги та за ним зупиняються працівники поліції. В ході спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 , у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, поліцейські неодноразово пропонували останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, при цьому роз`яснили виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Крім цього, після однозначної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння працівник поліції повідомив останнього., що за таку відмову будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення, у подальшому ОСОБА_1 не змінював свою позицію щодо небажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначеним відеозаписом також спростовуються доводи захисника, що поліцейські належним чином не роз?яснили водієві його права, порядок проведення огляду, наслідки відмови, оскільки працівниками поліції було проінформовано ОСОБА_1 про те, що у разі відмови від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі, щодо ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п.2.5 ПДР України, а також роз`яснено його права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Вказане підтверджується як відеозаписом, так і особистим підписом ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703798 від 26.06.2026, зокрема у п.13 та п.18.

Відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють встановити психологічне ставлення ОСОБА_1 до вчиненого правопорушення та додаткові обставини, які прямо вказують на нього, як на особу, яка керувала транспортним засобом з явними ознаками сп`яніння та відмовилась від проходження огляду на стан сп`яніння.

Апеляційний суд визнає відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Зважаючи на те, що для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду, у даному випадку висновок суду першої інстанції про те, що законність підстав зупинки транспортного засобу не охоплюється диспозицією ст. 130 КУпАП, а дії поліції щодо правомірності таких підстав можуть бути оскаржені в окремому порядку, зокрема в адміністративному, з наданням суду відповідних доказів, є законним та обґрунтованим.

Посилання в апеляційній скарзі на неправомірні дії працівників поліції, не є предметом розгляду у рамках цього провадження та, відповідно до вимог статті 267 КУпАП, могли бути оскаржені у порядку, передбаченому КАС України, чого на момент розгляду цієї апеляційної скарги зроблено не було. Разом із тим, це не могло слугувати підставою для відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу, щоу зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Все вищевказане узгоджується з статтями 32, 35 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами.

Таким чином, працівники патрульної поліції, враховуючи дію в країні воєнного стану, діяли в межах своїх повноважень, оскільки з огляду на правовий аналіз норм Правил дорожнього руху незгода водія із причинами зупинки транспортного засобу або ненадання працівниками поліції доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги в частині відсутності ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , оскільки згідно п.2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, перелік яких міститься у п.3 цього розділу, при цьому закон не вимагає, щоб ці ознаки сп`яніння були підтверджені свідками або зафіксовані на відео, а також окремої процедури огляду на наявність таких ознак сп`яніння.

Посилання захисника на те, що зафіксована на відеозаписі поведінка працівників поліції євзаємно суперечливою: з одного боку вони ставлять питання про алкогольне сп?яніння, а з іншого - самі ж визнають його відсутність є голослівною, оскільки як з матеріалів справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №703798 від 26.06.2026, акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, вбачається, що у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено ознаки сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці.

Крім того, зазначені захисником обставини не позбавляли ОСОБА_1 обов`язку виконання вимог п.2.5 ПДР України, а самепроходження на вимогу поліцейського в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Доводи захисника, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом, що ставить під сумнів законність дій поліцейського при оформленні матеріалів, не знайшли свого підтвердження, оскільки відеозаписом, долученим до протоколу зафіксовано повідомлення працівником патрульної поліції водія ОСОБА_1 про відсторонення його від керування транспортним засобом.

Щодо тверджень захисника Стюпан Т.В., що не підтверджено, що прилад Драгер в момент перевірки був сертифікований, відкалібрований та придатний до використання, то такі доводи апеляційний суд вважає безпідставними.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, перед проведенням огляду на стан сп`яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Водночас з матеріалів справи, зокрема відеозапису, встановлено, що ОСОБА_1 відмовивсявід проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу Драгер на місці зупинки транспортного засобу, не вимагав пред`явити йому відповідні документи, які підтверджують придатність до використання такого прилад.

Посилання апелянта на вказані обставини є безпідставним, оскільки чинним нормативним регулюванням не передбачено обов`язку поліцейського у кожному випадку окремо демонструвати водієві спеціальний технічний засіб та відповідні документи до нього, якщо останній відмовився від проходження огляду та не заявляв відповідної вимоги.

При цьому встановленню у даному провадженні підлягає наявність або відсутність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку.

Таким чином, доводи захисника з приводу того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не знайшли свого підтвердження та повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, яким суд надав належну оцінку у відповідності до вимог ст. 252 КУпАП.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 зазначається, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодився виконувати додатково покладені на нього обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пункт 2.5 яких зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, у межах передбачених статтею 38 КУпАП строку.

З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника Стюпан Т.В., оскільки відсутні підстави для скасування постанови суду та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 285,294 КУпАП,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Стюпан Т.В. залишити без задоволення.

Постанову судді Білогірського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя