Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №683/1113/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №683/1113/26

Суддя: Талалай О. І.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/1113/26

Провадження № 22-ц/820/2050/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року (суддя Кутасевич О. Г.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 04 січня 2019 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (далі - АТ «Райффайзен Банк Аваль») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 010/0331/82/0317449, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 7000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 45% річних.

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-78 F, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» передало за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників у редакції Додатку № 1 до додаткової угоди № 7 від 04 березня 2026 року до Договору ро відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року в сумі 21428,33 грн.

Взяті на себе за кредитним договором зобов`язання відповідачка не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21428,33 грн.

Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з позичальника.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року в розмірі 21428,33 грн. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду. Суд не звернув увагу на те, що розрахунок процентів зроблено всупереч вимогам пункту 5 частини 8 Закону України «Про споживче кредитування», яким передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1%. Також суд не застосував пункт 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки. Вимога про нарахування та сплату процентів, які є явно завищеними, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Суд не врахував, що кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які вона не могла оцінити належно. Позивач не надав належних та допустимих доказів відступлення права грошової вимоги за кредитним договором, а тому, на її думку, відсутні правові підстави для задоволення позову. ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем.

У відзиві ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду без змін. Укладаючи кредитний договір, сторони узгодили всі істотні умови. Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував штрафних санкцій. Відступлення права вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що між 04 січня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 010/0331/82/0317449, відповідно до умов якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Укладення договору відбулося шляхом власноручного підписання відповідачкою 04 січня 2019 року заяви про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0331/82/0317449.

Сторони погодили, що розмір поточного ліміту на дату початку кредитування складає 7000 грн (пункт 1.4.1.), проценти (за користування кредитом), в тому числі за користування незадоволеним овердрафтом - процентна ставка фіксована 45% річних (пункт 1.6.), строк кредиту – сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви, строк кредиту становить 48 місяців, що починається з дати встановлення (зміни) поточного ліміту (дати поточного кредитування) (пункт 1.5.), процентна ставка за користування сумою кредиту «Оплата частинами» - 0,0001% річних (пункт 5.2.2.).

Пунктом 3.1. сторони узгодили, що строк кредиту встановлений пунктом 1.5. заяви. Без укладання додаткових заяв (договорів) до заяви, Банк має право продовжити строк кредиту на той самий строк, за умови що на останній робочий день строку кредиту Банк не отримав листа Клієнта про відмову від продовження строку Кредиту. Використання Клієнтом за рахунок кредиту будь якої суми коштів після подовження строку кредиту розглядається сторонами як згода Клієнта на подовження строку кредиту. В разі настання обставин, передбачених пунктом 2.3. або пунктом 2.5 заяви, строк кредиту може бути продовжений Банком без перевипуску ПК до КР Клієнта та без права отримання кредиту включно з метою виконання Клієнтом обов`язку погашення Кредиту. (а. с. 6-7).

ОСОБА_1 власноручно підписала заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року, Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» та заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

Факт отримання відповідачкою платіжної картки № НОМЕР_1 підтверджено її розпискою від 04 січня 2019 року. (а. с. 14).

17 липня 2025 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-78 F, за умовами якого АТ «Райффайзен Банк» передало за плату, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні АТ «Райффайзен Банк» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників.

За умовами договору права вимоги - право грошової вимоги первісного кредитора до боржників на дату відступлення прав вимоги щодо погашення заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом, комісії штрафних санкцій, визначених кредитними договорами та інших платежів, що підтверджуються документацією.

Дата відступлення прав вимоги - дата підписання сторонами відповідного реєстру боржників, з якої до нового кредитора переходять відповідні права вимоги. Зазначена дата не може передувати даті повного виконання новим кредитором обов`язку сплатити первісному кредитору вартості прав вимоги щодо відповідного реєстру боржників, передбаченому пунктом 3.3. цього договору. (а. с. 39-43).

Додатковою угодою № 7 до договору відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року сторони договору факторингу погодили внести зміни (уточнення) до Реєстру боржників від 19 серпня 2025 року, виклавши його в редакції, наведеній у додатку 1 до додаткової угоди № 7 від 04 березня 2026 року до договору відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року у зв`язку з технічними помилками. (а. с. 45).

Оплата ціни договору відповідно до умов договору відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року підтверджена платіжною інструкцією АТ «Таскомбанк» № 23136 від 18 серпня 2025 року. (а. с. 44).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників у редакції Додатку № 1 до додаткової угоди № 7 від 04 березня 2026 року до Договору ро відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року в сумі 21428,33 грн. (а. с. 46).

Зобов`язання за договором відповідачка належним чином не виконала.

За розрахунком позивача заборгованість за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року складає 21428,33 грн.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов, суд виходив з факту невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором. Відповідно до закону зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу з таких підстав.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі частин 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Суд першої інстанції правильно визнав доведеними обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та порушення останньою зобов`язання щодо їх повернення, а також переходу до позивача у встановленому законом порядку права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

ОСОБА_1 власноручно підписала заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року, Паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» та заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка».

Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, адресу проживання, паспортні дані, РНОКПП, номер телефону.

У кредитному договорі визначено порядок та умови надання фінансового кредиту у вигляді кредитного ліміту, повернення кредитних коштів, строк дії, нарахування процентів за користування кредитним лімітом.

Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» позивач підтвердив належними та допустимими доказами, які відповідачка не спростувала.

В матеріалах справи наявні договір про відступлення прав вимоги № 114/2-78 F від 17 липня 2025 року, за умовами якого від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/0331/82/0317449 від 04 січня 2019 року в сумі 21428,33 грн, витяг з Реєстру боржників у редакції Додатку № 1 до додаткової угоди № 7 від 04 березня 2026 року до нього, а також платіжна інструкція АТ «Таскомбанк» № 23136 від 18 серпня 2025 року про оплату ціни договору про відступлення прав вимоги.

Зазначені докази є допустимими та достатніми для підтвердження переходу права вимоги від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до позивача.

Тому посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач не надав належних та допустимих доказів відступлення права грошової вимоги за кредитним договором і ТОВ «ФК «ЄАПБ» є неналежним позивачем, не заслуговують на увагу.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про недотримання первісним кредитором вимог Закону України «Про споживче кредитування», яким обмежено розмір денної процентної ставки 1%, оскільки за умовами договору сторони погодили процентну ставку за користування кредитом в розмірі 45% річних, що є меншим, ніж максимальна ставка за кожен день користування кредитом, передбачена вказаним законом.

Відповідачка не надала свого розрахунку заборгованості, як і доказів на спростування розрахунку заборгованості, наданого позивачем.

На підставі частин 1, 5 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Твердження ОСОБА_1 про невідповідність розміру процентів за договором засадам справедливості, добросовісності, розумності, спонукання фінансової установи на укладення договору позики на вкрай невигідних для позичальника умовах не заслуговують на увагу, оскільки відповідачка не зверталась з вимогами про визнання договору недійсним в частині визначення процентів.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд не може застосовувати без відповідної позовної вимоги споживача. Тобто у разі, якщо споживач не пред?явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду сформульовано у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

З огляду на викладене апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної

скарги про недоведеність позовних вимог і наявність правових підстав для відмови у позові.

Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта

Оригінал: reyestr.court.gov.ua