Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №678/1093/26
Суддя: Вітюк І. В.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 678/1093/26
Провадження № 33/820/821/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Цугеля А.В., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Бригиди В.В. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.126 ч.5 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 665 грн. 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 01 липня 2026 року о 12 годині 58 хвилин 50 секунд ОСОБА_1 по вул. В`ячеслава Чорновола, 17 в селищі Летичів Летичівської територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області, будучи притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП постановою серії ЕНА №6906629 від 25 березня 2026 року, повторно протягом року керував автомобілем «Volvo 440», номерний знак НОМЕР_1 , чим порушив пп. «а» п.2.1 Правил дорожнього руху, ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження по справі на підставі ст.38 КУпАП, у зв`язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Свої вимоги аргументує тим, що постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Звертає увагу на порушення права на захист і справедливий суд. Розгляд справи відбувся за його відсутності, а тому він позбавлений можливості надати пояснення, захищати свої інтереси та скористатися правничою допомогою адвоката, що суперечить статті 268 КУпАП і статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що 25.09.2026 року повідомив суд про розірвання договору з адвокатом і просив надати час для залучення іншого захисника, однак справу розглянуто без забезпечення можливості отримати правничу допомогу.
Стверджує, що протокол складено з порушенням статті 256 КУпАП та Інструкції, а також працівник поліції не роз`яснив йому права, передбачені Конституцією України.
На думку апелянта, суд допустив формальний підхід до розгляду справи та фактично перебрав на себе функцію обвинувачення, що суперечить принципам верховенства права, рівності сторін і права на захист.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону при розгляді даної справи судом першої інстанції виконані в повній мірі.
Так, місцевий суд дослідив усі наявні в справі докази, надав їм оцінку відповідно до вимог статей 251–252 КУпАП та обґрунтовано визнав їх належними, допустимими і достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про порушення права на захист є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції неодноразово відкладав розгляд справи за клопотаннями ОСОБА_1 та його захисника, надавши достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи й підготовки до судового розгляду. Водночас письмових пояснень захисником подано не було, а медичні довідки не підтверджували неможливість участі апелянта в судових засіданнях. За таких обставин, місцевий суд правомірно розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 .
Крім того, апеляційний суд зазначає, що права, передбачені ст.268 КУпАП давати пояснення, висловлювати свою правову позицію, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні та інше, були відновлені під час апеляційного розгляду справи. В апеляційному суді ОСОБА_1 та його захиснику була надана можливість довести свою невинуватість у вчиненому правопорушенні, висловити свої доводи щодо обставин провадження, висловлювати правову позицію. Захисник був присутній в судовому засіданні апеляційного суду, надавав свої пояснення та заперечення, однак переконливих доводів, які б підтверджували невинуватість ОСОБА_1 , або обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, не повідомив.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що право на захист ОСОБА_1 відновлено апеляційним судом.
Посилання на порушення порядку складення протоколу та не роз`яснення прав не підтверджені конкретними обставинами, які б свідчили про істотні недоліки матеріалів або фактичне обмеження права на захист.
Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, наявних у матеріалах справи, зокрема відеозаписом, даними, зафіксованими у протоколі, копією постанови про притягнення до відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП. Не заперечуються вказані обставини і у самій апеляційній скарзі. Ці докази підтверджують повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що утворює склад правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.
Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджуються з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП України.
Отже, при розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів, встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.
З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Постанову Летичівського районного суду Хмельницької області від 25 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду І.В. Вітюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua