Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/11703/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/11703/25 пров. № А/857/48028/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Матковської З.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового порядку в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Лунь З.І.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Львів,

дата складання повного тексту рішення – 17 жовтня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

10 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» звернулось в суд з адміністративним позовом до Львівської митниці, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2025/100112/2 від 13.03.2025, № UA209000/2025/100113/2 від 13.03.2025.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100112/2 від 13.03.2025. Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/100113/2 від 13.03.2025. Стягнуто з Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» судовий збір в сумі 7026 грн 97 коп.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що декларант разом з митними деклараціями подав усі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджують ціну, фактично сплачену за товар, а відповідач не довів обґрунтованого сумніву в заявленій митній вартості, виявлені митницею розбіжності (відсутність підпису покупця на інвойсі, недоліки CMR, різні назви судна, відсутність документів про виробника, нижчий рівень ціни порівняно з раніше оформленими товарами) не впливають на митну вартість і ґрунтуються на припущеннях, а в рішеннях відсутнє обґрунтування неможливості застосування другорядних методів та вибору декларації, взятої за основу при застосуванні резервного методу, у зв`язку з чим позов задоволено. Суд першої інстанції вказав, що у ході судового розгляду цієї справи питання щодо залучення перекладача судом не вирішувалося, а тому витрати на переклад документів без залучення перекладача не можуть вважатися витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Не погодившись з прийнятим рішенням в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення в цій частині та прийняти нове, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь ТОВ «ЕКОЛАН ІНГРЕДІЄНТИ» суму сплачених витрат пов`язаних з підготовкою до розгляду справи в сумі 10 734,02 грн

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про стягнення витрат, пов`язаних із підготовкою розгляду справи. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції помилково ототожнив витрати, пов`язані із залученням перекладача, та витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи, оскільки витрати у розмірі 10 734,02 грн були понесені на офіційний переклад письмових доказів на виконання вимоги ухвали суду від 12.06.2025 про залишення позовної заяви без руху, а тому безпосередньо пов`язані з розглядом справи та підлягають відшкодуванню відповідно до статті 139 КАС України, про що свідчать докази їх оплати, наявні в матеріалах справи, та відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2026 року апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 380/11703/25 повернуто скаржнику.

Суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження) (п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу з наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Рішення в частині задоволення позовних вимог не оскаржується, тому відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи в сумі 10 734 грн. 02 коп.

Олнак, колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зі змісту ст. 254 МК України слідує, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим, обумовлена норма МК України надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

При цьому, ст. 254 МК України передбачено три варіанти мови подання документів: українська мова; офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна; інша іноземна мова міжнародного спілкування.

Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/18, зазначив, що митний орган відповідно до ст. 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З матеріалів справи слідує, що документи щодо митного оформлення товарів (інвойс, пакувальний лист, коносамент та інші) у цій справі складені офіційною мовою СОТ (англійською) та однією із мов міжнародного спілкування (китайською), а митний орган не вимагав від позивача у цій справі подання перекладеної українською мовою таких документів.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Відповідно до статті 137 КАС України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025 позовну заяву залишено без руху. Суд витребував від позивача належним чином засвідчений переклад складених іноземною мовою документів, долучених до позовної заяви.

На виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивач надав належним чином засвідчений переклад на українську мову всіх документів, що складені іноземною мовою, долучених до позовної заяви.

Отже понесені позивачем витрати у розмірі 10 734,02 грн на засвідчений переклад документів перекладачем у цій справі слід віднести до витрат, пов`язаних із підготовкою до розгляду справи.

Клопотання щодо зменшення витрат на переклад документів у зв`язку з їх не співмірністю відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції заявлено не було.

При цьому відповідачем не заперечується того, що документи, які були перекладені на виконання ухвали суду першої інстанції та здійснені на замовлення позивача і долучені до матеріалів справи безпосередньо стосувалися обставин, які необхідно встановити для об`єктивного вирішення адміністративного спору по суті.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на засвідчений переклад документів перекладачем у цій справі на виконання ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 12.06.2025.

Враховуючи викладене, слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати, пов`язані із перекладом документів в сумі 10 734,02 грн, які є витратами, пов`язаними з підготовкою до розгляду справи.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 380/11703/25 не є предметом апеляційного оскарження.

Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи та допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про стягнення витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи, що відповідно до частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи та ухвалення в цій частині нового судового рішення.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» задовольнити повністю.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2025 року у справі № 380/11703/25 скасувати в частині відмови у стягненні витрат, пов`язаних з підготовкою до розгляду справи та прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 43971343) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти» (вул. Митрофана Довнар-Запольського, буд. 5, м. Київ, 04116, ЄДРПОУ 34763972) витрати, пов`язані з підготовкою до розгляду справи в сумі 10 734 грн 02 коп (десять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 02 копійки).

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддяО. Б. Заверуха

суддіО. М. Гінда

З. М. Матковська