Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №756/8590/26 — Київський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року місто Київ

Справа № 756/8590/26

Апеляційне провадження № 33/824/5191/2026

Київський апеляційний суд у складі судді Желепи О.В. вивчивши апеляційну скаргу адвоката Молдавської Ольги Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ

Постановою Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

Не погодившись із постановою, 30 вересня 2026 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Молдавська О.В. через підсистему «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Одночасно заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Обґрунтовуючи клопотання, захисник зазначає, що 06 липня 2026 року в судовому засіданні не було повідомлено результату розгляду справи, а суддя повідомив, що постанова буде направлена учасникам справи. Стверджує, що станом на 30 вересня 2026 року постанова не надійшла до її електронного кабінету ЄСІТС, а ОСОБА_1 не отримав її через портал «Дія» чи засобами поштового зв`язку. У зв`язку із цим просить поновити пропущений строк.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

Відповідно до статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з частиною другою статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у передбачених законом випадках. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Постанова суду першої інстанції винесена 06 липня 2026 року, а встановлений законом строк на її апеляційне оскарження закінчився 16 липня 2026 року. Апеляційна скарга подана лише 30 вересня 2026 року, тобто після спливу цього строку.

КУпАП не містить вичерпного переліку поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Вирішуючи питання про його поновлення, суд має оцінювати конкретні обставини справи, зокрема чи були перешкоди для своєчасного звернення об`єктивними та незалежними від волевиявлення заявника, і дотримуватися розумного балансу між правом на апеляційний перегляд та принципом юридичної визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, пункт 41) зазначено, що питання про поновлення строку оскарження належить до дискреційних повноважень національних судів, які не є необмеженими. Навіть за відсутності повідомлення про судове рішення сторони повинні в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 25 березня 2026 року у справі № 761/42070/23, урахувавши рішення ЄСПЛ у справі «Кірєєв та Ліман проти України», наголосила на необхідності застосовувати обмеження доступу до апеляційного суду у зв`язку з пропуском строку гнучко, без надмірного формалізму, з урахуванням реальних обставин вручення або доступності судового рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 користувався професійною правничою допомогою адвоката Молдавської О.В., уповноваженої на представництво його інтересів, зокрема в судах усіх інстанцій, на підставі договору про надання правової допомоги від 25 травня 2026 року № 25/05 та листа-доручення № 1 від тієї ж дати.

Під час розгляду справи судом першої інстанції захисник активно реалізовувала процесуальні права, зокрема, 31 травня 2026 року подала клопотання про закриття провадження у справі, 04 червня 2026 року - клопотання про відкладення її розгляду, а 05 липня 2026 року - клопотання про об`єднання проваджень і закриття справи. Оскаржувану постанову від 06 липня 2026 року ухвалено за участю захисника Молдавської О.В.

Таким чином, сторона захисту була обізнана про існування цього судового провадження та його розгляд.

Більше того, у матеріалах справи міститься довідка про доставлення 06 липня 2026 року о 14 год 20 хв електронного листа з постановою Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 41). Зазначена адреса належить захиснику Молдавській О.В., що підтверджується, зокрема, вказаними нею реквізитами в поданих до суду процесуальних документах.

Суд враховує, що доставка повідомлення на електронну пошту сама по собі не тотожна підтвердженню прочитання його адресатом або врученню постанови через електронний кабінет ЄСІТС. Водночас наявність документального підтвердження доставки рішення на адресу, якою користувалася уповноважена захисниця, не узгоджується з наведеним у клопотанні загальним посиланням на ненадходження постанови, коли сторона захисту не пояснює, чому отримане електронне повідомлення не могло бути використане для своєчасного ознайомлення з рішенням та його оскарження.

Крім того, матеріали містять платіжну інструкцію від 05 серпня 2026 року про перерахування ОСОБА_1 1 001 грн 16 коп. на користь органу державної виконавчої служби з призначенням «Сплата боргу за виконавче провадження № 81661504». Надана квитанція до платіжної інструкції № 58249465 свідчить, що 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 сплатив 17 000 грн штрафу, при цьому у призначенні платежу зазначено постанову суду № 137962937 від 06 липня 2026 року та справу № 756/8590/26.

Таким чином, уже станом на 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 безсумнівно був обізнаний принаймні про існування, дату, реквізити та зміст резолютивної частини оскаржуваної постанови.

Більше того, 21 вересня 2026 року ОСОБА_1 особисто через підсистему «Електронний суд» подав до Оболонського районного суду міста Києва клопотання про долучення підтвердження сплати штрафу.

Наведені обставини спростовують твердження про те, що відсутність постанови в електронному кабінеті захисника або її ненадходження ОСОБА_1 поштою чи через портал «Дія» сама собою унеможливлювала реалізацію права на апеляційне оскарження протягом усього періоду до 30 вересня 2026 року. Принаймні з 16 вересня 2026 року особа знала про ухвалену постанову, а 21 вересня 2026 року вчинила щодо її виконання конкретну процесуальну дію, однак апеляційну скаргу сторона захисту подала лише 30 вересня 2026 року.

При цьому сторона захисту не навела конкретних причин, з яких після доставлення постанови на електронну адресу адвоката 06 липня 2026 року та після однозначного підтвердження обізнаності ОСОБА_1 у вересні 2026 року вона не могла своєчасно звернутися з апеляційною скаргою, у тому числі отримати копію судового рішення, звернувшись до суду першої інстанції. Доказів існування відповідних об`єктивних перешкод не надано.

Таким чином, з урахуванням установлених обставин, зокрема активної участі захисника у розгляді справи, підтвердження доставлення судового рішення на вказану нею адресу електронної пошти, сплату ОСОБА_1 штрафу із зазначенням реквізитів постанови та його особисте звернення до суду з цього приводу, наведені у клопотанні доводи не підтверджують існування об`єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному апеляційному оскарженню, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення пропущеного строку.

Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні клопотання адвоката Молдавської Ольги Володимирівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року - відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Молдавської Ольги Володимирівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Оболонського районного суду міста Києва від 06 липня 2026 року - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Желепа