Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №757/16987/23-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 757/16987/23-ц

номер провадження 22-ц/824/9513/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп» - Йосипенко Соломії Тарасівни на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року /суддя Григоренко І.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Печерського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №757/16987/23-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» (далі - УКРНОІВІ), третя особа на стороні відповідачів - ТОВ «Нью Віта Груп», про визнання недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1 .

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 04.03.2025 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.

10.03.2025 до Печерського районного суду міста Києва надійшла заява представника третьої особи - адвоката Йосипенко С.Т. про ухвалення додаткового рішення у справі №757/16987/23-ц щодо розподілу судових витрат, у якій заявник просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Нью Віта Груп» 139 036,00 грн з ПДВ витрат на професійну правничу допомогу та 50 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 29.05.2025 у задоволенні заяви представника третьої особи - адвоката Йосипенко С.Т. про ухвалення додаткового рішення відмовлено повністю. /т. 4 а.с. 125-132/

Не погоджуючись із вказаним додатковим рішенням, представник ТОВ «Нью Віта Груп» - адвокат Йосипенко С.Т. звернулася з апеляційною скаргою. В апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ «Нью Віта Груп» про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність понесених третьою особою судових витрат. На переконання апелянта, матеріалами справи підтверджується факт надання Адвокатським об`єднанням «МОРІС ҐРУП» правничої допомоги ТОВ «Нью Віта Груп» на підставі Договору про надання правничої допомоги № 005/24-МҐ від 10.01.2024, обсяг наданих послуг та їх вартість підтверджуються протоколами наданих послуг, рахунками на оплату, актами наданих послуг та платіжними документами.

Апелянт наголошує, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона вже сплатила, чи ще має сплатити. На переконання апелянта, суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні витрат за протоколом наданих послуг за період 25.10.2024-05.03.2025 (35 528,50 грн), оскільки сторони погодили, що весь витрачений час був необхідним для належного представництва інтересів клієнта та підлягає оплаті відповідно до умов Договору.

Апелянт також вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що час у дорозі до суду та очікування судового засідання не є видами адвокатської діяльності. Зазначає, що відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару визначається в договорі про надання правничої допомоги, а сторони узгодили тарифікацію такого часу за 50 відсотків ставки.

Крім того, апелянт не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів оплати витрат на проведення експертизи, посилаючись на Акт здавання-приймання робіт, яким, на його думку, підтверджується факт надання та оплати послуг з проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо критеріїв реальності та розумності судових витрат та дійшов безпідставного висновку про неспівмірність заявлених витрат складності справи.

До Київського апеляційного суду 21.04.2026 надійшов відзив Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» на апеляційну скаргу.У відзиві УКРНОІВІ, посилаючись на ст. 133, 137, 139, ч. 8, ч. 9 ст. 141 ЦПК України, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», зазначає, що для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сторона зобов`язана надати належні докази фактичного понесення таких витрат, їх розміру, а також обґрунтувати їх зв`язок із розглядом справи та співмірність зі складністю спору. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат. УКРНОІВІ зазначає, що суд не має права змінювати гонорар, узгоджений адвокатом і клієнтом, але для відшкодування за рахунок іншої сторони витрати мають бути необхідними, розумними та виправданими. Окремо УКРНОІВІ звертає увагу, що судові витрати не можуть бути покладені на УКРНОІВІ, оскільки орган видав свідоцтво згідно із законом, а вимоги до нього є похідними відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України. УКРНОІВІ, як новостворена державна некомерційна організація, якій з 08.11.2022 передані функції Національного органу інтелектуальної власності, є функціональним правонаступником Укрпатенту та не несе майнової (компенсаторної) відповідальності за зобов`язаннями останнього. У разі прийняття судом рішення про задоволення апеляційної скарги судові витрати, пов`язані з розглядом справи, не можуть бути покладені на УКРНОІВІ.

До Київського апеляційного суду 22.04.2026 надійшов відзив представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шверової В.М. на апеляційну скаргу, в якому позивач просить додаткове рішення залишити в силі, а в задоволенні вимог третьої особи щодо стягнення витрат на правничу допомогу відмовити. Позивач наголошує на тому, що третя особа не зазначила поважних причин, з яких докази на підтвердження судових витрат не були подані до закінчення судових дебатів, а тому заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. Позивач зазначає про численні розбіжності в документах: суми в протоколах, рахунках, актах і платіжних документах не співпадають між собою та із сумами, зазначеними в заяві про ухвалення додаткового рішення. Наголошує, що акт від 24.10.2024 на 98 909,02 грн не співпадає із сумою 72 115,90 грн у заяві за періоди 2-4. Позивач звертає увагу, що клопотання про залучення третьої особи було подано від імені представника ОСОБА_2. (відповідача-1), однак включено до рахунку витрат третьої особи. Ці витрати понесені відповідачем-1, а не третьою особою, тому не можуть бути включені до розрахунку на користь ТОВ «Нью Віта Груп». Позивач також наполягає, що час у дорозі та очікування судового засідання не є видами адвокатської діяльності згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та не можуть бути враховані при обчисленні витрат. Крім того, необґрунтовано віднесено до судових витрат отримання інформації по справі та аналіз судової практики, а в додатках одні й ті самі послуги пораховані двічі. Оплата експертизи не підтверджена - наявний лише Акт здавання-приймання робіт, у якому не зазначено, що виконавець одержав оплату в повному обсязі. Платіжне доручення або інший документ, що підтверджує факт оплати за експертизу, представником третьої особи не надано. Позивач зазначає про перевищення орієнтовного розрахунку відповідно до ч. 4 ст. 141 ЦПК України: у поясненнях третьої особи від 27.02.2024 зазначено суму 90 000 грн витрат на правничу допомогу, тоді як у заяві - 139 036 грн, що на 49 036 грн більше, без пояснень причин перевищення. Позивач також звертає увагу на поведінку третьої особи відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України: заяви та пояснення подавались у день судового засідання без завчасного надсилання копій сторонам, клопотання про залучення третьої особи було подано безпосередньо перед засіданням, що призвело до відкладення розгляду справи. Позивач посилається на судову практику в аналогічних справах, зокрема у справі № 161/12984/20 суд зменшив суму відшкодування до 10 000 грн, та вважає, що підстав для відшкодування витрат у заявлених розмірах немає.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, доходить наступних висновків.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції керувався ч. 1 ст. 270 ЦПК України про те, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати; п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України про те, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача; ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України про те, що розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, обсягом наданих послуг та ціною позову; ч. 3 ст. 141 ЦПК України про те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим і пропорційним до предмета спору; ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про те, що перелік видів адвокатської діяльності не містить таких видів правової допомоги, як очікування судового засідання та дорога до суду; ст. 76, 77, 78, 81 ЦПК України про те, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 139 036,00 грн не є співмірною із складністю справи, виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим на виконання цих робіт, обсягом наданих послуг, такий розмір витрат є завищеним і не є розумним; частина витрат, а саме підготовка заяви про залучення третьої особи, стосується витрат іншого учасника справи, відповідача-1, а тому не може бути відшкодована на користь третьої особи; час у дорозі та очікування судового засідання не є наданням правових послуг та не можуть обраховуватись до розміру ставок погодинної оплати роботи представника; подані представником третьої особи докази на підтвердження понесення витрат мають вагомі розбіжності, заявлені розміри витрат не підтверджуються належними та допустимими доказами, а саме протоколами наданих послуг, актами виконаних робіт та платіжними інструкціями; представником третьої особи не надано належних доказів понесених витрат щодо оплати виконання експертизи, оскільки наявність акта приймання робіт не підтверджує її належну оплату, а тому у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення слід відмовити.

Суд першої інстанції послався на правові висновки, викладені в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28.05.2021 у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/16-ц, від 17.02.2021 у справі № 753/1203/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема рішенні у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України», заява № 19336/04, п. 268.

Перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви, з огляду на таке.

Колегія суддів відхиляє доводи позивача, викладені у відзиві, про те, що заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду з підстав неподання доказів судових витрат до закінчення судових дебатів та відсутності поважних причин, з огляду на таке.

Відповідно до абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази щодо розміру судових витрат можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, у поясненнях третьої особи щодо позовної заяви від 27.02.2024 адвокат Соботник Р.В. зазначив, що заява та відповідні докази понесених ТОВ «Нью Віта Груп» судових витрат будуть подані в порядку абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Таким чином, третя особа завчасно, за понад рік до закінчення судових дебатів 04.03.2025, зробила відповідну заяву про намір подати докази судових витрат після ухвалення рішення. Заявником було дотримано вимог абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України: заяву про намір подати докази зроблено до закінчення дебатів, а докази подано 10.03.2025. За таких обставин підстави для залишення заяви без розгляду відсутні.

Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. ТОВ «Нью Віта Груп» є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Відповідно до ч. 12 ст. 141 ЦПК України її витрати підлягають компенсації за рахунок позивача. Сама по собі належність заявника до третіх осіб не є перешкодою для відшкодування витрат, але й не звільняє від обов`язку довести витрати належними та допустимими доказами.

Колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції припустився окремих помилок при оцінці доказів. Зокрема, при порівнянні сум за протоколами наданих послуг та заявлених у заяві сум суд не врахував, що останні включають ПДВ. Наприклад, за періодом 01.01.2024-28.02.2024 суд зазначив, що сума 31 392 грн не співпадає з сумою, зазначеною у протоколі, проте суд порівнював 31 392 грн з ПДВ із 26 158,62 грн без ПДВ. З урахуванням ПДВ 20 відсотків сума за протоколом становить 31 390,34 грн, що співпадає із заявленою сумою 31 392 грн, різниця зумовлена округленням. У частині періоду 01.05.2024-30.06.2024 суд порівняв суму протоколу із сумою рахунку № 196, а не протоколу. Суд зазначив, що сума 22 195 грн не співпадає з сумою, зазначеною у протоколі, - 22 339 грн, водночас, 22 339 грн - це сума рахунку № 196 від 16.07.2024, а не протоколу, а протокол дає суму 22 195,01 грн з ПДВ, що співпадає із заявленою сумою 22 195 грн. У частині періоду 01.08.2024-20.10.2024 суд зазначив, що сума 25 517,19 грн не співпадає з протоколом, проте протокол дає суму 25 517,17 грн з ПДВ, різниця в копійках зумовлена округленням. Крім того, суд неправильно витлумачив платіжні документи, зазначивши, що сума не підтверджується документами про оплату, оскільки в платіжній інструкції зазначена інша сума.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та перевіривши обґрунтованість кожної заявленої позиції, з урахуванням заперечень представника позивача, дійшла таких висновків.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N755/9215/15-ц).

Проаналізувавши надані адвокатами послуги, на предмет реальності їх надання з матеріалами справи, колегія апеляційного суду дійшла таких висновків.

Щодо періоду 01.01.2024-28.02.2024, протокол наданих послуг за цей період, що міститься в томі 4, а.с. 33, послуги надані адвокатом Р. Соботник, включає такі позиції: підготовка та подання заяви про залучення ТОВ «Нью Віта Груп» третьою особою без самостійних вимог на стороні Відповідача, подана в інтересах ТОВ «Нью Віта Груп», що підтверджується самою заявою - 1,28 год; підготовка письмових пояснень - 4,56 год; направлення сторонам письмових пояснень - 0,57 год; направлення письмових пояснень до суду - 0,32 год. Загальна сума за протоколом становить 31 390,34 грн з ПДВ, що співпадає із заявленою сумою 31 392,00 грн. Саме ця вказана сума зазначена в заяві про стягнення. Акт наданих послуг № 34 від 20.03.2024, що міститься в томі 4, а.с. 24. Суд не може вийти за межі заявлених вимог, а тому стягненню підлягає заявлена сума 31 392,00 грн. Заявник просить стягнути 31 392,00 грн, і ця сума в межах акта та оплати. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що заявлена сума 31 392,00 грн підлягає стягненню, оскільки вона документально підтверджена.

Щодо періоду 01.05.2024-30.06.2024, послуги надавались адвокатами Р. Соботник і С. Йосипенко, протокол наданих послуг за цей період містить такі позиції: підготовка до участі в судовому засіданні - 0,53 год; час у дорозі до суду - 1,15 год; аналіз матеріалів справи - 0,98 год; підготовка та подання Заяви про ознайомлення з матеріалами справи через Електронний суд - 0,47 год; ознайомлення із матеріалами справи - 0,54 год; час у дорозі - 0,98 год; час у дорозі - 0,97 год; отримання інформації по справі - 0,30 год. Загальна сума за протоколом становить 22 339, 00 грн з ПДВ.

Колегія суддів, перевіривши ці позиції, встановила такі розбіжності з фактичними обставинами справи: ознайомлення зі справою за протоколом зазначено 04.06.2024, фактично ознайомлення відбулось 05.06.2024 /т. 2 а.с. 160/, протокол дати 05.06.2024 не містить, 04.06.2024 ознайомлення не відбувалось; підготовка і подання заяви про ознайомлення через Електронний суд 04.06.2024 не відбувалось, у матеріалах подані заяви через електронний суд відсутні; аналіз матеріалів справи за протоколом 30.05.2024, тоді як ознайомлення відбулось пізніше 05.06.2024, яким чином проводився встановити неможливо; необхідність отримання інформації по справі 26.06.2024 та якої саме матеріалами не підтверджено, представник не ознайомлювалась у цю дату. Таким чином, жодна з позицій протоколу за період 01.05.2024-30.06.2024 не знайшла належного підтвердження в матеріалах справи. Крім того, адвокат Йосипенко С.Т. представляє і відповідача, і третю особу в цій справі, і жодного розмежування витрат між цими двома клієнтами не проведено, що створює неможливість встановити, які саме послуги надавалися саме третій особі. За таких обставин за періодом 01.05.2024-30.06.2024 стягненню підлягає 0 грн.

Щодо періоду 01.07.2024-31.07.2024, послуги надавались адвокатом С. Йосипенко. Протокол містить такі позиції: підготовка до судового засідання - 0,90 год; очікування на судове засідання - 0,87 год; час у дорозі - 1,04 год; участь у судовому засіданні - 0,25 год; заява про вступ у справу - 0,64 год; час у дорозі - 0,97 год; отримання інформації по справі - 0,53 год; час у дорозі - 0,97 год; ознайомлення з матеріалами справи - 0,53 год. Колегія суддів, перевіривши ці позиції, встановила такі розбіжності: судове засідання 02.07.2024 тривало 4 хвилини, тоді як у протоколі зазначено 0,25 год участі у засіданні, що не відповідає дійсності; ознайомлення з матеріалами справи, зазначене в протоколі 09.07.2024, фактично відбулось 10.07.2024, протокол цієї дати не містить; адвокат Йосипенко С.Т. не розмежовує своє представництво між відповідачем і третьою особою. За таких обставин колегія суддів вказує про недоведеність обсягу та вартості послуг за цим періодом, а тому стягненню підлягає 0 грн.

Щодо періоду 01.08.2024-20.10.2024, протокол наданих послуг за цей період, що міститься в томі 4, а.с. 36, включає такі позиції: підготовка додаткових пояснень на відповідь позивача на пояснення третьої особи 23.09.2024 - 1,24 год, 5 629,76 грн без ПДВ; підготовка додаткових пояснень на відповідь позивача на пояснення третьої особи 24.09.2024 - 1,16 год, 5 266,55 грн без ПДВ; формування та відправлення поштою сторонам додаткових пояснень - 1,35 год; час у дорозі до суду з метою подання додаткових пояснень - 0,90 год; подання до суду додаткових пояснень - 0,17 год; підготовка до судового засідання 07.10.2024 - 0,15 год; очікування на судове засідання 07.10.2024 - 0,83 год; час у дорозі - 0,97 год. Загальна сума за протоколом становить 45 700, 13 грн з ПДВ.

Колегія суддів, перевіривши ці позиції, дійшла таких висновків. Позиції 1 і 2, а саме підготовка додаткових пояснень, підтверджуються матеріалами справи та є належним видом адвокатської діяльності, а саме складенням процесуальних документів відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та підлягають стягненню: за 23.09.2024 - 5 629,76 грн без ПДВ, ПДВ 20 відсотків - 1 125,95 грн, разом 6 755,71 грн; за 24.09.2024 - 5 266,55 грн без ПДВ, ПДВ 20 відсотків - 1 053,31 грн, разом 6 319,86 грн; усього 13 075,57 грн. Позиція 3, а саме формування та відправлення поштою сторонам додаткових пояснень, виключається, оскільки представництво сторін у справі здійснюється адвокатами, зобов`язаними реєструватись в Електронному суді, а отже направлення поштою пояснень не є необхідним. Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України витрати мають бути необхідними, направлення поштою за наявності Електронного суду не є необхідним. Позиції 4 і 5, а саме час у дорозі та подання до суду, виключаються відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки час у дорозі не є адвокатською діяльністю, а подання через Електронний суд не потребує відвідування суду. Позиції 6, 7, 8, а саме підготовка до засідання, очікування, час у дорозі, виключаються, оскільки 07.10.2024 учасники не з`явились, засідання не відбулось. За таких обставин за періодом 01.08.2024-20.10.2024 стягненню підлягає 13 075,57 грн.

Щодо періоду 25.10.2024-05.03.2025, протокол наданих послуг за цей період, що міститься в томі 4, а.с. 37, включає такі позиції: підготовка до судового засідання - 0,68 год; очікування на судове засідання - 0,95 год; час у дорозі - 0,98 год; очікування - 0,37 год; участь у судовому засіданні - 0,57 год; час у дорозі - 0,50 год; підготовка до судового засідання - 0,67 год; участь у судовому засіданні - 0,28 год; підготовка до судового засідання - 1,00 год; час у дорозі - 0,90 год; очікування - 0,32 год. Загальна сума за протоколом становить 35 528,50 грн з ПДВ. Колегія суддів також відмовляє у вказаних витратах, оскільки у судових засіданнях відповідно до протоколів у матеріалах справи 28.01.25 р. і 04.03.25 р. С. Йосипенко брала участь у справі як представник відповідача і третьої особи, жодного розмежування по витратам нею не проведено, а суд не вправі визначатись щодо об`єму наданої правової допомоги самостійно. Повторно апеляційний суд вказує, що час у дорозі та очікування не є адвокатською діяльністю. За таких обставин за періодом 25.10.2024-05.03.2025 стягненню підлягає 0 грн.

Щодо витрат на експертизу, колегія суддів зазначає, що заявником не надано належних доказів оплати витрат на проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності. На підтвердження понесення витрат на проведення експертизи матеріали справи містять лише Акт від 31.12.2023 здавання-приймання робіт (наданих послуг) з проведення комісійної експертизи у сфері інтелектуальної власності згідно з договором № 50/12-2032 від 21.12.2023. Платіжне доручення або інший документ, що підтверджує факт оплати за експертизу, заявником не надано. Сама лише наявність акта приймання робіт не підтверджує фактичне понесення витрат на оплату експертизи. За таких обставин у стягненні 50 000,00 грн витрат на експертизу слід відмовити.

Щодо доводів УКРНОІВІ колегія суддів зазначає, що доводи УКРНОІВІ про неможливість покладення на нього судових витрат стосуються лише розподілу витрат у разі задоволення позову. Оскільки цим рішенням витрати стягуються з позивача ОСОБА_1 на користь третьої особи ТОВ «Нью Віта Груп», а не з УКРНОІВІ, доводи УКРНОІВІ не впливають на вирішення питання про стягнення витрат на користь третьої особи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви.

Розрахунок суми до стягнення: за періодом 01.01.2024-28.02.2024, адвокат Соботник Р.В., - 31 392,00 грн; за періодом 01.05.2024-30.06.2024, адвокат Йосипенко С.Т., - 0 грн; за періодом 01.07.2024-31.07.2024, адвокат Йосипенко С.Т., - 0 грн; за періодом 01.08.2024-20.10.2024, адвокат Йосипенко С.Т., - 13 075,57 грн; за періодом 25.10.2024-05.03.2025, адвокат Йосипенко С.Т., - 0 грн; витрати на експертизу - 0 грн; разом - 44 467,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції припустився неповного з`ясування обставин справи та невідповідності висновків обставинам справи в частині оцінки доказів, неправильного тлумачення платіжних документів. За таких обставин додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви ТОВ «Нью Віта Груп».

Керуючись ст. 376, 381, 382, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп» Йосипенко Соломії Тарасівни - задовольнити частково.

Додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2025 року - скасувати.

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп» адвоката Йосипенко Соломії Тарасівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп», про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Віта Груп» (ідентифікаційний код юридичної особи 41204597, місцезнаходження: 58021, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Синельникова Миколи, 13-А, оф. 1) 44 467 (сорок чотири тисячі чотириста шістдесят сім) гривень 57 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні інших вимог заяви - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: