Постанова від 25 жовтня 2026 р. у справі №761/18072/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Справа № 761/18072/26

№ 33/824/4695/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання Зеленчука М.М.

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Латишевої Оксани Володимирівни на постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістана, проживаючого за адресою, АДРЕСА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , за ч.1 ст.164 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №589209, 21 квітня 2026 року о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність як суб'єкт господарювання без одержання документу дозвільного характеру, а саме: рішення про державну реєстрацію потужностей із Держпродспоживслужби відповідно до ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн на користь держави з конфіскацією знарядь виробництва, а саме: грилю для приготування шаурми (2 шт.), тостера для приготування шаурми (1 шт.), газового балону (1 шт.).

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Не погоджуючись з такою постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Латишева О.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року та провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення, а саме виправлено статтю КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Натомість, суд без будь-якої перевірки прийняв пояснення інспектора та фактично усунув недоліки протоколу власними припущеннями.

Наявний у матеріалах відеозапис підтверджує незаконні дії працівників поліції, а також те, що громадянин Туркменістану не до кінця розуміє вимоги та претензії з боку працівників поліції, не усвідомлює, що саме від нього вимагається.

В той же час, працівник поліції не виконує вимоги законодавства щодо складання адміністративного протоколу, переходить на російську мову і ставить «дедлайн» декілька хвилин для надання документу на його вимогу.

Вказує на те, що відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає лише за умови доведення факту провадження саме особою господарської діяльності без отримання передбаченого законом документа дозвільного характеру. Разом з тим, матеріали справи не містять жодного доказу того, що саме ОСОБА_3 є власником закладу, є орендарем приміщення, є власником обладнання, є суб`єктом господарювання, здійснював від власного імені господарську діяльність.

Також зазначає, що суд пославшись на відеозапис наявний в матеріалах справи не врахував, що відеозапис містить дату 15 квітня 2026 року, тоді як рапорт, протокол, протокол огляду та вилучення, пояснення понятих, постанова суду стосуються події 21 квітня 2026 року. Таким чином, відсутні будь-які підстави вважати, що досліджений судом відеозапис стосується саме події, яка є предметом розгляду.

Посилається на те, що фотографії наявні у матеріалах справи не підтверджують кому належить обладнання, хто здійснював господарську діяльність, хто є власником закладу, а також кому належить саме обладнання. Поряд із цим, у матеріалах справи наявні пояснення двох осіб, які в пояснення вказують, що вони є понятими, проте, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про таких понятих, так само і відсутні відомості про свідків події. Водночас, у поясненнях особи понятого ОСОБА_4 , адреса вулиці проведення виявлення, огляду та вилучення речей не відповідає адресі вказаній у протоколі та у постанові суду.

Також в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Латишева О.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, посилаючись на те, що він пропущений з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови ОСОБА_1 було отримано лише 09 липня 2026 року.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Латишева О.В. доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення захисника ОСОБА_1 - адвоката Латишевої О.В., перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена 12 червня 2026 року.

Згідно розписки, ОСОБА_1 отримав копію постанови від 12 червня 2026 року - 09 липня 2026 року.

З апеляційною скаргою захисник ОСОБА_1 - адвокат Латишева О.В. звернулася 16 липня 2026 року, тобто в межах десятиденного строку з дня отримання копії оскаржуваної постанови.

Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

Частиною 1 ст.164 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Частинами 2, 3, 7, 11 ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» визначено, що державна реєстрація потужностей здійснюється компетентним органом шляхом внесення відповідної інформації до реєстру на безоплатній основі. Потужностям у реєстрі присвоюється особистий реєстраційний номер.

Не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку роботи потужності оператор ринку зобов`язаний подати (надіслати) до територіального органу компетентного органу заяву про державну реєстрацію потужності в паперовій або електронній формі, в якій зазначаються найменування, ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), місце проживання оператора ринку, назва (опис) потужності, її адреса, заплановані види діяльності та перелік харчових продуктів, виробництво та/або обіг яких планується здійснювати.

Рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації приймається протягом 10 календарних днів після отримання відповідної заяви оператора ринку. Копія рішення про державну реєстрацію потужності або про відмову у такій реєстрації надається (надсилається) оператору ринку протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Компетентний орган забезпечує відкритий та безоплатний доступ до державного реєстру потужностей операторів ринку шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №589209, 21 квітня 2026 року о 14 год. 15 хв. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , ФОП ОСОБА_2 здійснював господарську діяльність як суб'єкт господарювання без одержання документу дозвільного характеру, а саме: рішення про державну реєстрацію потужностей із Держпродспоживслужби відповідно до ст.25 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

даними, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року серії ВАВ №589209;

рапортом інспектора ВП Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві капітана поліції Шараєвського С.А., в якому зазначено, що під час патрулювання 21 квітня 2026 року о 14:15 год. за адресою: АДРЕСА_3, було виявлено заклад громадського харчування «ІНФОРМАЦІЯ_2», у якому здійснювалося приготування фастфуду, а саме шаурми, без дозвільних документів, зокрема наказу потужності із Держпродспоживслужбі. В подальшому щодо власника закладу ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП;

протоколом виявлення, огляду та вилучення від 21 квітня 2026 року, з якого вбачається, що інспектор ВП Шевченківського УП ГУ Національної поліції у м. Києві капітан поліції Шараєвський С.А. в присутності понятих: ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі ст.ст.264, 265 КУпАП, оглянув та вилучив за адресою: АДРЕСА_3 у ОСОБА_1 наступні речі: гриль для приготування шаурми (2 шт.); тостер для приготування шаурми (1 шт.); м`ясо куряче (10 кг); газовий балон (1 шт.);

письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 21 квітня 2026 року, у яких останній зазначив, що він відмовляється надавати будь які пояснення;

письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 21 квітня 2026 року, у яких зазначено, що цього дня він був залучений як понятий під час вилучення обладнання в кіоску, де здійснювався продаж шаурми;

письмовими поясненнями ОСОБА_4 від 21 квітня 2026 року, у яких останній підтвердив, що цього дня був залучений як понятий;

зобов`язанням від 21 квітня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався зберігати 10 кг курячого м`яса до ухвалення судового рішення;

копією витягу з реєстру платників єдиного податку;

фотокопіями обладнання;

відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.

Таким чином, факт скоєння вказаного правопорушення, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які були дослідженні в ході розгляду справи, є достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, так як отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 21 квітня 2026 року та інкримінуються ОСОБА_1 .

Посилання представника апелянта на недоведеність того, що саме ОСОБА_1 є власником закладу, орендарем приміщення, власником обладнання та суб`єктом господарювання, який здійснював господарську діяльність від власного імені, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження зазначених обставин. Водночас апелянтом не надано доказів на спростування встановлених обставин, що дає підстави розцінювати наведені доводи як намагання уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність дати, зазначеної на відеозаписі, даті події, яка розглядається, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки інші наявні в матеріалах справи докази, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, протокол огляду та вилучення, пояснення понятих стосуються події, яка мала місце 21 квітня 2026 року. Окрім того, вказаний відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є обґрунтованим та базується на сукупності доказів, досліджених судом першої інстанції і перевірених в ході апеляційного перегляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Латишевої Оксани Володимирівни - залишити без задоволення.

Постанову судді Шевченківського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду В.В. Саліхов