Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №760/5028/26 — Київський апеляційний суд

Єдиний унікальний номер № 760/5028/26

Апеляційне провадження № 33/824/2792/2026

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року, прийняту відносно

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №39/31-00-04-01-07-26 від 29.01.2026 року ОСОБА_2 , будучи директором ПрАТ «РАМЗАЙ» (ЄДРПОУ 23386982), що по вул. Кавказька, 12 у м. Києві, порушив встановлений порядок ведення податкового обліку, а саме вимоги п. 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 5 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України за № 21 від 28.01.2016, наказ Міністерства фінансів України за № 879 від 02.09.2014 «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань» зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 127 236 69 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст. 198, п. 199.1, п. 199.2, п. 199.3, п. 199.4 ст. 199, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 5 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України за № 21 від 28.01.2016, в результаті чого завищено суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на суму 18 809 936 грн; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п. 5 п. 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України за № 21 від 28.01.2016, в результаті чого завищено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 1 705 643 грн.

Постановою Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 гривень. Стягнуто судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 19 березня 2026 року і закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання, призначене на 17.09.2026 року учасники судового процесу не прибули, про день та час судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.

17 вересня 2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Зінов`єва Д. С. надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутність.

За наведених обставин, суд вважав за можливе провести судове засідання без участі осіб, що не з`явилися.

Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Основними доводами апеляційної скарги було те, що:

- судом першої інстанції не повідомлено апелянта про судове засідання, а тому він не міг подати свої пояснення чи заперечення;

- ОСОБА_1 не був присутній 26.01.2026 при складенні протоколу відносно нього, вважає, що протокол містить недостовірні відомості і складений з порушенням ст. 254, 256, 268 КУпАП;

- подія адміністративного правопорушення - ненадання ПрАТ «Рамзай» документів і невиконання вимог посадових осіб податкового органу відсутня, а протокол містить недостовірну інформацію і складений передчасно;

- неправильність висновків перевіряючого органу про те, що він порушив вимоги податкового законодавства.

Частиною 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому орган (посадова особа) відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Місцевим судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення №39/31-00-04-01-07-26 від 29.01.2026 року та актом № 205/Ж5/31-00-04-01-07-18/23386982 від 29.01.2026, які наявні в матеріалах справи.

Судом не приймаються до уваги доводи апелянта про неправильності висновків перевіряючого органу щодо порушення ОСОБА_1 вимог податкового законодавства з огляду на наступне:

За змістом 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається судом у межах тих обставин, які інкриміновані особі, яка притягується до відповідальності. При розгляді справи суд встановлює насамперед чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.

При цьому питання щодо правильності/неправильності рішень та висновків контролюючого органу не є прерогативою суду в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 56.1 Податкового кодексу України рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку, зокрема в порядку КАС України.

Таким чином в рамках даної справи суд не може визнати проведену відповідним контролюючим органом перевірку неналежною.

Апелянтом не надано належних та достовірних доказів адміністративного оскарження чи рішення суду, яким встановлено порушення процедури проведення перевірки. В даному випадку апелянтом оскаржується постанова суду в порядку КУпАП.

Зважаючи на викладене, апеляційний суд позбавлений можливості неврахування результатів перевірки, які оформлені актом № 205/Ж5/31-00-04-01-07-18/23386982 від 29.01.2026. Доказів оскарження чи скасування даного акту апелянтом також не надано. А тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів правильність зазначеного акта або вважати його таким, що складений за результатами перевірки, проведеної з порушенням установленої процедури.

Окремо апеляційний суд відхиляє доводи апелянта, ґрунтовані на тому, що ОСОБА_1 не був присутній 26.01.2026 при складенні протоколу відносно нього, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був викликаний, однак не з`явився для складення протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому примірник направлявся останньому за місцем роботи.

Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 був позбавлений можливості реалізувати в суді передбачені ст. 268 КУпАП права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, оскільки справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим апелянтом не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Судом не приймаються доводи апелянта щодо того, що відсутня подія адміністративного правопорушення, а саме ненадання ПрАТ «Рамзай» документів і невиконання вимог посадових осіб податкового органу, оскільки дане правопорушення не інкримінується ОСОБА_1 .

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Журба