Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 16 вересня 2026 р.
Справа: №759/11419/26
Суддя: Журба Сергій Олександрович
Єдиний унікальний номер 759/11419/26
Апеляційне провадження № 33/824/3432/2026
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1
за ст. 124 КУпАП,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 646359 від 21.04.2026 ОСОБА_1 приблизно о 07 год. 32 хв. 09.03.2026 по Берестейському шосе, 39км неподалік КП-506 у м. Києві керуючи ТЗ «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, здійснив рух узбіччям виділене суцільною лінією дорожньої розмітки елементом автомобільної дороги, внаслідок чого скоїв зіткнення з ТЗ «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , який виконував розворот, що призвело до механічних пошкоджень вказаних ТЗ з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року і винести постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
У судове засідання, призначене на 17 вересня 2026 року, з`явилися потерпіла особа ОСОБА_2 та його представник.
Апелянт у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надав. Зважаючи на належне повідомлення про день та час судового засідання, апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності осіб, що не з`явилися.
Основними доводами апеляційної скарги було те, що:
- невиконання вимог ПДР іншим учасником дорожнього руху стало причиною пригоди;
- недоведеність складу адміністративного правопорушення;
- неналежна оцінка схеми пригоди та неправильне встановлення механізму пригоди;
- порушення права на захист.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків:
Зі змісту висунутого обвинувачення вбачається, що ОСОБА_1 інкриміновано невиконання вимог п.п. 1.10, 2.3 б, 1.5, 11.1 Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п. 2.3.б Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Матеріалами справи встановлено, що водій ОСОБА_1 приблизно о 07 год. 32 хв. 09.03.2026 по Берестейському шосе, 39 км неподалік КП-506 у м. Києві керуючи ТЗ «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 не був уважним, здійснив рух узбіччям виділене суцільною лінією дорожньої розмітки елементом автомобільної дороги, внаслідок чого скоїв зіткнення з ТЗ «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 , який виконував розворот, що призвело до механічних пошкоджень вказаних ТЗ з матеріальними збитками.
В матеріалах справи міститься схема місця ДТП, яка сталася 09 березня 2026 року, складена працівниками патрульної поліції, на якій містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини).
З вказаною схемою ОСОБА_1 погодився, про що свідчить його підпис.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що керуючи автомобілем «Audi» д.н.з. НОМЕР_1 , по Житомирській трасі рухався з дозволеною швидкістю в крайній правій смузі. При проїзді розвороту не зміг уникнути зіткнення з автомобілем «Mitsubishi» д.н.з. НОМЕР_2 через те, що автомобілі які рухалися з ліва перекрили оглядовість і він не зміг побачити автомобіль який розвертався.
Також в матеріалах справи містять пояснення від 21 квітня 2026 року, в яких ОСОБА_1 доповнив раніше надані пояснення, вказавши, що рухаючись крайньою правою смугою для руху, відокремленою від двох загальних смуг дорожнім знаком 5.16. Забороняючого знаку рухатися в даній смузі на тому відрізку дороги немає. Рухаючись з дозволеною швидкістю та не порушуючи Правил помітив автомобіль «Mitsubishi», який знехтував дорожнім знаком 2.1.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 зазначено, що 09 березня 2026 року він керуючи автомобілем «Mitsubishi» рухаючись по Берестейському шосе наблизився до місця розвороту з метою виконати маневр. Впевнившись, що в обох смугах зустрічного напрямку зупинились транспортні засоби, продовжував маневр. Перетинаючи смуги руху з незначною швидкістю впевнився, що узбіччя вільне, завершував маневр, після чого втратив свідомість. Зі слів очевидців йому стало відомо, що з керованим ним автомобілем здійснив зіткнення автомобіль «Audi».
В матеріалах справи також містяться пояснення очевидців пригоди: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що він був очевидцем пригоди та бачив, як автомобіль «Mitsubishi» чекав розвороту та коли дві смуги автомобілів зупинились почав здійснювати маневр руху по правій смузі (обочині) автомобілів не було. Автомобіль чорного кольору з`явився раптово.
ОСОБА_5 в поясненнях вказав, що побачив в дзеркалі заднього огляду, що на великій швидкості до нього по узбіччю наближався автомобіль «Audi» чорного кольору, в цей час попереду стояли автомобілі що пропустили транспортні засоби, які розвертались. Автомобіль «Audi» не зупиняючись продовжив свій рух та скоїв ДТП з автомобілем «Mitsubishi», який завершував маневр розвороту. Зіткнення відбулося в межах смуг проїзної частини (в кармані розвороту).
З пояснень ОСОБА_6 , вбачається, що він керував автомобілем «Toyota Camry», на відрізку шляху від розвороту на спорт-комплекс «Чайка» до місця скоєння ДТП його з високою швидкість по лівій смузі руху обігнав автомобіль «Audi» з подальшим випередженням автомобілів, які рухались перед ним.
Пасажир автомобіля «Toyota Camry» - ОСОБА_7 в поясненнях вказав, що автомобіль «Audi» на великій швидкості обігнав їх з лівої сторони, та в подальшому здійснював рух в шахматному порядку перелаштовуючись зі смуги в смугу. Під`їжджаючи до розвороту в районі посту побачили, що вищезгаданий автомобіль був пошкоджений внаслідок зіткнення з «Mitsubishi». Пригода трапилася в районі острівця безпеки, призначеного для транспорту, який здійснює розворот.
Вищевказані пояснення водія автомобіля «Mitsubishi» та численних свідків пригоди перебувають у взаємному логічному зв`язку зі схемою пригоди, не суперечать один одному та узгоджуються із фактичними обставинами дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на вказане, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у справі доказами.
Апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо недоведеності складу адміністративного правопорушення та неналежної оцінки схеми пригоди, оскільки наявними в матеріалах справи доказами такі твердження повністю спростовуються.
Не може бути прийнята й позиція апелянта і щодо того, що причиною пригоди стало невиконання вимог ПДР іншим учасником дорожнього руху.
Судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення в рамках даного провадження, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відтак, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має право робити висновки щодо наявності чи відсутності вини виключно щодо особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та в межах висунутого їй обвинувачення у вчиненні конкретного правопорушення, та водночас позбавлений можливості робити висновок щодо дій іншої особи.
Не можуть бути прийняті і доводи апелянта в частині порушення права на захист.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд справи в суді першої інстанції, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. Крім того, в матеріалах справи містяться подані ним заперечення на протокол про адміністративне правопорушення.
З врахування вказаного, суд апеляційної інстанції констатує, що сторона апелянта була представлена в суді першої інстанції та мала можливість подавати свої докази та висловлювати свою позицію.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу, відтак порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи, апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20 травня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба
Оригінал: reyestr.court.gov.ua