Постанова від 23 серпня 2026 р. у справі №761/1423/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2026 року

справа № 761/1423/26

провадження № 33/824/3269/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Керімова Аліка Заміровича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.

Не погоджуючись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Керімов А.З. подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного правопорушення.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_2 , у якій він прямо визнав, що саме він керував транспортним засобом під час ДТП, тоді як скаржниця перебувала в автомобілі як пасажирка. Суд не надав належної оцінки цій заяві, не допитав зазначену особу та фактично проігнорував ці обставини.

Районним судом порушено норми матеріального права, а саме: невірне застосування ст. 124 КУпАП - притягнення до адміністративної відповідальності особи, яка не є належним суб`єктом правопорушення. Відповідальність за вказаною нормою несе виключно водій транспортного засобу, тоді як у матеріалах справи наявні обґрунтовані сумніви щодо того, що саме ОСОБА_1 керувала транспортним засобом у момент ДТП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕРП1 № 552620 від 28.12.2025 року зазначено, що ОСОБА_1 27.12.2025 року о 23 год. 20 хв., керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на перехресті вул. Хрещатик та вул. Б. Хмельницького в м. Києві, не вибрала безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, в результаті чого на слизькій ділянці дороги втратила керування та допустила зіткнення з транспортним засобом марки «Ford», д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів, чим порушила вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених Кабінетом Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 124 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

В судове засідання з`явились ОСОБА_1 та її захисник, адвокат Керімов А.З., які просили задовольнити апеляційну скаргу.

Крім того, в судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який повідомив про обставини, що відбулись 27.12.2025 року, та про те, що він керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 . Вони їхали з вул. Б. Хмельницького в сторону вул. Хрещатик, і на перехресті біля ЦУМ відбулось зіткнення. Свідок повідомив про те, що швидкість транспортного засобу була не більша 40 км/год., та зазначив про те, що було погане покриття дороги, а саме асфальт був мокрий, у зв`язку з цим відбулось зіткнення з іншим транспортним засобом. Стосовно того, що він був за кермом, повідомив про те, що на той час перебував у розшуку і не хотів, щоб його доставляли у військкомат, у зв`язку з чим попросив ОСОБА_1 помінятись місцями та щоб вона сіла за кермо транспортного засобу. ОСОБА_1 погодилась.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

До протоколу про адміністративне правопорушення додані: схема місця ДТП від 24.12.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 27.12.2025 року.

Так, згідно з поясненнями ОСОБА_3 від 27.12.2025 року зазначено, що під час виконання маневру повороту з вул. Хрещатик на вул. Б. Хмельницького на зелений сигнал світлофора вона дотримувалася своєї смуги руху. У цей момент зустрічний автомобіль чорного кольору марки «Mercedes-Benz», який рухався з боку вул. Б. Хмельницького, виїхав назустріч та допустив зіткнення з її автомобілем.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 від 27.12.2025 року вказано, що під час керування автомобілем «Mercedes-Benz» по вул. Б. Хмельницького, при здійсненні повороту праворуч на вул. Хрещатик у напрямку площі, транспортний засіб внаслідок несприятливих погодних умов занесло на зустрічну смугу. В результаті цього відбулося зіткнення з автомобілем «Ford». Попри факт зіткнення, ОСОБА_1 провину у вчиненні ДТП не визнає, посилаючись на дію непереборних обставин (стан дорожнього покриття).

Пункт 12.1 ПДР України передбачає, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Враховуючи пояснення, схему місця ДТП, характер та локалізацію механічних пошкоджень автомобілів, отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що водієм ОСОБА_1 не дотримано п. 12.1 Правил дорожнього руху, адже він не дотримувався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортні засоби.

Крім того, в апеляційній скарзі захисником ОСОБА_1 - Керімовим А. З. зафіксовано про те, що суд першої інстанції не допитав ОСОБА_2 та не взяв до уваги його письмові пояснення, які він подав до суду першої інстанції.

Однак, дослідивши матеріали справи, в тому числі пояснення обох учасниць ДТП, вбачається, що саме вони керували транспортними засобами в момент зіткнення. При цьому жодна з учасниць події не згадує про присутність ОСОБА_2 , а матеріали адміністративної справи не містять жодних відомостей щодо його участі в ДТП чи перебування на місці події.

З урахуванням викладеного суд не приймає до уваги твердження адвоката щодо керування ОСОБА_2 автомобілем «Mercedes-Benz CLS 450», номерний знак НОМЕР_1 , оскільки жодних доказів його участі в ДТП суду надано не було. Крім того, зазначені адвокатом обставини щодо участі ОСОБА_2 в ДТП сама ОСОБА_1 жодним чином не підтверджує.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові, і могли б бути підставами для її скасування та закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу правопорушення, не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, і підстав для її скасування з доводів, викладених у скарзі, не встановлено.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Керімова Аліка Заміровича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 27 березня 2026 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя