Суд: Запорізький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 25 жовтня 2026 р.
Справа: №331/2560/26
Суддя: Нікітін В. В.
Дата документу Справа № 331/2560/26
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 331/2560/26
Провадження № 33/807/1170/26
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2026 року місто Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Нікітін В.В., за участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Лихосенка Є.О., розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Лихосенка Є.О. на постанову Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2026 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,
ВСТАНОВИВ:
Згідно з постановою суду, 15.03.2026 о 21:01:00 в м. Запоріжжі, по вулиці Українській, 44, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала транспортним засобом Mazda 3, д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 861 від 15.03.2026 року. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом передачі транспортного засобу тверезому водієві. Про повторність попереджена. Таким чином ОСОБА_1 порушила п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що на його думку постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, суд не повно з`ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, підійшов формально до вивчення обставин справи, що потягло за собою необґрунтоване накладення адміністративного стягнення, а тому постанова є необґрунтованою та незаконною.
Захисник вказує, що ОСОБА_1 свою провину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та відеозапису, ОСОБА_1 зупинили по вул. Українській, 44 в м. Запоріжжі. Вона виконала вимогу щодо зупинки, надала документи, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія.
Через деякий час їй повідомили про наявні у неї ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння, на що вона погодилась. ОСОБА_1 близько п`яти разів дихала у Драгер, однак прилад не спрацьовував, на що інспектор повідомив про необхідність проїхати до медичного закладу, на що вона погодилась.
В медичному закладі лікар запропонував ОСОБА_1 знову дихати у Драгер. ОСОБА_1 повідомила, що хоче пройти повний медичний огляд, в тому числі відібрання біологічних аналізів. В Драгер вона дихала, однак показники їй не відомі. В матеріалах справи також відсутні показники Драгера. Потім вона надала аналіз сечі у запропонований стаканчик. Приблизно через декілька хвилин, медична сестра повідомила лікаря, що температура сечі складає 33 градуси, натомість, як повідомив лікар, температура повинна бути 35-36 градусів. Повторно ОСОБА_1 надати аналіз не змогла, оскільки не хотіла в туалет. Вона повідомила, що бажає надати аналіз крові, або здати сечу через деякий час. Але їй не було надано 2 годин, не надано можливості здати кров, а був складений висновок про перебування в стані алкогольного сп`яніння.
Не дивлячись на п.п. 11,12 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», медичним працівником не запропоновано ОСОБА_1 взяти зразки іншого біологічного середовища, в тому числі крові у разі неможливості отримати інші біологічні зразки для аналізів; жодних інших досліджень на виявлення стану алкогольного сп`яніння лікарем не проводилось.
Крім того, захисник акцентує увагу на рапорті поліцейського, акті огляду на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та направленні на огляд до медичного закладу. У вказаних документах зазначено, що ОСОБА_1 на місці зупинки відмовилась пройти огляд із застосуванням спеціальних технічних засобів, що не відповідає дійсності та повністю спростовується наявними у справі відеозаписами, оскільки ОСОБА_1 проходила огляд на місці зупинки.
Захисник зазначає, що ним в суді першої інстанції було заявлено клопотання про допит лікаря нарколога, який проводив огляд ОСОБА_1 , однак судом його допитано не було.
Згідно викладеного, захисник вважає, що постанова суду першої інстанції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, тому підлягає скасуванню та закриттю справи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явилась, хоча повідомлялась про час та місце його проведення. Її захисник зазначив, що узгодив зі своєю підзахисною спільну позицію щодо апеляційного розгляду та не заперечив проти проведення розгляду справи без її участі З урахуванням зазначеного та на підставі приписів статті 268 КУпАП, судом прийняте рішення провести розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 .
Заслухавши аргументи захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Лихосенка Є.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог закону суддя місцевого суду в цілому дотримався при розгляді справи.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (п. 2.9а) ПДР України), засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст. 280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена відомостями, що містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 615874 від 15 березня 2026 року, відповідно до якого, 15 березня 2026 року о 21 год. 01 хв. в м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 44, водій гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керувала т/з Mazda 3, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у закладі охорони здоров`я у лікаря нарколога та підтверджується висновком медичного закладу № 861 від 15.03.2026. Від керування транспортного засобу відсторонена шляхом передачі транспортного засобу тверезому водію. Про повторність попереджена, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП;
- у довідці ст.інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП Пазиніч М. про відсутність повторності щодо ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП та отримання останньою посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10.05.2019;
- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці за допомогою Alcotest Drager 7510, результат огляду на стан сп`яніння – відмовилась на місці зупинки. З результатами огляду ОСОБА_1 погодилась, про що свідчить її підпис. Під час проведення огляду поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення, відеозапис здійснювався за допомогою бодікамер № 473623, 471852. В цьому контексті апеляційний суд враховує те, що дійсно, ОСОБА_1 на місці зупинки не змогла продути алкотестер, однак, ця неможливість була зумовлена саме діями ОСОБА_1 , а не недоліками прибору. З відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 здійснювала уривчасті видохи в трубку прибору та здійснювала видохи недостатньої сили для його спрацювання, що не дозволило здійснити вимірювання наявності та концентрації алкоголю у повітрі її видоху, хоча інспектор декілька разів робив їй зауваження з цього приводу та зазначав, що треба дути сильніше та без переривів. Вказане свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги в цій частині;
- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до НКП «ОКЗНПД» ЗОР від 15 березня 2026 року;
- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 861 від 15 березня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння;
- у відеозаписі події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП (порушення вимог п. 2.9а) ПДР України) при викладених в постанові суду обставинах.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними і допустимими.
На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, та заявлені стороною захисту, правильності висновків суду першої інстанції в частині доведеності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не спростовують.
Перевіряючи доводи сторони захисту щодо безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до положень п.п. 1 ,3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Підстави для зупинки транспортного засобу визначені у статті 35 Закону України «Про Національну поліцію». При цьому, як вбачається з відеозапису, при слідуванні у патрульному автомобілі за автомобілем ОСОБА_1 , працівниками поліції була встановлена відсутність полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, який повинен мати при собі кожен водій механічного транспортного засобу (в паперовому або електронному вигляді), що передбачено п. 2.1ґ. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу не оспорювала законність такої зупинки та після зазначення поліцейським про відсутність полісу, не пред`явила його для огляду.
Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Поліцейський, згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.
Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року № 1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.
Суд апеляційної інстанції вважає, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено, а тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу є безпідставними.
Також слід зазначити, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності у поліцейських підстав для зупинки автомобіля ОСОБА_1 не спростовують подальшого встановлення факту керування нею транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Доводи сторони захисту про те, що огляд ОСОБА_1 було проведено з порушенням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а висновок, який складений з порушенням Інструкції, є недійсним, суд апеляційної інстанції вважає непереконливими та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.
Так, відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З відеозапису події убачається, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений у зв`язку із виявленням у останньої ознак алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510, на що остання погодилась. Однак, як вбачається з відеозапису, всі її спроби продути спеціальний технічний засіб Alcotest Drager 7510 були безуспішні, вона близько п`яти разів дихала у Драгер але прилад не спрацьовував. У зв`язку із цим, ОСОБА_1 направлено на огляд до медичного закладу (до КНП «ОКЗНПД» ЗОР) (що підтверджується відповідним направленням), де ОСОБА_1 15 березня 2026 року о 21-08 годині була оглянута лікарем - наркологом ОСОБА_2 , відповідно до висновку якого ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 поставила свій підпис про ознайомлення з даним висновком та зазначила незгоду.
Висновок лікаря КНП «Обласного клінічного закладу психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради щодо результатів медичного огляду складений із дотриманням Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735.
Право водія на оскарження висновку за результатами медичного огляду передбачене пунктом 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.
Даних про те, що ОСОБА_1 оскаржувала висновок за результатами медичного огляду, матеріали справи не містять.
Факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння підтверджено також наданим на запит суду першої інстанції Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 861 з якого вбачається, що під час огляду 15 березня 2026 року о 21-30 год. у ОСОБА_1 вбачались такі ознаки: зіниці розширені, реакція на світло млява, рухова сфера загальмована, міміка млява, поза Ромберга нестійка. Крім того, як повідомила сама ОСОБА_3 «сьогодні біля 20-00 год. випила 1,0 літр пива», запах алкоголю з порожнини рота різкий. Результат обстеження – алкогольне сп`яніння 0,78 ‰, гостра інтоксикація.
В свою чергу, згідно з положеннями п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, вина у вчиненні якого не спростовується доводами апеляційної скарги.
Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.
Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає. Всі докази, додані до протоколу, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають. Достовірність цих доказів апелянтом у встановленому законом порядку не спростовано.
Вина ОСОБА_1 підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.
Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини і наклав стягнення у межах, встановлених Кодексом.
Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника, адвоката Лихосенка Є.О. залишити без задоволення.
Постанову Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 07 вересня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.В. Нікітін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua