Суд: Старосинявський районний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або непроходження програми для кривдників
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №684/607/26
Суддя: Гринчук С. М.
СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД
ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 684/607/26
Провадження № 1-кп/684/32/2026
ВИРОК
іменем України
28 жовтня 2026 року с-ще Стара Синява
Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
номер кримінального провадження 12026243160000131, внесеного 09 вересня 2026 року
до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білокоровичі, Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, на утриманні малолітніх дітей не маючого, пенсіонера, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі ОСОБА_5 зазначене кримінальне провадження,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 постановою Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2026 року (справа №684/422/26) визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 173-2 КУпАП із направленням відповідно до статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству для проходження програми для кривдників строком на 3 місяці.
Вказане судове рішення набрало законної сили 18 серпня 2026 року та було направлено для виконання до комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Старосинявської селищної ради.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов?язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Обов?язковість судового рішення згідно зі статтею 129 Основного Закону України є однією з основних засад судочинства.
Згідно з положеннями статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання, у тому числі фізичними особами на всій території України.
Водночас, ОСОБА_3 отримавши 28 серпня 2026 року копію даного рішення та після повідомлення психологом 03 вересня 2026 року комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Старосинявської селищної ради про необхідність проходження ним на виконання вказаної постанови суду програми для кривдників строком на 3 місяці, до вказаного закладу не з?явився.
Після чого, ОСОБА_6 07 вересня 2026 року за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 в присутності психолога комунального закладу «Центр надання соціальних послуг» Старосинявської селищної ради, працівників поліції СПД №1 ВП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області був повідомлений про кримінальну відповідальність за невиконання рішення Старосинявського районного суду Хмельницької області від 06 серпня 2026 року у справі №684/422/26.
Однак, ОСОБА_3 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, в порушення статті 129, статті 129-1 Конституції України, частини другої статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», знехтував вищезазначеним рішенням суду, знаючи про покладені на нього обов?язки щодо проходження програми, надав письмову заяву про відмову від проходження програми для кривдників, чим повністю проігнорував вимоги статті 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Своїми діями, які виразились в умисному ухиленні від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений статтею 390-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, зазначивши час, місце, спосіб і мету його вчинення. Зокрема вказав, що знав про необхідність пройти програму для кривдників, про таку необхідність йому також повідомляла психолог. У зв`язку з роботою не з`явився для проходження програми, в присутності психолога написав заяву про відмову пройти таку. Про кримінальну відповідальність за непроходження програми йому було роз`яснено, проте він був проти того, щоб її проходити. Вказав, що в даний час зробив для себе відповідні висновки, пройде програму, в подальшому подібного не вчинятиме. Розкаюється у вчиненому. Не заперечив проти розгляду справи в порядку частини третьої статті 349 КПК України.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, а також суд установив, що учасники судового провадження не оспорюють дані обставини, правильно розуміють їх зміст та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, роз`яснивши положення частини третьої статті 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 349 КПК України, суд, за клопотанням прокурора, при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу та стосуються речових доказів, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Таким чином, суд вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 мало місце, дії обвинуваченого містять склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 390-1 КК України і становлять умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доведена і він підлягає покаранню за його вчинення.
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 суд вважає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 не встановлено.
За змістом частин першої та другої статті 50, частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винуватого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є кримінальним проступком, обставину, яка пом`якшує покарання та відсутність обставин, які його обтяжують; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, не має малолітніх, неповнолітніх дітей, пенсіонер, не працює, раніше не судимий, не перебуває на обліку у Хмельницькому районному секторі №8 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області, засуджує вчинені ним дії.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті 390-1 КК України із покладенням відповідних обов`язків, передбачених статтею 59-1 КК України.
На переконання суду, саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, забезпечує співмірність діяння та кари.
Підстав для призначення покарання у виді обмеженням волі суд не встановив.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, підстав для їх застосування до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.
Керуючись статтями 368-371, 373-376, 532 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 390-1 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Відповідно до частини другої, пункту 4 частини третьої статті 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:
1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речовий доказ - оптичний диск формату DVD-R із відеозаписами, який поміщено до паперового конверту - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Старосинявський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua