Рішення від 19 жовтня 2026 р. у справі №678/194/26 — Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/194/26

Провадження №2-678-220/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у селищі Летичів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

10 лютого 2026 року на адресу суду надійшла позовна заява про розірвання шлюбу, в обґрунтування якої зазначено про те, що 03 вересня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровано шлюб, про що у відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції зроблено відповідний актовий запис № 1337 від 03 вересня 2004 року. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_3 змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ». Сімейне життя між позивачкою та відповідачем протягом останнього часу не складалось. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зрозуміли, що кожен із них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю. Між ними виникають постійні конфлікти та непорозуміння. Вони намагалися говорити один з одним про їхні спільні сімейні проблеми, спокійно їх вирішувати, проте жодних результатів це не дало. В сімейних стосунках нічого не змінювалося, хоча вони і намагалися прикладати для цього максимально зусиль, тому подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає. За таких умов ОСОБА_1 вважає, що збереження їхнього шлюбу неможливим. У них із відповідачем є спільні діти: донька ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Неповнолітній син проживає разом з матір`ю, спору щодо місця проживання неповнолітніх дітей немає. Подальше спільне проживання і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача. Відтак, стає необхідне розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Стосунки, які існують між позивачем та відповідачем виключають можливість збереження сім`ї, шлюб між ними існує формально, а тому зберігати його не доцільно. Майнові спори на даний час між позивачем та відповідачем відсутні, шлюб вони розривають вперше. Обставин, які б перешкоджали розірванню шлюбу саме в такий спосіб немає. Просить розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 вересня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, актовий запис № 1337 від 03 вересня 2004 року. Не вживати заходів щодо примирення, оскільки такі суперечитимуть бажанню позивача.

Просить шлюб розірвати, строк для примирення не надавати.

11 лютого 2026 року прийнято до розгляду справу за позовною заявою та відкрито спрощене позовне провадження.

02 березня 2026 року ухвалою суду сторонам надано строк для примирення два місяці та провадження в даній справі зупинено.

04 травня 2026 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

09 червня 2026 року ухвалою суду сторонам надано строк для примирення два місяці та провадження в даній справі зупинено.

10 серпня 2026 року ухвалою суду провадження у справі поновлено.

У заявах від 23 лютого 2026 року, від 08 червня 2026 року, від 26 серпня 2026 року, від 09 вересня 2026 року, від 21 вересня 2026 року, від 05 жовтня 2026 року, від 19 жовтня 2026 року, представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Муращик О. В. просить справу розглядати за їхньої відсутності, позовні вимоги задовільнити повністю, заходів до примирення не вживати.

Згідно заяв від 17 лютого 2026 року, 01 червня 2026 року, відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнає, проти розлучення заперечує, просить надати строк для примирення.

Окрім того, розгляд справи було відкладено за заявами відповідача ОСОБА_2 від 25 серпня 2026 року, від 08 вересня 2026 року, за заявами відповідача ОСОБА_2 та його представника –адвоката Гаврилюка С. О. від 21 вересня 2026 року, від 30 вересня 2026 року, від 19 жовтня 2026 року.

За таких обставин суд вважає, що подальше відкладення розгляду справи не відповідало б завданню цивільного судочинства щодо своєчасного розгляду справ (частина перша статті 2 ЦПК України), праву позивача на розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

В ч. 1 ст. 51 Конституції України зазначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

У ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини (ч. 3). Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом (ч. 4).

В силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Як зазначено у ст. 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1). Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2).

У ч. 1 ст. 113 СК України зазначено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 5 «Рівноправність подружжя» Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

У пункті 126 рішення у справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року Європейський суд з прав людини зазначив наступне: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв`язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні».

Судом встановлено, що 03 вересня 2004 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено шлюб, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, про що зроблено актовий запис № 1337, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Після реєстрації шлюбу прізвище дружини – ОСОБА_5 .

За таких обставин, суд, приходить до висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу є виваженою та свідомою, відповідає дійсній волі, причини, з яких сторона наполягає на розірванні шлюбу, є обґрунтованими, сімейні стосунки подружжя є формальними, сторони не примирилися, хоча ухвалами суду двічі було надано строк для примирення, сторони не ведуть спільного господарства, у зв`язку з чим подальше спільне життя як подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, та порушувало принцип добровільності шлюбу, визначений статтею 24 Сімейного кодексу України, що має істотне значення, а отже перешкод для розірвання шлюбу суд не вбачає.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3).

Як зазначено у ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1). Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2).

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу встановлено ставку 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як зазначено у ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб - 3328 гривень.

Тобто, за подання у 2026 році позовної заяви про розірвання шлюбу через систему «Електронний суд», позивач має сплатити судовий збір в сумі 1064,96 грн.

Згідно квитанції № 0550-3267-7209-0177 від 21 січня 2026 року, заявником сплачено 1 331 грн. 20 коп. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Таким чином позивачу слід повернути переплачений судовий в сумі 266,24 грн. (1 331 грн. 20 коп. - 1064 грн. 96 коп.).

У зв`язку з тим, що позовні вимоги підлягають задоволенню, сплачений позивачем судовий збір у сумі 1064 грн. 96 коп. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 42-43, 49, 76-83, 89, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-284, 288-289, 351-352, 354-355 ЦПК України,

ухвалив:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстрований 03 вересня 2004 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Хмельницького міського управління юстиції, актовий запис № 1337.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1064 грн. 96 коп.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України переплачену суму судового збору в розмірі 266,24 грн. (Квитанція 0550-3267-7209-0177 від 21 січня 2026 року).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , відсутній електронний кабінет

Представник позивача: адвокат Муращик Олександр Віталійович, місцезнаходження: вул. Грушевського, 85, м. Хмельницький, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , наявний електронний кабінет

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , відсутній зареєстрований електронний кабінет.

Представник відповідача: адвокат Гаврилюк Сергій Олексійович, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , відсутній зареєстрований електронний кабінет

Суддя: підпис А. В. Лазаренко

Суддя: А. В. Лазаренко