Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/24133/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/24133/24 пров. № А/857/30916/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року, що ухвалив суддя Костецький Н. В. у місті Львові, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 380/24133/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити позивачу невиплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є учасником бойових дій. У 2024 році позивачу виплачено разову грошову виплату до Дня Незалежності України у розмірі 1000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 369 від 02 квітня 2024 року.

Позивач звернувся до відповідача щодо доплати допомоги до Дня Незалежності України в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Проте відповідач відмовив у перерахунку виплаченої допомоги.

12 червня 2025 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як учасник бойових дій отримав разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000 грн, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 369 від 02 квітня 2024 року, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Не погодившись із цим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що позивач, як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, а не у розмірі 1000 грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 369 від 02 квітня 2024 року. Тому, позивач вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28 липня 2022 року.

У 2024 році до Дня Незалежності України позивачу виплачено разову грошову виплату в розмірі 1000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 369 від 02 квітня 2024 року, що відповідач не заперечує.

Листом від 18 жовтня 2024 року, наданим у відповідь на заяву позивача від 19 вересня 2024 року, відповідач повідомив позивача, що у 2024 році порядок виплати разової грошової виплати до Дня Незалежності України визначений постановою Кабінету Міністрів України № 369 від 02 квітня 2024 року “Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, у 2024 році”. Цим порядком передбачено, що учасникам бойових дій разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується в розмірі 1000 гривень.

Вважаючи протиправною таку відмову відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII) встановлені пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.

15 квітня 2023 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань” від 20 березня 2023 року № 2983-IX (далі - Закон № 2983-IX), яким частину п`яту статті 12 Закону № 3551-XII викладено в такій редакції: “Щороку до Дня Незалежності України учасникам бойових дій виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України”.

На виконання вищенаведених норм Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1396 від 27 грудня 2023 року “Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах” (далі - Постанова № 1396).

Постановою № 1396, відповідно до ч. 7 ст. 20 Бюджетного кодексу України, затверджено Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.

З метою здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 369 від 02 квітня 2024 року “Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”, у 2024 році” (далі - Постанова № 369).

Цією постановою Кабінет Міністрів України встановив, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 року у таких розмірах:

особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаних особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин:

- I групи - 3100 гривень;

- II групи - 2900 гривень;

- III групи - 2700 гривень;

учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень;

особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 3100 гривень;

членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, статус яким установлено згідно з пунктом 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, які не одружилися вдруге, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 650 гривень;

учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 450 гривень.

З матеріалів справи апеляційний суд встановив, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28 липня 2022 року, та, згідно з листом відповідача від 18 жовтня 2024 року, отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000 грн.

14 травня 2025 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у зразковій справі № 440/14216/23, предметом спору у якій було питання правомірності виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік особам з інвалідністю внаслідок війни (зокрема, ІІ групи, що аналогічно регулюється статтею 13 Закону № 3551-XII) у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, а не у розмірі, обчисленому виходячи з мінімальних пенсій за віком згідно з попередніми редакціями Закону № 3551-XII.

У зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла таких ключових висновків:

“…174. Розглядаючи цю зразкову справу, Верховний Суд як суд першої інстанції належно не встановив правової природи щорічної грошової виплати, передбаченої частиною п`ятою статті 13 Закону № 3551-XII, яка є додатковою державною допомогою, має допоміжний та стимулюючий характер і не є основним джерелом для існування громадян.

175. Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону № 3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХяк спеціального закону.

176. Верховний Суд як суд першої інстанції, ухвалюючи рішення в цій справі, зробив помилковий висновок, що пункт 2 частини першої Закону № 2983-ІХ, яким частину п`яту статті 13 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, не підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи як такий, що суперечить Конституції України.

177. Суд першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення не врахував, що в разі викладення норми закону в новій редакції, попередня її редакція втрачає чинність з дня набрання чинності новою редакцією цієї норми.

178. Тож норма частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367- XIV діяла до набрання чинності «новою» нормою частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983-ІХ, а саме

до 15 квітня 2023 року - дня, наступного за днем опублікування Закону № 2983-ІХ. Із зазначеної дати змінилося законодавче регулювання спірних правовідносин, зокрема в частині визначення порядку та розміру виплат разової грошової допомоги до Дня Незалежності України.

179. Верховний Суд, не врахувавши положення Закону № 2983-ІХ, які є чинними та не визнані неконституційними, помилково зобов`язав відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ у редакції Закону № 367-XIV, яка є нечинною. Тобто суд поклав на відповідача зобов`язання виконувати нечинну норму Закону № 3551-ХІІ, що не ґрунтується на нормах законодавства та порушує принцип юридичної визначеності…”

З огляду на встановлені обставини справи та викладені висновки Великої Палати Верховного Суду, апеляційний суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області при виплаті позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000 грн діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, зокрема статтею 12 Закону № 3551-XII (в редакції Закону № 2983-IX) та Постановою № 369.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не має права на щорічну разову грошову виплату до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції - без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 червня 2025 року у справі № 380/24133/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель