Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №380/379/26 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 380/379/26 пров. № А/857/26072/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, що ухвалила суддя Крутько О. В., у місті Львові, у справі № 380/379/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях щодо відмови позивачу у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року;

- зобов`язати РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області актуальну довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” (далі - Постанова № 704), щодо визначення посадового окладу і окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 13, 14 до Постанови № 704 та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, з врахуванням Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовців НГУ, затвердженої наказом МВС України № 200 від 15 березня 2018 року, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 50% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 420% посадового окладу, для перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, з врахуванням положень Постанови № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, однак отримав відмову, що порушує його право на належний соціальний захист.

31 березня 2026 року Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким адміністративний позов задовольнив частково.

Визнав протиправними дії Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС), що полягають у невиготовленні та ненаданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року.

Зобов`язав Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2024 року, у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2024 рік, для проведення з 01 лютого 2024 року перерахунку пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що з 01 січня 2020 року положення п. 4 Постанови № 704 про застосування як розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, суперечать законам про Державний бюджет України, які такого застереження не містять. Тому посадові оклади та оклади за військовим (спеціальним) званням належить визначати з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що, у зв`язку з підвищенням прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року, у позивача виникло право на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на цю дату з оновленими розмірами посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням для перерахунку пенсії з 01 лютого 2024 року, а відповідач протиправно не виготовив і не надав таку довідку.

Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Таку позицію обґрунтовує тим, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, визначені Постановою № 704, станом на теперішній час не змінювалися, а зміна розміру прожиткового мінімуму за відповідний рік не є підставою для перерахунку пенсій особам, пенсія яким призначена відповідно до Закону № 2262-XII.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII.

15 липня 2025 року позивач звернувся до РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях із заявою про виготовлення та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2024 року.

Листом від 11 серпня 2025 року відповідач повідомив, що підстав для виготовлення довідок про грошове забезпечення з урахуванням Постанови № 704 немає.

Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно - правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частиною 1 статті 308 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з рішенням суду в частині задоволення позову, а також те, що відповідач не навів доводів протиправності рішення суду першої інстанції в іншій частині, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову.

Сторони не оспорюють того, що ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, того, що РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях є органом, уповноваженим готувати та подавати до органів Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, а також того, що листом від 11 серпня 2025 року відповідач відмовив позивачу у підготовці довідки про розмір грошового забезпечення.

Спірним у цій справі є питання про те, чи є підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року, підвищенням грошового забезпечення, яке зобов`язує відповідача підготувати довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату з посадовим окладом та окладом за військовим (спеціальним) званням, визначеними з такого прожиткового мінімуму.

Частиною 4 статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Ці умови, порядок і розміри Кабінет Міністрів України визначив у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13 лютого 2008 року (далі - Порядок № 45), п. 1 якого встановлює, що пенсії, призначені відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Так, 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, якою Кабінет Міністрів України затвердив тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1.

Згідно з п. 2 Постанови № 704, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема, посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) п. 4 викладено в редакції змін, викладених згідно з п. 6 Постанови № 103, а саме: “Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14”.

У подальшому Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним та скасував п. 6 Постанови № 103.

Таким чином, з 29 січня 2020 року, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, п. 6 Постанови № 103 втратив чинність та відновлено дію п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 481 від 12 травня 2023 року (далі - Постанова № 481) Кабінет Міністрів України змінив абз. 1 п. 4 Постанови № 704, установивши, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Апеляційний суд враховує, що постановою від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 Верховний Суд скасував рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, якими п. 2 Постанови № 481 було визнано протиправним та нечинним, і відмовив у позові, зазначивши, що Кабінет Міністрів України має право встановлювати розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема базову величину для розрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Водночас Верховний Суд у цій постанові зазначив, що спір у справі № 320/29450/24 стосувався грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а правовідносини щодо відмови у підготовці і наданні до органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір грошового забезпечення відповідно до ст. 43 і 63 Закону № 2262-XII, які були предметом розгляду у справі № 440/6017/21, є відмінними.

Щодо таких правовідносин Верховний Суд у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 (п. 45) зазначив, що “пункт 2 Постанови № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу, а саме закону про Державний бюджет України на відповідний рік не підлягає застосуванню як такий, що є протиправним і таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили”.

Верховний Суд також зазначив (п. 48), що “пункт 4 Постанови № 704 підлягає застосуванню у спірних правовідносинах у первинній редакції, а саме в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - закону про Державний бюджет України на відповідний рік, із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік), оскільки суд не вправі, вирішуючи спір, застосовувати дефектний нормативно-правовий акт безвідносно до того чи був він чинним чи ні на момент виникнення спірних відносин”.

У цій же постанові (п. 62) Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2025 року у справі № 600/3516/24-а та від 22 жовтня 2025 року у справі № 420/3824/25, та сформулював висновок, відповідно до якого “до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного станом на 01 січня 2024 року відповідно до Постанови № 704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою № 481, якою визначено фіксовану розрахункову величину - 1762,00 грн”.

Отже, на переконання апеляційного суду, незалежно від того, чи був п. 2 Постанови № 481 чинним станом на 01 січня 2024 року, посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням у довідці про розмір грошового забезпечення позивача станом на цю дату необхідно визначати за п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2024 року.

01 січня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII).

За змістом п. 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 1774-VIII, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Враховуючи те, що норма п. 3 розділу II Закону № 1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за норму п. 4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, а також додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням іншого показника, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Отже, на переконання апеляційного суду, з 29 січня 2020 року виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік” від 09 листопада 2023 року № 3460-IX і становить 3028,00 грн, тоді як станом на 01 січня 2023 року він становив 2684,00 грн.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що п. 4 Постанови № 704 визначає посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням не фіксованою сумою, а через прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому зміна такого прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України змінює розміри цих складових грошового забезпечення, що є підставою для перерахунку пенсії відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.

З листа від 11 серпня 2025 року апеляційний суд встановив, що відповідач відмовив позивачу у виготовленні довідки про розмір грошового забезпечення, посилаючись на відсутність підстав для виготовлення такої довідки з урахуванням Постанови № 704.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що з 01 січня 2024 року змінено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з якого, за п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції, визначаються посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, тому у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2024 року та, відповідно, на отримання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2024 року.

Отже, відповідач, не виготовивши і не надавши таку довідку, діяв всупереч ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII і п. 4 Постанови № 704.

Доводи апелянта про те, що розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням, визначені Постановою № 704, не змінювалися, а зміна розміру прожиткового мінімуму не є підставою для перерахунку пенсій, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки, як вказано вище, п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції визначає розміри відповідних окладів через прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня календарного року, тому зміна такого прожиткового мінімуму законом про Державний бюджет України змінює розміри цих складових грошового забезпечення.

Тому апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними дії РСЦ ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях щодо невиготовлення та ненадання довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2024 року та зобов`язав відповідача підготувати і надати таку довідку.

Цей висновок є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що, в частині задоволення позову, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення в цій частині з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції, у відповідній частині, - без змін.

Оскільки, апеляційний суд залишив рішення суду першої інстанції в цій частині без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі № 380/379/26, в частині задоволення позову, - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуюча суддяР. Б. Хобор

суддіН. В. Бруновська

Р. М. Шавель