Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №640/39051/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/39051/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року, суддя Тихонов І.В., у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просив:

- припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 05.08.2020 № КВ 051200805888;

- скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками будівлями (СС1) «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими та спорудами по АДРЕСА_1» від 20.01.2021 № КВ101210113760, замовник будівництва ОСОБА_1 .

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Департамент відповідно до вимог чинного законодавства, у т.ч. Порядку № 466 та Порядку № 461, перевіривши повноту даних, зареєстрував замовникові будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 05.08.2020 № КВ 051200805888 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.01.2021 № КВ 101210113760 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 ».

Разом з тим, згідно ст. 41 Закону, Порядком № 553, відповідно до наказу від 27.10.2021 № 1193 та на підставі звернення І. Степчука від 15.09.2021 № б/н (вх. Департаменту від 16.09.2021 № 073/C-156/5), Департамент здійснив заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Під час проведення позапланової перевірки замовника будівництва, ОСОБА_1 , а також уповноваженими особами останнього не було надано документів необхідних для проведення позапланової перевірки, зокрема проектну документацію, розроблену ТОВ «Будлідер Парк», та виконавчу документацію, у відповідності до ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

Під час виїзду 03.11.2021 посадової особи Департаменту за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з будівництва 5-ти поверхового (з урахуванням мансарди) багатоквартирного будинку та продовжуються роботи з утеплення і опорядження фасадів будинку та з бетонування проїздів прибудинкової території. Звернув увагу, що під час проведення перевірки, посадовою особою Департаменту відповідно до п. 10 ч. 3 ст. 41 Закону та пп. 11 п. 11 Порядку № 553, проведено фотофіксацію на вказаному вище об`єкті будівництва, якою зокрема, підтверджуються допущені замовником будівництва, ОСОБА_1 , порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва, ОСОБА_1 , наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.01.2021 № КВ 101210113760, в частині готовності об`єкта до експлуатації, чим порушено п. 9 Порядку № 461, ч. 10 ст. 39 Закону оскільки на час виїзду, на об`єкті будівництва продовжуються будівельні роботи, що підтверджується матеріалами фотофіксації.

Позивач послався на Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради № 370/1804 від 28.03.2002,твідповідно до яких функціональне призначення земельної ділянки - територія житлової садибної забудови. Відповідно до п. 3.19* ДБН 360-92** «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень» район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Також, пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» передбачено, що зони садибної забудови можуть формуватись за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. При цьому, поверховість будинків в межах території садибної забудови не може перевищувати трьох поверхів без урахування мансарди. Розміщення в кварталах садибної забудови багатоквартирних (секційних) будинків не допускається.

Таким чином, замовником будівництва не дотримано (не виконано) вимоги Містобудівних умов та обмежень від 25.06.2020 № 641, зокрема щодо поверховості об`єкта будівництва, оскільки обмеження щодо забудови земельної ділянки (садибна забудова) у три поверхи не було дотримано замовником будівництва, чим порушено вимоги абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 5 ст. 32 Закону, п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та п. 3.19* ДБН 360-92** «Містобудування планування і забудова міських і сільських поселень».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

На виконання вимог Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон) та визначає порядок передачі нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративних судових справ іншим окружним адміністративним судам України - наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

Пунктами 4-7 Порядку № 399 визначено, що на розгляд та вирішення судам підлягають передачі судові справи, які нерозглянуті ОАСК та передані до КОАС, але до набрання чинності Законом, не розподілені між суддями. Матеріали щодо розгляду та вирішення окремих процесуальних питань у межах нерозглянутих судових справ підлягають передачі до судів, визначених у результаті автоматизованого розподілу судових справ між судами, проведеного відповідно до правил, установлених цим Порядком. Судові справи, вказані у переліку, які підлягають передачі судам, мають бути зареєстровані в базі даних. Перелік складається відповідальною особою протягом семи робочих днів після опублікування цього Порядку за формою, визначеною у додатку 1 до Порядку, та формується в електронній формі із застосуванням КЕП.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку № 399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 15.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 15.01.2025 № 01-19/474/25 до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 справу прийнято до провадження Луганськеого окружного адміністративного суду.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішення Луганського окружного адміністративного суду Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держвної адміністрації) звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні, а тому клопотання представника скаржника не підлягає задоволенню.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подане замовником, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СC1) від 03.08.20210 № 073/09/01-Р-0308/8 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 11.01.2021 № 073/09/01-Р-1101/5 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1», кадастровий номер: 8000000000:75:105:0024.

При цьому, у вказаному повідомленні ОСОБА_1 зазначив, що Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 614 від 25.06.2020

У подальшому позивач зареєстрував декларацію від 05.08.2020 № КВ 051200805888 про готовність до експлуатації вищевказаного об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 : АДРЕСА_1, кадастровий номер: 8000000000:75:105:0024. Дата початку будівництва 07.08.2020. Дата закінчення будівництва 23.12.2020.

Згідно з наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.10.2021 № 1193 Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ); товариства з обмеженою відповідальністю «БУДЛІДЕР вул. Героїв ПАРК» (ідентифікаційний код юридичної особи 41780567, Севастополя, 25, кв. 50, м. Київ, 03061); особи, відповідальної за проведення кваліфікаційних авторського та технічного наглядів, Пархоменка Ігоря Петровича (серії та номера сертифікатів АР № 013162, АТ № 001946) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті: «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами ділянки по АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної 8000000000:75:105:0024)».

В ході перевірки позивачем складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 16.11.2021 № б/н.

Відповідно до розділу VІІІ виявлених порушень зазначено, що під час виїзду посадової особи Департаменту за цією адресою, встановлено, що на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи 3 будівництва 5-ти поверхового (3 урахуванням мансарди) багатоквартирного будинку та продовжуються роботи з утеплення і опорядження фасадів будинку та з бетонування проїздів прибудинкової території. Проєктна документація розроблена ТОВ «Будлідер Парк» та затверджена в установленому законодавством порядку на об`єкт будівництва на АДРЕСА_1 уповноваженою особою не надана. Також, не надана виконавча документація у відповідності до ДБН А.3.1-5-2016 «Організація будівельного виробництва».

За результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва ОСОБА_1 , наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 20.01.2021 № КВ 101210113760, в частині готовності об`єкта до експлуатації, оскільки на час виїзду, на об`єкті будівництва продовжуються будівельні роботи, що підтверджується матеріалами Фотофіксації (від 03.03.2021 та від 03.11.2021). На земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:105:0024 збудовано 5-ти поверховий багатоквартирний житловий будинок, що підтверджується матеріалами фотофіксації від 03.11.2021. Поверховість будинків в межах садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Отже, за результатами перевірки встановлено, що замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 05.08.2020 № КВ 051200805888 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.01.2021 № КВ 101210113760 наведено недостовірні дані, чим порушено ч. 8 ст. 36 та ч. 10 ст. 39 Закону.

Таким чином, на позиція Департаменту, у відповідності до ст. 376 Цивільного кодексу України об`єкт будівництва є самочинним будівництвом, оскільки, він збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, також без документа, який надає право на виконання будівельних робіт, оскільки до незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об`єкти, зокрема житлові будинки понад чотири поверхи.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли у справі, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), згідно з приписами пункту 1 частини першої статті 34 та частини першої статті 36 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Частина друга статті 34 Закону № 3038-VI визначає, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт є чинним до завершення будівництва.

Водночас право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; на підставі судового рішення, що набрало законної сили (частина сьома статті 36 Закону № 3038-VI).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви (абзац перший частини першої статті 39 Закону № 3038-VI.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката (частина п`ята статті 39 Закону № 3038-VI).

При цьому, згідно з приписами частини восьмої статті 36 та частини десятої статті 39 Закону № 3038-VI, замовник будівництва відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI встановлено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до адміністративного суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Таким чином, подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації є предметом перевірки органом державного архітектурно-будівельного контролю, який у разі виявлення факту подання недостовірних даних повинен звертатися до адміністративного суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації про готовність об`єкта до експлуатації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Колегія суддів зазначає, що у правовідносинах у сфері містобудування замовник будівництва зобов`язаний діяти добросовісно. При цьому подання недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації суперечить принципу заборони суперечливої поведінки (venire contra factum proprium), згідно з яким особа не може посилатися на набуте нею право, якщо таке право виникло внаслідок свідомого введення органу державної влади в оману.

Тому орган державного архітектурно-будівельного контролю, виявивши факт недобросовісної поведінки суб`єкта містобудування шляхом надання недостовірних даних у декларативних документах, зобов`язаний вжити заходів для припинення порушення публічного інтересу у сфері містобудування та забезпечення законності у цій сфері.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації - це різні у часовому вимірі юридично значимі дії замовника будівництва, які є окремими предметами перевірки органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, до реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у разі виявлення факту подання недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, орган державного архітектурно-будівельного контролю має звернутися до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт; після реєстрації - про скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Зазначене узгоджується з усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформульованою у постановах від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а, від 05 червня 2019 року у справі № 815/3172/18, від 23 липня 2019 року у справі № 826/5607/17, від 01 жовтня 2019 року у справі № 826/9967/18, від 09 червня 2021 року у справі № 826/2123/18, від 18 червня 2021 року у справі № 420/3572/19, від 04 серпня 2021 року у справі № 640/20369/18, від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/22599/19, від 14 червня 2023 року у справі № 320/8929/21, яка зводиться до того, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпує свою дію.

У справі, що розглядається, 20.01.2021 року позивачем зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації об`єкта № KB 101210113760 і з цього моменту повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05 серпня 2020 року № КВ 051200805888 вичерпало свою дію.

Водночас, колегія суддів зазначає, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який породжує право на виконання будівельних робіт та є чинним до завершення будівництва. Після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації будівництво вважається завершеним, а право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення, є реалізованим. З цього моменту повідомлення як правовстановлюючий акт вичерпує свою дію у часі відповідно до частини другої статті 34 Закону № 3038-VI.

Крім того, формулювання статті 39-1 Закону № 3038-VI «припинення права на початок виконання будівельних робіт» буквально передбачає припинення права, яке ще реалізується. Припинення права на виконання будівельних робіт після завершення цих робіт позбавлене практичного сенсу, оскільки таке право фактично більше не існує.

Разом з тим, реєстрація повідомлення про початок виконання будівельних робіт через електронний кабінет замовника будівництва здійснюється в результаті надання адміністративної послуги у сфері містобудування в електронній формі. Рішення про таку реєстрацію, прийняте в автоматичному порядку за допомогою програмних засобів, є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, яке може бути визнано протиправним та скасовано у порядку, передбаченому пунктом 1 частини першої статті 5 КАС України, за наявності підстав вважати, що такий акт прийнятий на підставі недостовірних даних або що підстави для його прийняття відпали.

Судове рішення, яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації з підстав подання недостовірних даних створює передумови для правової оцінки такого об`єкта як самочинного будівництва у разі встановлення критеріїв, визначених статтею 376 ЦК України та статтею 39-1 Закону № 3038-VI. Оскільки ці ж недостовірні дані містились і у повідомленні, на підставі якого було набуто право на виконання будівельних робіт, таке право не може вважатися законно реалізованим.

Отже, запис у Реєстрі будівельної діяльності про реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт ґрунтується на тих самих недостовірних даних.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI відомості про набрання законної сили судовим рішенням про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Згідно зі статтею 22-2 Закону № 3038-VI Реєстр будівельної діяльності є складовою Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва і містить відомості, зокрема, документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та документи, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Водночас невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності є єдиний реєстр документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (абзац 5 частини другої статті 22-1 Закону № 3038-VI).

У пункті 149 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (далі - Порядок № 681), визначено, що через електронний кабінет уповноваженої особи виконавчого органу з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільської, селищної, міської ради, структурного підрозділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської, Севастопольської міської держадміністрації в частині надання адміністративних послуг у сфері будівництва та інших послуг, визначених цим Порядком, здійснюється, зокрема, реєстрація декларації про готовність об`єкта до експлуатації, повернення декларації на доопрацювання, внесення змін до зареєстрованої в установленому порядку декларації про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; внесення відомостей про повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, внесення змін до них, скасування їх реєстрації.

Таким чином, Закон № 3038-VI та Порядок № 681 передбачають не лише припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, а й скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Достовірність відомостей Реєстру є необхідною умовою забезпечення публічного інтересу у сфері містобудівної діяльності.

Відомості, що містяться в єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, є достовірними, а також відкритими і загальнодоступними (частини десятої статті 22-1 Закону № 3038-VI).

У пункті 15 Порядку № 681 визначено, що функціональними можливостями електронної системи забезпечується, зокрема, об`єктивність, актуальність, достовірність, повнота та захищеність інформації, відомостей (даних), які містяться в електронній системі, від несанкціонованих змін; проведення автоматичного аналізу поданих/внесених даних щодо їх повноти, відповідності формату, логічності та достовірності поданих електронних документів для отримання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва та відомостей, які вносяться до Реєстру будівельної діяльності електронної системи, у тому числі з урахуванням критеріїв рівня ризику.

Залишення в Реєстрі будівельної діяльності запису про реєстрацію повідомлення за умови, коли: декларацію про готовність до експлуатації об`єкта скасовано судом, об`єкт будівництва визнано самочинним будівництвом, а підстави для реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (достовірність даних) спростовані судом, - створює невідповідність відомостей Реєстру фактичному правовому стану, порушує принцип достовірності публічних реєстрів та публічний інтерес у сфері містобудівного контролю.

Колегія суддів зазначає, що позовна вимога Департаменту ДАБК про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення 05.08.2020 року № КВ 051200805888 за своїм змістом спрямована на усунення з Реєстру будівельної діяльності запису, який ґрунтується на недостовірних даних.

Отже, повідомлення про початок виконання будівельних робіт вичерпало свою дію з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації (20.01.2021 року), а тому припинення права виконання будівельних робіт є неможливим.

Колегія суддів враховує принцип правової визначеності та публічного інтересу у сфері містобудівної діяльності, який полягає у забезпеченні достовірності відомостей, що містяться у Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, відповідно до статті 22-1 Закону № 3038-VI.

Залишення у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва відомостей, що ґрунтуються на недостовірних даних, порушує баланс приватного та публічного інтересів і суперечить завданню адміністративного судочинства, визначеному статтею 2 КАС України.

Припинення права на виконання будівельних робіт реалізується виключно через внесення відповідних відомостей до Реєстру будівельної діяльності. Тобто вимога про припинення такого права за своєю правовою сутністю охоплює і вимогу про скасування реєстрації повідомлення, на підставі якого це право було набуто.

Таким чином, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.08.2020 є належним та ефективним способом реалізації позовної вимоги про припинення права після скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, яка за своїм змістом зводиться до усунення з Реєстру будівельної діяльності запису, що ґрунтується на недостовірних даних.

При цьому, скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) від 20.01.2021 року № КВ 101210113760 та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 05.08.2020 № КВ 051200805888 спрямовано на реальне усунення порушення публічного інтересу шляхом приведення відомостей Реєстру будівельної діяльності у відповідність до фактичного правового стану об`єкта будівництва.

Такий спосіб судового захисту відповідає принципу пропорційності, оскільки переслідує легітимну мету - забезпечення достовірності Реєстру будівельної діяльності та захист публічного інтересу у сфері містобудування; водночас не встановлює нових обмежень для відповідача, а лише усуває правовий наслідок подання недостовірних даних.

Згідно з висновком Верховного Суду, викладеного у постанові від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а про те, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, стосується правової природи повідомлення як акта, що породжує право на виконання будівельних робіт, та його чинності у часі.

Водночас вичерпання дії повідомлення як акта, що породжує право на виконання будівельних робіт, не означає неможливості скасування його реєстрації як запису у Реєстрі будівельної діяльності, оскільки чинність повідомлення про початок виконання будівельних робіт як правовстановлюючого акта та юридична сила запису у публічному реєстрі не є тотожним.

Наявність у Реєстрі будівельної діяльності записів, що ґрунтуються на документах, реєстрація яких скасована або право за якими припинено в судовому порядку, є недопустимим.

Отже, скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт (як запису) є превентивним заходом, що спрямований на недопущення подальшого використання недостовірних відомостей у відповідних правовідносинах.

Частина друга статті 39-1 Закону № 3038-VI передбачає широкий перелік недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Зокрема, самочинним будівництвом є об`єкт, збудований без належно затвердженого проекту.

Як встановлено колегією суддів під час апеляційного розгляду справи та дана обставина підтверджується матеріалами справи, на момент проведення позивачем перевірки на об`єкті будівництва виконуються будівельні роботи з будівництва 5-ти поверхового (з урахуванням мансарди) багатоквартирного будинку та продовжуються роботи з утеплення і опорядження фасадів будинку та з бетонування проїздів прибудинкової території.

Отже, ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у декларації про готовність до експлуаптації об`єкта, що за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 20.01.2021 № КВ 101210113760 в частині готовності об`єкта до експлуатації, чим порушено п. 9 Порядку № 461, оскільки під час проведення перевірки на об`єкті будівельні роботи продовжувалитсь.

Разом з тим, у поданому повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 05.08.2020 № КВ 051200805888 замовником будівництва - відповідачем ОСОБА_1 зазначено про отримання містобудівницх умов та обмежень забудови земельної ділянки для проєктування об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами».

У Реєстрі будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва замовникові будівництва, ОСОБА_1 надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами», затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 25.06.2020, № 614.

Відповідно до п. 1 розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень гранична висота - не більше 3-х поверхів без урахування мансарди.

Водночас, відповідно до п. 3 загальних даних Містобудівних умов та обмежень - цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:75:105:0024, площею 0,1 га - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) згідно договору купівлі-продажу земельної ділячнки від 16.03.2020.

Згідно з Генеральним планом міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002 функціональне призначення земельної ділянки - територія житлової садибної забудови.

Відповідно до п. 3.19* ДБН 360-92** Містобудування планування і забудови міських і сільських поселень район садибної забудови може бути сформований окремими житловими чи блокованими будинками з присадибними (приквартирними) ділянками з господарськими будівлями або без них. Забудова цих районів не повинна перевищувати 4-х поверхів.

Окрім того, п. 6.1.31 Б.2.2.-12:2019 «Планування і забудова територій» передбачено, що зони садибної забудови можуть формуватись за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками.

При цьому поверховість будинків в межах території садибної забудови не може перевищувати 3 поверхів без урахування мансарди. Розміщення в кварталах садибної забудови багатоквартирних (секційних) будинків не допускається.

Також колегія суддів звертає увагу, що забудова земельної ділянки здійснюється з межах її цільового призначення, встановленого відповідно до вимог законодавства .

Разом з тим, під час проведеної перевірки встановлено, що замовником будівництва виконано будівельні роботи на рівні 5-го поверху (мансардного) та виконуються роботи з утеплення і оздоблення фасаду, тощо на земельній ділянці, яка належить до житлової (садибної) забудови.

Отже, замовником будівництва не дотримано вимоги Містобудівних умов та обмежень № 641, зокрема щодо поверховості об`єкта будівництва, чим порушено абз. 2 ч. 2 ст. 24, ч. 5 ст. 32 Закону, п. 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 та п. 3.19* ДБН 360-92**.

Колегія суддів зазначає, що частина друга статті 39-1 Закону № 3038-VI не ставить можливість звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю до суду в залежність від обов`язкового проведення перевірки у разі, якщо недостовірність поданих даних є очевидною та підтверджується належними доказами, отриманими у законний спосіб.

Принцип ефективності державного контролю передбачає, що у разі отримання офіційної інформації від виконавця технічної інвентаризації про невчинення ним юридично значимих дій, орган державного архітектурно-будівельного контролю може констатувати недостовірність даних на підставі достатніх та переконливих документальних доказів без обов`язкового проведення фізичного огляду об`єкта.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені (прийняті) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального та процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення справи, а тому рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської держаної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2025 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення наступного змісту.

Скасувати реєстрацію у Єдиній державній електронній системі у сферi будiвництва повідомлення ОСОБА_1 від 05.08.2020 року № КВ 051200805888 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Скасувати реєстрацію декларації від 20.01.2021 року № KB 101210113760 про готовність до експлуатації об`єкта з незначними наслідками (СС1) «Будівництво житлового будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 », замовник будівництва - ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.