Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №640/11782/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/11782/21 Суддя (судді) першої інстанції: Каленюк Ж.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д.,

суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №640/11782/21 (головуючий суддя в І-й інстанції - Каленюк Ж.В..) за позовом приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414 про збільшення грошового зобов`язання з плати за землю на 39183,83 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік, за наслідками якої складено акт перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811.

В акті зазначено, що позивачем у податковій декларації від 17 лютого 2021 року №9027820031 сума податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки з врахуванням нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004), зазначеній у витязі з автоматизованої системи Державного земельного кадастру від 08 квітня 2020 року (57352012,62 грн), на 39183,83 грн.

За наслідками перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року, яким збільшив суму зобов`язань з орендної плати за січень 2021 року на 39183,83 грн.

Податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки контролюючий орган при донарахуванні позивачу грошового зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку документально не підтвердив застосований базовий розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15 квітня 2021 року №286810414.

Стягнуто на користь приватного акціонерного товариства «Енергомонтажний поїзд №751» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати у сумі 2270,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - ГУ ДПС у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 17 лютого 2021 року №9027820031 ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751».

З витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 08 квітня 2020 року встановлено, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:66:264:0004) становить 57352012,62 грн, тож орендна плата за січень 2021 року становить: 57352012,62 грн (нормативно-грошова оцінка земельної ділянки) х 3% (ставка податку)/12 = 143380,03 грн/місяць; визначена у податковій декларації від 17 лютого 2021 року №9027820031 сума податкового зобов`язання є нижчою на 39183,83 грн.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414, яким позивачу збільшено суму зобов`язань з орендної плати за січень 2021 року на суму 39183,83 грн є правомірним.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувано із суду першої інстанції справу, яка надійшла 25 липня 2025 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі, строк розгляду справи продовжено.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2026 року справа прийнята до провадження судді Штульмана І.В., призначена до апеляційного розгляду в письмовому провадженні, строк розгляду справи продовжено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.

17 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., призначено справу у порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

26 січня 1999 між ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» та Київською міською державною адміністрацією укладено договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди №66-5-00029 (а.с.33-35).

За умовами пункту 1.1 договору Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 25 червня 1998 року №1335 надає, а ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» приймає в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 1,1316 га, у тому числі під промисловими об`єктами 1,1316 га, згідно з планом землекористування.

Як визначено у пункті 1.2 договору, земельна ділянка надається в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди строком на 25 років для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази підприємства на проспекті Визволителів, 13 у Дніпровському районі.

Відповідно до пункту 2.1 договору плата за землю вноситься землекористувачем у розмірі двох відсотків від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 24 листопада 2014 року у справі №910/2336/14 внесено зміни до цього договору і викладено пункт у новій редакції: «Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3 відсотків від її нормативної грошової оцінки» (а.с.36-41).

02 серпня 2016 року позивачу Комунальним підприємством Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі видано довідку №Ю-22930/2016 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 (а.с.42).

В довідці зазначено, що функціональне використання земельної ділянки - землі змішаного використання: 6896,00 кв.м - землі промисловості, 4420,00 кв.м - землі комерційного використання. Загальна нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки 39319319,59 грн (16836836, 51 грн + 22482483,05 грн), розмір грошової оцінки розраховано відповідно до рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23.

Позивач, виходячи з такої нормативної грошової оцінки, визначив суму належної до сплати орендної плати: 39319319,59 грн х 3% х 1,06 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель)/12 місяців = 104196,20 грн в місяць.

У податковій декларації з плати за землю за 2021 рік (а.с.43-46) ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» загальна сума орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 становить 1250354,36 грн (за земельну ділянку площею 0,4420 га - 714942,96 грн, а за земельну ділянку площею 0,6896 га - 535411,40 грн) (а.с.43-47).

22 березня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві провело камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік платника орендної плати ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751», за результатами якої складено акт перевірки №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811 (а.с.48-51).

В акті перевірки зазначено, що сума податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, визначена ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» у звітній податковій декларації з плати за землю за 2021 рік від 17 лютого 2021 року №9027820031, є нижчою, ніж визначена за результатами камеральної перевірки, на 39183,83 грн. Відповідність задекларованої суми орендної плати розміру орендної плати розраховано згідно з витягом від 08 квітня 2020 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 8000000000:66:264:0004, яка становить 57352012,00 грн.

Акт камеральної перевірки позивач отримав поштою 25 березня 2021 року (а.с.52).

31 березня 2021 року засобами поштового зв`язку (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення 0101508992670) позивач надіслав заперечення №31-03/2021 на акт перевірки (а.с.54-63).

Листом від 14 квітня 2021 року №6921/І/26-15-04-18 ГУ ДПС у м. Києві повідомило про залишення висновку, викладеного в акті перевірки від 22 березня 2021 року №22302/Ж5/26-15-04-14-19/01387811, без змін (а.с.64-67).

На підставі акта камеральної перевірки від 22 березня 2021 року ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 квітня 2021 року №286810414, яким ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб на 39183,83 грн (а.с.70).

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Відповідачем не надано доказів прийняття Київської міською радою на момент виникнення спірних правовідносин рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва в розмірі, визначеному відповідачем.

Рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (введено в дію з 01 липня 2015 року) затверджено, зокрема, нову нормативну грошову оцінку земель міста Києва.

На виконання вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» у зв`язку із затвердженням нової нормативно-грошової оцінки земель міста Києва замовлено та отримано довідку про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:66:254:0004) №Ю-22930/2016 від 02 серпня 2016 року (а.с.42), на підставі якої здійснювався розрахунок плати за землю.

На момент виникнення спірних правовідносин вказане рішення Київської міської ради було чинним, нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася, що звільняло позивача від необхідності отримання нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.

Перелік платників плати за землю, об`єкт оподаткування платою за землю, база оподаткування, пільги із сплати плати за землю, ставка плати за землю, податковий період, порядок обчислення плати за землю, порядок обчислення плати за землю в разі набуття права користування земельною ділянкою, порядок сплати плати за землю, строки сплати плати за землю регулюються статтями 269-289 ПК України.

Згідно з підпунктом 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України надано повноваження контролюючим органам проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Судами встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітної податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2021 рік платника орендної плати ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751».

Вказана перевірка проведена на підставі підпункту 19-1.1.2 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Суд зауважує, що норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України не передбачають проведення камеральної перевірки щодо правильності (повноти) нарахування зобов`язань з плати за землю у звітних податкових деклараціях.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що контролюючим органом проведена камеральна перевірка, при цьому відповідачем встановлено заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за землю за 2021 рік, тобто здійснено перевірку повноти нарахування і сплати податку за землю з юридичних осіб, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України є предметом саме документальної, а не камеральної перевірки.

Також, відповідачем було використано інформацію з Державного земельного кадастру, в той час як при камеральній перевірці досліджується виключно інформація, наведена в податковій звітності на предмет дотримання методології її оформлення.

За таких обставин, у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

Аналогічний висновок щодо застосування норм у спірних правовідносинах викладений в постановах Верховного Суду від 23 травня 2019 року у справі № 804/8228/14, від 23 липня 2020 року у справі № 805/1584/17-а, від 23 листопада 2023 року у справі №640/7643/21 в аналогічних правовідносинах.

Таким чином, відповідач вийшов за межі предмету камеральної перевірки, у зв`язку з чим прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення є протиправним, що вірно встановлено судом першої інстанції.

Суд не приймає посилання апелянта на постанови Верховного Суду у справах №813/1790/18, №826/11623/16, №440/1256/19, оскільки вони прийняті за інших обставин та за інших правовідносин, ніж у цій справі.

Щодо суті встановленого порушення суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 289.3 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

На підставі пункту 286.2 статті 286 ПК України платники податку за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 15 Закону України від 11 грудня 2003 року №1378-IV «Про оцінку земель» (далі Закон №1378-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування; нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону №1378-IV за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною першою статті 23 Закону №1378-IV передбачено, що технічна документація затверджується відповідною сільською, селищною міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Відповідно до статті 18 Закону №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Як свідчать матеріали справи рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» (введено в дію з 01 липня 2015 року) у складі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва затверджено: 1) схеми економіко-планувального зонування міста Києва; 2) нормативну грошову оцінку земель міста Києва (схеми впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві); 3) нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва.

Рішенням Київської міської ради від 10 березня 2016 року №217/217 до рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 внесено зміни до додатку 3 (том I Складання схем впливу локальних факторів, що характеризують місцезнаходження земельних ділянок міста Києва).

На виконання вимог пункту 286.2 статті 286 ПК України ПАТ «Енергомонтажний поїзд №751» у зв`язку із затвердженням нової нормативно-грошової оцінки земель міста Києва замовлено та отримано довідку про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 800000000:66:254:0004) №Ю-22930/2016 від 02 серпня 2016 року (а.с.42), на підставі якої здійснювався розрахунок плати за землю.

На момент виникнення спірних правовідносин вказане рішення Київської міської ради було чинним, нова нормативна грошова оцінка земель міста Києва не приймалася, що звільняло позивача від необхідності отримання нового витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Лише рішенням Київської міської ради від 08 липня 2021 року №1589/1630 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва (пункт 1);

визнано такими, що втратили чинність, рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», від 10 березня 2016 року №217/217 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 03.07.2014 №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» з моменту застосування затвердженої пунктом 1 цього рішення нормативної грошової оцінки земель міста Києва (пункт 3).

Встановлено, що це рішення застосовується з 01 січня 2023 року (пункт 5).

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин було чинним рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», відповідно до якого позивач отримав довідку про розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки №Ю-22930/2016 від 02 серпня 2016 року та на підставі якої здійснив розрахунок плати за землю.

З огляду на зазначене є безпідставним посилання відповідача на дані Державного земельного кадастру, відповідно до якого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:66:264:0004 становить 57352012,62 грн.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №640/11782/21 - залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі №640/11782/21 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 жовтня 2026 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді О.В. Карпушова

О.М. Оксененко