Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: гарантування вкладів фізичних осіб
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №640/13387/20
Суддя: Компанієць Ірина Дмитрівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/13387/20 Суддя (судді) першої інстанції: Савонюк М.Я.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Карпушової О.В., Оксененка О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №640/13387/20 (головуючий суддя в І-й інстанції - Савонюк М.Я.) за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Савельєва Анна Миколаївна, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив
- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн в порядку, передбаченому частиною першою етапі 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";
- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розмішеним за договором банківського вкладу №43552 від 02.07.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначив, що 02.07.2014 уклав з ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Договір банківського вкладу (депозиту) №43552 «Планер» згідно якого Банк прийняв на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 гривень на строк в один календарний місяць та зобов`язувався сплачувати проценти за їх використання.
15.08.2014 в Акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «УФС» Гончарова С.І. №6 від 18.11.2014 визнано нікчемними транзакції та Договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між Банком та позивачем, застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Рішенням суду від 22.01.2018 у справі №826/25938/15, зокрема, зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
На виконання рішення суду уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" листом від 18.03.2019 повідомив позивача, що уповноваженою особою ФГВФО подано до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Також, цим листом повідомлено, що позивач включений до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС», однак розміщені на його рахунку кошти постановою прокурора №6 від 21.03.2018, винесеною в межах кримінального провадження №42018101060000066 визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 КПК, тому виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення.
У 2020 році позивач знову звернувся до відповідача про виплату коштів, але листом від 06.03.2020 відповідач повідомив, що строк виплат гарантованих сум відшкодування за вкладами ПАТ «КБ «УФС» тривав з 21.11.2014 по 05.06.2019, тому строки виплати коштів вкладникам ПАТ «КБ «УФС» закінчились, отже відсутні підстави для виплати Фондом позивачу відшкодування за вкладом.
Такі дії відповідача є протиправними.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у розмірі 190000,00 грн в порядку, передбаченому частиною першою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Зобов`язано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виплатити на користь ОСОБА_1 гарантовану суму відшкодування коштів за вкладом, розмішеним за договором банківського вкладу №43552 від 02.07.2014 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ» у розмірі 190000,00 гривень.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 грн.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Обґрунтування апеляційної скарги.
14.08.2019 внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» як юридичної особи, а отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим.
Таким чином, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Український Фінансовий Світ» припинено. При цьому, Фонд не є правонаступником Банку, а лише виступає його ліквідатором, а відповідно, в рамках чинного законодавства, не зобов`язаний виконувати судові рішення після ліквідації неплатоспроможного Банку.
Крім того, рішення суду від 22.01.2018 у справі №826/25938/15 виконано Уповноваженою особою Фонду гарантування повністю, оскільки судом не було зобов`язано Фонд вчиняти певні дії щодо позивача.
Відповідно до постанови прокурора №6 від 21.03.2018, винесеної в межах кримінального провадження №42018101060000066, грошові кошти у розмірі гарантованої суми відшкодування фізичним особа які підлягають виплаті за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до сум, які перебували на рахунках фізичних осіб в ПАТ «УФС», згідно переліку, визнані речовим доказом.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 по справі 757/21167/19-к у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12.06.2017 накладено арешт на грошові кошти та рахунки фізичних осіб, вкладників ПАТ «КБ «УФС», в тому числі і на рахунок позивача.
Відповідно до ст.26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, які розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2019 арешт скасовано на грошові кошти та рахунки певного кола вкладників ПАТ «КБ «УФС», зокрема і позивача.
Однак, як зазначалося вище, 05.06.2019 року (до прийняття ухвали про скасування арешту) уповноваженою особою Фону було подано документи до державного реєстратора для державної реєстрації припинення банку, що відповідно до ст.26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про закінчення виплати гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами.
Також є необґрунтованим та завищеним розмір витрат позивача на правничу допомогу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2025 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, витребувано із суду першої інстанції справу, яка надійшла 20 листопада 2025 року.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2025 року справа призначена до апеляційного розгляду в письмовому провадженні, строк розгляду справи продовжено.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 червня 2026 року № 1291/0/15-26 ОСОБА_2 звільнено з посади судді Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Штульмана І.В.
24 вересня 2026 року справу передано судді-доповідачу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2026 року справу прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д., строк розгляду справи продовжено.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
02.07.2014 між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» укладено Договір банківського вкладу (депозиту) №43552 «Планер», згідно з яким банк приймає від клієнта (позивача) на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 190000,00 грн у тимчасове строкове користування на строк до 15.08.2014 та зобов`язується сплачувати проценти за їх використання у розмірі 19,75 процентів річних (а.с.13-14).
На виконання умов договору позивач вніс на свій вкладний рахунок грошові кошти у розмірі 190000,00 грн, що підтверджується квитанцією №TR.57833.773.429 від 02.07.2014 (а.с.15).
14.08.2014 постановою Правління Національного банку України №491 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 14.08.2014 №69 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», згідно з яким, 15.08.2014 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Український фінансовий світ».
10.11.2014 постановою Правління Національного банку України №717 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13.11.2014 №119 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «УФС» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончарова Сергія Івановича.
Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової ліквідації ПАТ «КБ «УФС», Гончарова С.І. №6 від 18.11.2014 визнано нікчемними транзакції та договір банківського вкладу (депозиту), що укладений між банком та позивачем та застосовано наслідки нікчемності договору банківського вкладу (депозиту), що є нікчемним з підстав, викладених у пункті 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Не погоджуючись з вказаним наказом №6 від 18.11.2014 про віднесення договору банківського вкладу (депозиту), що укладений між позивачем та ПАТ «КБ «УФС» до категорії нікчемних, позивач звернувся з позовом до суду.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 у справі №826/25938/15, яке набрало законної сили 04.06.2018, визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №43552 від 02.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом від 18.11.2014 №6.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами (а.с.17-20).
На виконання рішення суду 18.03.2019 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" листом вих. №205 повідомлено представника позивача про подання до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткової інформації щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (а.с. 22).
Листом за вих. №27-565/19 від 11.01.2019 відповідач повідомив позивачу, що він включений до Загального реєстру вкладників ПАТ «КБ «УФС». Водночас слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 і кошти, розміщені на рахунку ОСОБА_1 в ПАТ «КБ «УФС» постановою прокурора у кримінальному проваджені Київської місцевої прокуратури №6 від 21.03.2018 визнані речовим доказом відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, тому виплата відшкодування буде можливою лише після прийняття відповідного процесуального рішення у кримінальному проваджені (а.с. 23).
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.12.2019 у справі №757/61890/19-к скасовано арешт накладений ухвалою від 03.05.2019 по страві №757/21167/19-к у кримінальному провадженні № 42017101060000117 від 12.06.2017 (а.с. 26-29, 66-73).
Листом від 06.03.2020 за вих. №02-036-3610/20 відповідач повідомив позивача, що 05.06.2019 Уповноваженою особою Фонду було подано документи державному реєстратору для державної реєстрації припинення банку, як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. З огляду на те, що передбачений статтями 26, 28 Закону строк виплати коштів відшкодування вкладниками ПАТ «КБ «УФС» закінчився, правові підстави для виплати Фондом гарантованих сум відшкодування за вкладами відсутні (а.с. 24).
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідно до статті 28 Закону №4452 Фонд зобов`язаний здійснити виплату гарантованої суми відшкодування коштів позивачу.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження ФГВФО, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника.
Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, вклад- кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, в свою чергу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI передбачено, що вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно зі статтею 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, відповідно до пункту 16 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, називається тимчасовою адміністрацією.
Відповідно до частини другої статті 34 Закону № 4452-VI не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України".
Частинами третьою, п`ятою цієї статті також передбачено, що виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
За частиною третьою цієї ж статті правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин:
1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних;
2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати;
3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн;
4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників;
6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Як встановлено судами рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 у справі №826/25938/15, яке набрало законної сили 04.06.2018, визнано протиправним та скасовано рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) №43552 від 02.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Український фінансовий світ», оформлене наказом від 18.11.2014 №6.
Зобов`язано уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стосовно рахунків ОСОБА_1 , відкритих у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Український фінансовий світ», у межах гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами.
Тобто статус позивача як вкладника вже встановлено у справі №826/25938/15 та не потребує доведення.
Матеріали справи свідчать, що незважаючи на звернення позивача до Фонду гарантування вкладів із заявами про виплату гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "КБ "УФС" за договором "Планер", відповідач станом на час подання позову кошти позивачу не повернув.
Тобто предметом справи не є питання статусу позивача як вкладника та обов`язку Фонду гарантування вкладів позивачів включити позивача до відповідного реєстру.
Це питання вже було вирішено адміністративним судом.
Предметом спору є бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом (депозитом) на виконання постанови суду у справі №826/25938/15.
Враховуючи зазначене, є безпідставними покликання відповідача на статтю ч. 7 ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якої Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи, оскільки відповідач не обґрунтував підстав невиплати коштів позивачу ані у період з 13.11.2014 №119 (початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ") по 14.08.2019 (внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №12661110046007762 про припинення державної реєстрації ПАТ "Комерційний банк "Український фінансовий світ" як юридичної особи), ані в період з 04.06.2018 (дата набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2018 у справі №826/25938/15) по 14.08.2019.
Суд зауважує, що до припинення банку відповідач мав близько п`яти років для виконання зобов`язань перед позивачем щодо виплати йому відшкодування коштів за вкладом, в тому числі майже рік після винесення судового рішення, яким було визначено статус позивача як вкладника. Однак відповідач зобов`язання не виконав.
Зважаючи на вищенаведене, припинення банку як юридичної особи не може бути підставою для невиплати позивачу відшкодування, передбаченого законодавством та судовим рішенням.
Дотримання прав вкладників банків передусім проявляється в законодавчих гарантіях повернення всієї суми вкладу та процентів на неї або доходів у іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором банківського вкладу (частина перша статті 1058 ЦК України).
У разі визнання банку неплатоспроможним гарантією забезпечення прав вкладників є поетапне відшкодування, в порядку передбаченому законом, суми за вкладом: Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку; у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом, в порядку загальних правил відшкодування за процедурами ліквідації.
Аналогічна позиція була висловлена в постанові Верховного Суду від 29.04.2021 у справі №200/14379/19, в постанові від 08 вересня 2021 року у справі справа № 200/3695/20-а.
Є також неприйнятними доводи відповідача про неможливість виплати позивачу гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом через визнання речовими доказами в кримінальних провадженнях грошових коштів фізичних осіб, в тому числі і позивача, які обліковуються та знаходяться на поточних рахунках, відкритих в ПАТ «КБ «УФС», оскільки нормами чинного законодавства не передбачена така підстава для відмови у виплаті гарантованої вкладнику суми.
Крім того, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2019 у справі №757/61890/19-к скасовано арешт, накладений ухвалою від 03.05.2019 у справі № 757/21167/19-к у кримінальному провадженні №42017101060000117 на грошові кошти та рахунки вкладників ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ», зокрема і позивача.
З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо доводів апелянта про витрати на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи позивач у позовній заяві зазначив про витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12749,08 грн.
На підтвердження обсягу наданих послуг та понесених позивачем витрат надано копію договору про надання правової допомоги від 12.12.2018, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АА №1032816 та попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат, які позивач поніс або очікує понести у зв`язку із розглядом страви від 16.06.2020.
Відповідно до пункту 1.1 Договору адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу Клієнту, здійснювати захист його прав та інтересів, надати юридичні консультації, представляти інтереси клієнта, у тому числі в судах загальної юрисдикції, а клієнт зобов`язаний прийняти надану роботу і підписати акт виконаних робіт.
Відповідно до розрахунку витрат, адвокатом надані наступні послуги: надання усної консультації клієнту вартістю 709,45 грн (1 година витраченого часу), аналіз судової практики щодо рішень судів з аналогічних спорів - 1418,90 грн (2 години витраченого часу), підготовка тексту позовної заяви - 2837,80 грн (4 години витраченого часу), гонорар адвоката за супроводження справи у суді, що виплачується клієнтом незалежно від прийнятого рішення - 8000,00 грн.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До пов`язаних із розглядом справи витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову і (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, згідно зі статтею 13 Закону № 5076-VI є самозайнятою особою.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
Суд зазначає, що для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, суд повинен встановити, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI.
Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в п.21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Враховуючи предмет спору в цій справі, який не є складним, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, судова практика зі спірних питань є сталою, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, та не потребує, як такого, представництва адвокатом інтересів позивача у суді, зважаючи на співмірність розміру витрат на оплату адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу в розмірі 12749,08 грн є завищеним і неспівмірним, та зменшив його до 2000 грн.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №640/13387/20 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі №640/13387/20 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 28 жовтня 2026 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді О.В. Карпушова
О.М. Оксененко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua