Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №320/48726/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/48726/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просила суд:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки в розмірі 12236,71 грн з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 11.06.2023;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 використовуючи для обчислення страхового стажу оцінку одного року в розмірі 1,35%, починаючи з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 11.06.2023.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 08.09.2023, за заявою позивача, відповідачем переведено позивача на інший вид пенсії, а саме на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", при цьому протиправно не застосовано показник середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, як передбачено законодавством при призначенні пенсії. Також, зазначила, що відповідач протиправно не здійснив перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки, починаючи з 08.09.2023.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Також, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про використання для обчислення страхового стажу оцінку одного року в розмірі 1,35%, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить в цій частині скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2026 та від 10.04.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу відповідача до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу позивача до розгляду в порядку письмового провадження для спільного розгляду апеляційних скарг позивача та відповідача.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги позивача та відповідача не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 до 08.09.2023 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримувала пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З 08.09.2023 позивача за її заявою було переведено на пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

19.12.2023 позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати її пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарі роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020-2022 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2020, 2021 та 2022 роки, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, позивач звернулась з позовом до суду.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що, в даному випадку, при призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у 2023 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки.

Водночас, у іншій частині позовних вимог, суд першої інстанції виснував, що перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 08.09.2023, тобто після набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, що виключає зворотну дію закону в часі. Законом № 2148-VIII передбачено заходи з метою уникнення зменшення розміру раніше призначених пенсій. При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Судом не встановлено, та позивачем не надано доказів, що за наслідками проведеного з 08.09.2023 перерахунку пенсії, розмір отримуваної пенсії позивача зменшився.

Натомість, відповідач вважає висновки суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог помилковими та необґрунтованими, позаяк у відповідача відсутні правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати за 2020-2022 роки, адже такий показник застосовується лише при первинному призначенні пенсії.

Позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% погіршуєстановище позивача, тим паче, що застосування величини 1,35% гарантовано їй законодавством, з огляду на приписи п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.7.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Згідно із статтею 9 Закону № 1058-ІV, відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст. 10 Закону № 1058-ІV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Закону № 1058-ІV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивачу призначена пенсія за вислугу років, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а 08.09.2023 переведено на пенсію за віком, згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся вперше в вересні 2023 року, тоді як пенсію за вислугу років їй було призначено відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, ніж ті, що визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів підтримує висновок суду першої інсатнції про те, що при призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у 2023 році, має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки. Тож, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії позивачу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, керуючись п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та доводів апеляційної скарги позивача в цій частині, колегія судддів звертає увагу на те. що на момент призначення пенсії позивачу ч. 1 ст. 25 Закону № 1058-IV передбачала, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) / (100% х 12), де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%.

Водночас, 11.10.2017 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким внесено зміни, зокрема до Закону №1058-IV, розділ XV Прикінцевих та перехідних положень якого доповнено пунктами 4-3, 4-4.

Пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, визначено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII (далі Закон №2148-VIII), з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

Відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, з 01.10.2017 по 31.12.2017 при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.

При цьому, нормами пункту 2 Розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 2148-VIII чітко визначено, що у разі якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Слід наголосити на тому, що перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% здійснено з 08.09.2023, тобто після набрання чинності пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, при цьому, при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. До того ж, позивачем не надано доказів, що за наслідками проведеного з 08.09.2023 перерахунку пенсії, розмір отримуваної пенсії зменшився.

Колегія суддів зауважує, що оскільки станом на момент переходу позивача на пенсію за віком положеннями статті 25 Закону № 1058-ІV встановлено величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Аналогічна позиція у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом у постанові від 08 квітня 2024 року у справі № 580/6509/23. При зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги позивача про звуження її прав та погіршення становища внаслідок застосування відповідачем при перерахунку пенсії величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Тож, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області та ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

В.В. Кузьменко