Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №826/17141/18 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Дата: 26 жовтня 2026 р.

Справа: №826/17141/18

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/17141/18 Суддя (судді) першої інстанції: Дудін С.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Сорочка Є.О.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СВП Плюс» з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 810382/37244754 від 22.06.2018 комісії ДФС з питань розгляду скарг, щодо відмови в реєстрації податкової накладної № 44 від 02.06.2018; зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 44 від 02.06.2018, подану позивачем, датою її подання.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач повідомив, що ним було подано до контролюючого органу податкову накладну № 44 від 02.06.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак спірним рішенням ДФС України відмовлено у реєстрації означеної податкової накладної, незважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. Позивач наголосив на тому, що після зупинення реєстрації спірної податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому спірне рішення прийняте протиправно та має бути скасованим.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

13 грудня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону, установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14 грудня 2022 року вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

28 червня 2024 року на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2024 адміністративну справу прийнято до провадження для її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Цією ухвалою замінено відповідача ДФС України, на правонаступника Державну податкову службу України.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 22.06.2018 № 810382/37244754.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 02.04.2018 № 44, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «СПВ Плюс», датою її подання на реєстрацію - 27.04.2018.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.11.2025 та від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

08.12.2025, під № 34944 до суду від сторони позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «СВП Плюс» зареєстроване як юридична особа 04.08.2010 відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між позивачем (постачальник) та ТОВ «Інтер-С Компані» (покупець) укладено договір поставки від 04.07.2017 № 005.07.18, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, визначений у пункті 1.2 цього договору, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, приймати та оплачувати цей товар.

Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним в прайс-листі та видатковій накладній. Кожна партія товару визначається за згодою сторін, згідно актуального прайс-листа, в якому зазначаються найменування, асортимент, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару, який постачається за цим договором (пункту 1.2 договору).

Ціни на кожну окрему партію товару визначаються постачальником за попереднім погодженням з покупцем, до моменту поставки товару постачальником та вказуються у рахунках та видаткових накладних (пункт 1.3 договору).

На виконання умов договору, позивачем поставлено контрагенту ТОВ «Інтер-С Компані» мобільні телефони згідно видаткової накладної від 02.04.2018 № 44 на загальну суму 890980,00 грн, у тому числі ПДВ 148496,67 грн.

На підтвердження транспортування товару, матеріали справи містять копію товарно-транспортної накладної від 02.04.2018 № Р1261.

Оплата за товар здійснена ТОВ «Інтер-С Компані» у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжним дорученням від 02.04.2018 № 107 з відміткою банку про проведення платежу.

Позивачем на адресу ТОВ «Інтер-С Компані» оформлено податкову накладну від 02.04.2018 № 44 на загальну суму 890980,00 грн, у тому числі ПДВ 148496,67 грн, направлено на реєстрацію в ЄРПН до ДФС України.

За результатом обробки вказаної податкової накладної, її реєстрація була зупинена, про що позивачеві була направлена квитанція від 27.04.2018 В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 02.04.2018 № 44 відповідачем вказано таке: «відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 02.04.2018 №44 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

11 червня 2018 року позивачем було направлено до ДФС України повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, № 21, до якого додано 20 додатків.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято рішення від 22.06.2018 № 810382/37244754, яким у реєстрації податкової накладної від 02.04.2018 № 44 було відмовлено. В якості підстави для прийняття вказаного рішення Комісією зазначено про ненадання платником податку копій документів: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

Рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 05.07.2018 № 16581/37244754/2 за результатами розгляду скарги позивача на рішення від 22.06.2018 №810382/37244754, означене рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся з даним позовом до суду

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що вживання контролюючим органом загального посилання на п. 1.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. У спірному рішенні комісії ДФС викладена загальна норма без зазначення того, якої саме конкретної інформації не було надано позивачем у письмових поясненнях, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем пояснення та докази не були враховані.

Також, судом враховано, що позивачем було долучено до матеріалів справи копії декларації про відповідність товару, сертифікат дослідження конструкції з додатками №2, рішення ТОВ «Орган сертифікації «Центр сертифікації матеріалів та виробів» від 12.11.2012 №1249/12-11 про те, що продукція не підлягає обов`язковій сертифікації, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.04.2016 №05.03.02-03/13708 про відповідність товару встановленим медичним критеріям безпеки/показникам.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк оскаржуване рішення винесено відповідно до вимог діючого законодавства та вимог Порядку, чинного станом на дату їх прийняття. Апелянт вважає, що позивач не виконав вимог Порядку щодо підтвердження правоміреності формування та подання податкової накладної, тому, саме з цих підстав було прийнято рішення. Платником податку не надано документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачена договором та/або законодавством. В той же час, на розгляд комісії не було надано будь-яких товаро супроводжуючих документів, що підтверджували б якість та безпечність товарів (зокрема, гарантійні талони, сертифікати якості та відповідності від виробника тощо). Відсутні також і відомості щодо походження вказаних товарів, тобто відсутня інформація щодо джерела походження даних телефонів та карток пам`яті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до норм п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно норм п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", «Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Пунктом 14 Порядку № 1246, визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі по тексту також - Порядок №117, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 5 Порядку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Пунктом 10 Порядку № 117, визначено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій від 21.03.2018 № 959/99-99-07-18 були розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Отже, наведений пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв`язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам п.1.6 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту чи абзаців підпункту (за умови їх наявності, як у розглядуваному випадку), є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Водночас, як було досліджено судом першої інстанції під час розгляду спору, квитанція від 27.04.2018 містить лише загальне посилання на п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, проте без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових. Відповідачем не додано до матеріалів справи рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників. Разом з тим, з квитанції від 27.04.2018 вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена через те, що «ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Тобто, як доцільно звернув увагу суд першої інстанції, відповідачем було застосовано критерії ризиковості платника податку до спірної податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкової накладної зупинено з підстав, які не передбачені Порядком №117.

Згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Колегія суддів бере до уваги те. що у квитанції не було зазначено, які саме документи з вичерпного переліку, передбаченого пунктом 14 Порядку № 117, необхідно було надати платнику податків для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, хоча позивачем були подані до ДФС України пояснення та документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії ДФС в якості підстави для відмови в реєстрації спірної податкової накладної вказано про ненадання платником податку копій документів: документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

На противагу чому, колегія суддів бере до уваги, що відповідачу було надано пояснення щодо здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтер-С Компані» у розрізі предмету договору, порядку та строків його виконання, придбання товару позивачем для його подальшої реалізації, зокрема і ТОВ «Інтер-С Компані» з наданням підтверджуючих доказів у 20 додатках. Матеріалами справи підтверджено, що поставлений позивачем контрагенту-покупцю ТОВ «Інтер-С Компані» товар був придбаний у ТОВ «Самсунг Електронікс Україна Компані» в рамках договору від 08.09.2010 №TN/82/08-0910, що підтверджується видатковими накладними від 21.03.2018, від 28.03.2018 та оплата за який здійснена позивачем в порядку безготівкового розрахунку згідно платіжних доручень від 27.03.2018, від 20.03.2018, від 27.03.2018.

Також, як доцільно звернув увагу суд першої інстанції, позивачем було долучено копії декларації про відповідність товару, сертифікат дослідження конструкції з додатками №2, рішення ТОВ «Орган сертифікації «Центр сертифікації матеріалів та виробів» від 12.11.2012 №1249/12-11 про те, що продукція не підлягає обов`язковій сертифікації, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 19.04.2016 №05.03.02-03/13708 про відповідність товару встановленим медичним критеріям безпеки/показникам.

Надані позивачем документи не містять у собі дефектів форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Крім того, у розділі «Додаткова інформація» спірного рішення не вказано, яка саме інформація не була надана позивачем у письмових поясненнях.

З огляду на викладне, колегія суддів підтримує висновок суду першої інсатнції про те, що Комісія ДФС України, незважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення в якості підстави для відмови в реєстрації спірної податкової накладної без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів та пояснень, з огляду на що, таке рішення не відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ураховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття Комісією ДФС та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, позовні підлягають задоволенню й похідні вимоги зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Щодо наведенення в апеляційній скарзі інших обставин та пояснень про невідповідність поданих позивачем для реєстрації податкової накладної, колегія суддів зазначає, що такі обставини не були зазначені у спірному рішенню та не слугували підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної, а розширення підстав прийняття рішення на стадії апеляційного перегляду не допускається приписами КАС України.

Позовні вимоги підлягають задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Є.О. Сорочко

В.В. Кузьменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua