Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №465/8326/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/8326/26

3/465/3476/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

27.10.2026 м.Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Коліщук З. М., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 2 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,

установив:

ОСОБА_1 30.08.2026 о 11:10 у м. Львів, вул. Окружна, 66, керував т/з ВА3211040 н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук,поведінка що не відповідає обстановці. Від огляду на стан наркотичного сп?яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим вчинив правопорушення за ч.1 ст. 130 КУПАП повторно протягом року, тобто порушив п.2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 30.08.2026 о 11:10 у м. Львів, вул. Окружна, 66, керував т/з ВА3 211040 н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування строком на 5 років, Франківським р-н судом м. Львова від 22.06.2026, чим повторно вчинив правопорушення передбачене ч.2-4 ст. 126 КУпАП, тобто порушив п.2.1.а ПДР, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 06.10.2026, 27.10.2026 правопорушник ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про місце і час розгляду справи, що підтверджуєтеся SMS-повідомленнями на контактний номер телефону, вказаний у протоколі, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 06.10.2026, судовими повістками, надісланими на адресу порушника, а також повідомленням розміщеним на сайті "Судова влада", не з`явився.

Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставлятимуться відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, а згідно п. 991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Суд по даній справі враховує практику Європейського суду з прав людини в частині критеріїв розумних строків: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010 року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 року тощо).

Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З метою недопущення затягування і відкладення судового розгляду на строк, який перевищує строк розгляду справи встановлений законом, враховуючи практику Європейського суду з прав людини стосовно критеріїв розумних строків є правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010року, «Смірнова проти України» від 08.11.2005року, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006року, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004року тощо), а також приймаючи до уваги рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008року у справі «Пономарьов проти України» яким наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд прийшов до висновку про розгляд справи на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Окрім цього, як зазначив ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України" (заява N 18986/06; п.57) Суд неодноразово визначав, що це є обов`язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (Teuschler v. Germany, N 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, N 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, N 326/03.)

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (заява N 8371/02, п.27, та "Трух проти України" заява N 50966/99), де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом при розгляді даної справи враховано позицію Верховного Суду відображену в п. 34 постанови від 12.03.2019 у справі №910/9836/18, де зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи наведені обставини та аналізуючи поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про те, що вказана особа ухиляється від явки до суду.

Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи на підставі наявних матеріалів, так як від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 268 КУпАП України справа розглянута у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи та закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були надані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Згідно ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичнрго сп`яніння передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При цьому, ч. 4 цієї статті передбачає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Процедура проведення, проходження та направлення водіїв транспортних засобів на огляд, зокрема щодо стану наркотичного сп`яніння визначена:

- Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі по тексту Інструкція);

- Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок).

Згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Розділу І Інструкції).

Згідно з пунктами 6, 7 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. ( п. 9 розділу ІІ Інструкції).

Згідно з п. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 (далі по тексту Порядок) огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення (п. 4 Порядку).

У абзаці 2 пункті 5 Порядку зазначено, що підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

При цьому, п. 8 цього Порядку передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 30.08.2026 серії ЕПР1 № 758849 відомо, що 30.08.2026 о 11:10 у м. Львів, вул. Окружна 66 водій ОСОБА_1 керував тз ВА3211040 н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук,поведінка що не відповідає обстановці. Від огляду на стан наркотичного сп?яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим вчинив правопорушення за ч.1 ст. 130 КУПАП повторно протягом року, чим порушив п.2.5 ПДР. Протокол підписав, від пояснень відмовився.

Даний протокол відповідає положенням ст. 256 КУпАП.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не надав.

Пункт 1 ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб.

Зі змісту файлу відеозапису відомо, що у зв`язку з порушенням правил ПДР працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом ВА3 211040 д.н.з. НОМЕР_1 . З наданого відеозапису суду вбачається, що коли працівник патрульної поліції підійшов до авто, за кермом сидів ОСОБА_1 . Останньому роз`яснено, що його зупинено у зв`язку з тим, що останній їхав по смузі призначеній для громадського транспорту. Працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. ОСОБА_1 сказав, що має їхати до лікарні та не може поїхати. Поліцейським роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду. О 11:07 вбачається, що ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився, мотивуючи, тим, що це займе багато часу, а він поспішає. В ході розмови з`ясовано, що ОСОБА_1 позбавлений права керувати транспортними засобами, на що ОСОБА_1 сказав, що не знав про рішення суду.

Суд звертає увагу, що жодних зауважень у нього до дій працівників поліції не було.

З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння вбачається, що інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Л/О ДПП 30.08.2026 о 11:17 год. скеровано ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на проходження огляду до КНП «ЛОР ЛОМЦП та ТУ». Також, зазначено ознаки сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до рапорту інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Л/О ДПП Дац О. перебуваючи у складі екпажу омега-253 під час патрулювання по вулиці Окружна 66 було виявлено транспортний засіб ВАЗ211040 НОМЕР_1 , який порушував правила дорожнього руху, а саме п. 17.1 ПДР України ними було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб володільцем якого виявився ОСОБА_1 , який згідно бази ІПНП є позбавлений права керування на 5 років Франківським районим судом міста Львова. Також у водія було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння установленому законом порядку відмовився.

Згідно з довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Хім`як М. від 31.08.2026, відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Хім`як М. від 31.08.2026, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягався 22.06.2026 Франківським районним судом м.Львова до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

З реєстраційної картки ТЗ власником автомобіля Daewoo lanos, VIN НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7803045 від 30.08.2026, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення п.17.1 ПДР, чим порушив ч. 3 ст.122 КУпАП.

Судом не встановлено з боку поліцейських порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103.

Відтак, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Відповідно до диспозиції частини 5 ст. 126 КУпАП адміністративним правопорушенням є повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті

Частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 126 КУпАП, доведена:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 758827 від 30.08.2026;

- відеозаписом, на якому зафіксовано час та фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення 30.08.2026;

- рапортом інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП у Л/О ДПП Дац О. від 30.08.2026,

- постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7803045 від 30.08.2026

- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Хім`як М. від 31.08.2026 відповідно до якої відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія на території України гр. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- довідкою інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП Хім`як М. від 31.08.2026, відповідно до якої згідно інформаційного порталу Національної поліції України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягався 22.06.2026 Франківським районним судом м.Львова до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років;

- реєстраційною карткою ТЗ відповідно до якої власником автомобіля Daewoo lanos, VIN НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Оцінюючи вищевказані документи, суд приходить до переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості, та підтверджують вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 ст. 126 КУпАП.

У своїй сукупності дані докази є достатніми.

Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини, суду не надано.

Таким чином, суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи, вважає доведеним факт повторного протягом року керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а тому його дії правильно кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За таких обставин суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії за ч.2 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП кваліфіковані правильно.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи вимоги закону, конкретні обставини справи та особу правопорушника, суд приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Вирішуючи питання щодо застосування додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд враховує, що санкція ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачає можливість призначення стягнення як з оплатним вилученням транспортного засобу, так і без такого.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, обставин справи, а також принципу індивідуалізації адміністративного стягнення, суд вважає, що накладення штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами є достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення, а тому підстав для застосування оплатного вилучення належного правопорушнику автомобіля немає.

Згідно з ч. 5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 гривні.

Керуючись ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 і ч. 2 ст. 130 КУпАП і на підставі ч.2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років без вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У випадку несплати штрафу у п`ятнадцятиденний термін, відповідно до вимог ст.ст.307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Коліщук З. М.