Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №640/6769/22
Суддя: Карпушова Олена Віталіївна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/6769/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Компанієць І.Д., Кузьменка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В :
Рух справи.
19.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України (відповідач-1), ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України про призначення та виплату старшому сержанту запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 79 від 27.05.2021, із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року;
- зобов`язати відповідач-2 направити документи старшого сержанту запасу ОСОБА_1 на засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум, у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи;
- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи ОСОБА_1 , внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, згідно Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку № 975 від 25.12.2013, виходячи з розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року (з урахуванням раніше виплаченої суми).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення відповідача 1 є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивачка подала необхідний пакет документів на підтвердження свого права щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи, внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, згідно Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві № 975 від 25.12.2013, виходячи з розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року (з урахуванням раніше виплаченої суми).
Внаслідок ліквідації Окружного адміністративного суду м.Києва вказана справа 07.02.2024 надійшла на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 р. позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про призначення та виплату старшому сержанту запасу ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, оформлене протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 79 від 27.05.2021, із розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року; зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачці у зв`язку із первинним встановленням інвалідності 2 групи внаслідок захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини, згідно Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, виходячи з розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року (з урахуванням раніше виплаченої суми). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено протиправність рішення відповідача належними та достатніми доказами.
Щодо решти позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що достатнім способом відновлення порушеного права буде зобов`язати відповідача 1 призначити вказану виплату.
Позивач судове рішення в частині відмовлених позовних вимог не оскаржує.
Відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні позиції відповідача у суді першої інстанції, а саме те, що позивачці 05.02.2019, під час первинного огляду, МСЕК було встановлено 15% втрати працездатності, внаслідок захворювання пов`язаного із захистом Батьківщини, тому право на одноразову грошову допомогу у позивача виникло 05.03.2019 і обрахування має проводитися виходячи із прожиткового мінімуму для встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 було відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалою від 18.12.2025 було призначено до слухання у порядку письмового провадження.
Колегія суддів зауважує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на території України було введено воєнний стан, який був неодноразово продовжений та діє на час розгляду даної справи.
Відповідно до рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану опублікованих Радою Суддів України 02.03.2022 процесуальні строки за можливістю продовжуються щонайменше до закінчення воєнного стану.
Отже, враховуючи зазначене та умови сьогодення, колегія суддів продовжує строк розгляду даної справи на розумний термін через поважність причин.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Обставини справи встановлені судом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачка як старший сержант запасу наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2018 року № 285-РС була звільнена з військової служби у запас за станом здоров`я та відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 16.11.2018 № 312 була виключена зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
Згідно довідки МСЕК серії АГ № 0006620 від 05.03.2019 позивачці було встановлено 15% втрати працездатності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини.
Згідно Витягу з протоколу засідання комісії МОУ від 12.04.2019 № 46 позивачці було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги і рішення обґрунтовано тим, що позивачу встановлено ступінь втрати працездатності 15% внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини встановлено 05.03.2019, а дата звільнення з військової служби 16.11.2018, тобто понад тримісячний термін після звільнення з військової служби, що є недодержанням вимог пункту 7 частини першої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно висновку Медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК), у довідці серії 12 ААБ № 445953 від 04.03.2021, позивачці під час первинного огляду було встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, яке пов`язане із захистом Батьківщини.
У зв`язку із встановленням позиваці ІІ групи інвалідності остання звернулася до Міністерства оборони з пакетом документів для отримання доплати одноразової грошової допомоги.
Згідно протоколу засідання № 79 від 27.05.2021 рішенням комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (відповідач-1) позивачу було призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму станом на 2019 рік.
Не погодившись з таким рішенням позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Вищенаведені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимим доказами.
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції чинній на час призначення позивачу одноразової грошової допомоги - 27.05.2021).
Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві
Виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ, у редакції чинній на час призначення позивачу одноразової грошової допомоги - 27.05.2021).
Згідно із частиною першою статті 16 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Нормою частини другої цієї статті Закону № 2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.
Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Частиною дев`ятою статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975, у редакції чинній на час призначення позивачу одноразової грошової допомоги - 27.05.2021).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
- у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності;
- у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 1 пункту 6 Порядку № 975 визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі:
400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи;
300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;
250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
Висновки суду апеляційної інстанції.
Отже, зі системного аналізу правових норм Закону № 2232-ХІ і № 2011-ХІІ та Порядку №975 можна зробити висновок, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, внаслідок інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України дає підстави суду дійти висновку, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги по другій групі інвалідності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини, в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, виникло з моменту встановлення позивачу ІІ групи інвалідності - 04.03.2021.
Матеріалами справи підтверджено, що спірним рішення позивачці призначена виплата одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму станом на 1 січня 2019 року, проте як позивачці вперше було встановлено інвалідність війни 2-ї групи саме у 2021 році, що підтверджено довідкою МСЕК серії 12 ААБ № 445953 від 04.03.2021.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що у 2019 році позивачці інвалідність не була встановлена, і одноразову допомогу позивачка не отримувала, про що відповідачем 1 було прийнято вже рішення, і це підтверджено витягом з протоколу засідання комісії МОУ від 12.04.2019 № 46, де позивачці було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги.
Таким чином, висновки суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог є правильними і обраний спосіб відновлення порушеного права позивачки також є правильним, а саме зобов`язанням відповідача 1 призначити та виплатити позивачці одноразову грошову допомогу, виходячи з розрахунку 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року, оскільки за встановлених обставин у цій справі у відповідача не має альтернативної поведінки.
Таким чином, висновки суду першої інстанції є правильними, доводи апелянта їх не спростовують.
Щодо всіх інших доводів апелянта, судова колегія наголошує що приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 р. - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 липня 2025 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
І.Д. Компанієць
В.В. Кузьменко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua