Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №524/8365/25
Суддя: Попова Оксана Гнатівна
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 524/8365/25 Суддя (судді) першої інстанції: Українець В.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 жовтня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Попової О.Г. суддів: Говоруна О.В., Чуприни О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕНА № 5026491 від 20 червня 2025 року, закриття провадження у справі,-
В С Т А Н О В И В:
26 червня 2025 року, за допомогою поштового зв`язку, ОСОБА_1 звернувся в Автозаводський районний суд міста Кременчука з позовом до Управління патрульної поліції в м. Кременчуці Полтавської області, інспектора батальйону № 1 роти № 3 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Кравченко В.В. про скасування постанови серія ЕНА № 5026491 від 20 червня 2025 року та закриття провадження у справі.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука 03 липня 2025 року відкрито провадження у справі № 524/8365/25.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука 10 липня 2025 року замінено неналежних відповідачів по справі № 524/8365/25 на Департамент патрульної поліції Національної поліції України. Справу № 524/8365/25 передано за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову серія ЕНА №5026491 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року, винесену інспектором батальйону № 1 роти № 3 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Кравченко Вікторією Василівною, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 122 КпАП України у вигляді штрафу в сумі 340 гривень.
Скасовуючи постанову серія ЕНА № 5026491 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення від 20 червня 2025 року, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано належних доказів фіксації факту зупинки позивача ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів. За таких обставин, оцінивши надані докази, суд першої інстанції вважав, що відповідач не надав доказів правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вище вказане рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Свої вимоги представник Департаменту патрульної поліції обґрунтовує тим, що наявним в матеріалах справи відеозаписом підтверджується, що 20 червня 2025 року під час патрулювання в м. Кременчук, виявлено транспортний засіб марки «КІА», моделі «СЕRATO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п.15.9 «е» Правил дорожнього руху України. Крім того, наявним матеріалах справи записом з бодікамер поліцейських видно, що автомобіль, яким керував позивач, розміщений безпосередньо перед дорожнім знаком 4.45.1 Правил дорожнього руху, що позначає початок посадкового майданчика для автобуса.
Позивач правом надання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини другої статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Депаратаменту патрульної поліції підлягає задоволенню, мотивуючи це наступним.
Матеріалами справи підтверджується, що 20 червня 2025 року інспектором БПП в м. Кременчук Полтавської області старшим лейтенантом поліції Кравченко В.В. було винесено постанову серії ЕНА № 5026491 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною першою статті 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
У вищезазначеній постанові вказано, що 20 червня 2025 року о 15 год 31 хв ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки ««КІА», моделі «СЕRATO», державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Кременчук по вулиці Небесної Сотні (Пролетарська), 27Г, водій здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 м від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив пункт 15.9."е" Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - ПДР) - порушення зупинок ближче 30 м від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів.
Вважаючи постанову ЕНА № 5026491 від 20 червня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Принцип презумпції невинуватості, передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" (далі - Закон № 3353-XII) Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).
За визначенням, наведеним у статті 14 Закону № 3353-XII, учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.
До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.
У силу приписів статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху серед іншого зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 15.9 "и" Правил дорожнього руху передбачено, що зупинку заборонено ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду.
Пунктом 1.10 Правил дорожнього руху визначено, що прилегла територія це територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них. Проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів.
Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.
Відтак, прилегла територія межує з проїзною частиною і розпочинається безпосередньо на цій межі, яка є місцем прилягання до дороги.
Виїздом з прилеглої території є уявна лінія, яка прилягає до проїзної частини.
При цьому, частиною третьою статті 265-4 КУпАП встановлено, що для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб:
1) поставлено на проїзній частині у два і більше рядів;
2) розташовано у заборонених Правилами дорожнього руху місцях зупинки або стоянки, а саме:
а) на залізничних переїздах;
б) на трамвайних коліях;
в) на естакадах, мостах, шляхопроводах і під ними, у тунелях;
г) на пішохідних переходах і ближче 10 метрів до них з обох боків, крім випадків зупинки для надання переваги в русі;
ґ) на перехрестях та ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на ній пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга;
д) на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
е) ближче 30 метрів від посадкових майданчиків для зупинки маршрутних транспортних засобів, а за їх відсутності - ближче 30 метрів від дорожнього знака такої зупинки з обох боків;
є) ближче 10 метрів від позначеного місця виконання дорожніх робіт і в зоні їх виконання;
ж) у місцях, де буде неможливим зустрічний роз`їзд або об`їзд транспортного засобу, що зупинився;
з) ближче 10 метрів від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду;
и) розташовано на позначених відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою місцях, призначених для паркування транспортних засобів, оснащених електричними двигунами (одним чи декількома);
3) своїм розташуванням робить неможливим рух інших транспортних засобів або створює перешкоду для руху пішоходів, у тому числі осіб з інвалідністю на спеціальних засобах пересування та пішоходів із дитячими колясками;
4) розташовано на виділеній смузі для руху громадського маршрутного транспорту;
5) розташовано на позначеній відповідними дорожніми знаками та/або дорожньою розміткою велодоріжці;
6) перешкоджає руху або роботі снігоприбирального та іншого технологічного комунального транспорту у разі запровадження надзвичайного стану або у разі оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації;
7) порушує схему паркування транспортних засобів таким чином, що він блокує проїзд по двох або більше смугах руху.
В свою чергу, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Так, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
В розумінні статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною другою статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, обов`язок доказування правомірності прийнятого рішення покладено на суб`єкта владних повноважень.
Диспозиція ч. 3 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність водіїв за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 грн.).
Дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції, колегія суддів зазначає, що із даного запису вбачається, що транспортний засіб марки «КІА», моделі «СЕRATO», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.п.15.9 «е» Правил дорожнього руху України. Крім того, на вказаному відео видно, що автомобіль, яким керував позивач розміщений безпосередньо перед дорожнім знаком 4.45.1 Правил дорожнього руху, що позначає початок посадкового майданчика для автобуса.
Висновок суду першої інстанції про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення є не правильним та не відповідає встановленим у справі обставинам.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2026 у справі №524/8365/25 - задовольнити.
Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 01.06.2026 у справі №524/8365/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕНА № 5026491 від 20 червня 2025 року, закриття провадження у справі - скасувати.
Прийняти нове судове, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя О.Г. Попова
Судді О.В. Говорун
О.В. Чуприна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua