Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 26 жовтня 2026 р.
Справа: №320/6818/25
Суддя: Говорун Олександр Володимирович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/6818/25 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
суддя-доповідач Говорун О.В.
судді: Оксененко О.М., Чуприна О.В.
Позивач - Компанія «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Представництва «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в Україні.
Відповідач - Державна податкова служба України.
Особа, яка подала апеляційну скаргу - Державна податкова служба України.
Оскаржуване судове рішення - рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
ВСТАНОВИЛА:
Компанія «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Представництва «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в Україні звернулася до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: розрахунку коригування № 1 від 21.10.2024 до податкової накладної № 2 від 31.01.2019; розрахунку коригування № 2 від 21.10.2024 до податкової накладної № 1 від 11.03.2019; розрахунку коригування № З від 21.10.2024 до податкової накладної № 1 від 22.10.2021;
- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 21.10.2024 до податкової накладної № 2 від 31.01.2019; розрахунок коригування № 2 від 21.10.2024 до податкової накладної № 1 від 11.03.2019; розрахунок коригування № 3 від 21.10.2024 до податкової накладної № 1 від 22.10.2021, подані на реєстрацію Представництвом «Поско Інтернешнл Корпорейшн» (код за ЄДРПОУ: 26610109) датою їх подання - 15.11.2024.
Рішенням суду першої інстанції від 17.12.2025 позов задоволено.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що пунктом 102.5 статті 102 ПК України визначено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. При цьому, відсутність підтвердження факту подачі позивачем заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, подання яких є предметом правового регулювання пункту 102.5 статті 102 цього Кодексу, свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови у реєстрації поданих розрахунків коригування. Також суд першої інстанції зазначив, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 Податкового кодексу України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права та неповно з`ясовано обставини справи
Апелянт звернув увагу на те, що податкова накладна та розрахунок коригування до податкової накладної, з дати складання якої минуло більше 1095 календарних днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН у зв`язку із спливом терміну, встановленого статтями 257 ЦК України та 102 ПК України. При цьому, нормами ПК України не передбачено виключень щодо визначення терміну позовної давності при реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних, незалежно від обставин за яких вони складаються.
Позивачем до суду був поданий відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу, позаяк вони суперечать нормам податкового законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 24.07.2018 між Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (як Замовником) та Компанія «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Представництва «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в Україні (як основним підрядником) укладено контракт №08-4/1737-18 на будівництво ПС 330 кВ «Західна».
Сторонами не заперечується, що на виконання умов контракту Представництво виконувало підрядні роботи на користь замовника. Представництво отримало авансові платежі на підставі виставлених рахунків-фактур. Кошти були отримані для виконання будівельних робіт та постачання обладнання на виконання вимог умов контракту.
На виконання вимог статті 201 ПК України, у зв`язку із отриманням підрядником авансових платежів, були зареєстровані податкові накладні від 31.01.2019 №2, від 11.03.2019 №1 та від 22.10.2021 №1.
У подальшому, між підрядником Компанією «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Представництва «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в Україні та замовником - Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було досягнуто домовленості щодо завершення співпраці в межах договірних відносин з підписанням відповідних додаткових угод.
Так, 28.08.2024 між Компанією «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в особі Представництва «Поско Інтернешнл Корпорейшн» в Україні та Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» підписано доповнення №11 до контракту «Будівництво ПС 330 кВ «Західна». Відповідно до пунктів 4, 5 даного доповнення визначено порядок та умови повернення оплаченого авансу та ПДВ, та зарахуванням вартості виконаних будівельних робіт та устаткування, обладнання.
На виконання умов доповнення №11 до контракту Представництвом «Поско Інтернешнл Корпорейшн» сплачено на рахунок ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» суму коштів у розмірі 1918897,15 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1194, у сумі 383779,43 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1195, у сумі 4462557,81 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1196, у сумі 35048705,80 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1197, у сумі 3508478,69 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1198, у сумі 8697937,90 грн відповідно до платіжної інструкції від 21.10.2024 №1199.
Відповідно до вимог пункту 192.1. статті 192 ПК України, у разі часткового повернення попередньої оплати відповідно до вимог договору необхідно відкоригувати податкові зобов`язання/кредит за рахунок виписки розрахунків коригування до складених по таких оплатах податкових накладних.
Враховуючи зазначені вимоги податкового законодавства, Представництвом «Поско Інтернешнл Корпорейшн» складено розрахунки коригування до виписаних раніше податкових накладних, а саме: розрахунок коригування №1 від 21.10.2024 до податкової накладної №2 від 31.01.2019; розрахунок коригування №2 від 21.10.2024 до податкової накладної №1 від 11.03.2019; розрахунок коригування №3 від 21.10.2024 до податкової накладної №1 від 22.10.2021.
15.11.2024 вказані розрахунки коригування були направлені Представництвом «Поско Інтернешнл Корпорейшн» до ДПС України для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, позивачем були отримані квитанції № 1 в яких було зазначено, що розрахунки коригування не прийняті податковим органом.
Підставою для неприйняття вказаних розрахунків коригування вказано наступне: «Порушено вимоги статті 102 ПК України та пункту 6 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, а саме: дата складання податкової накладної не може перевищувати більше ніж на 1095 календарних днів дату складання податкової накладної, до якої складено таких розрахунок коригування».
Не погоджуючись із вказаними нарахуваннями позивачем подано до Державної податкової служби України скаргу на відмову у реєстрації розрахунків коригування.
Листом ДПС України про результати розгляду скарги №38956/6/99-00-18-01-04-06 від 26.12.2024 року скаргу позивача було залишено без задоволення, оскільки зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг внаслідок повернення Представництвом частини попередньої оплати відбувається після 1095 календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань та складання відповідної податкової накладної, то у Представництва відсутні підстави для направлення розрахунку коригування для реєстрації в ЄРПН на зменшення податкових зобов`язань, оскільки з дати складання такої податкової накладної сплинуло більше 1095 календарних днів.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмов реєстрації розрахунків коригувань до податкових накладних та вважаючи їх протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Отже, вказане свідчить про наявність у платника податку права на внесення змін до податкової накладної, що була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку із зміною кількісних та вартісних показників, внесених до такої податкової накладної.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено у Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі – Порядок №1246).
Відповідно до п. 2 Порядку №1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з п.4 Порядку № 1246, до Єдиного реєстру податкових накладних вносяться відомості щодо податкових накладних та/або розрахунків коригування, які прийняті до Реєстру та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.
Пунктом 5 Порядку № 1246 встановлено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку № 1246 визначено, що розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації, відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статті 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
Положеннями п. 9 Порядку №1246 визначено, що розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації:
постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації;
отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).
У силу вимог п. 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених п. 192.1 ст. 192 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до п. 201.1 ст. 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 ст. 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Згідно з п. 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
Згідно з п. 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у прийнятті до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування стало те, що такі були подані позивачем до контролюючого органу пізніше 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, що на думку відповідача, не відповідає положенням ст. 102 ПК України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що положення ст. 102 ПК України, у спірних відносинах не підлягають застосуванню, враховуючи наступне.
Так, згідно з п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що матеріалами справи підтверджується факт того, що позивачем не було подано заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених ПК України, подання яких є предметом правового регулювання у п. 102.5 ст.102 цього Кодексу.
Також, суд апеляційної інстанції вважає помилковими твердження контролюючого органу про те, що у разі, якщо повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів/послуг не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 ПК України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, оскільки таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства, так як статтею 192 ПК України не передбачено жодних обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №810/30/16, від 07.11.2018 у справі № 816/1403/17 та від 05.12.2019 у справі № 820/3401/17, від 27.05.2021 у справі №814/2620/16.
З огляду на вказане вище нормативно-правове регулювання, а також враховуючи не доведення відповідачем існування обставин, з якими положення податкового законодавства пов`язують можливість неприйняття розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів приходить до висновку про те, що у ДПС України не було законних підстав для відмови у прийнятті спірних розрахунків коригування. Відтак дії ДПС України, які полягають у відмові в реєстрації спірних розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних колегія суддів визнає протиправними, про що вірно було зазначено також і судом першої інстанції.
У той же час, колегія суддів зазначає, що повернення покупцю авансових платежів з урахуванням суми ПДВ (на яку зменшено суму податкового зобов`язання), та не визнаючи право платника податків на коригування такого зобов`язання у бік зменшення, змушує платника податку сплачувати власні кошти (у розмірі ПДВ), що є неправомірним втручанням у право власності, оскільки спричинить подвійну сплату суми ПДВ: перший раз формування податкового зобов`язання при отриманні суми авансових платежів, другий раз - при поверненні покупцю суми авансових платежів з урахуванням ПДВ.
Щодо посилання апелянта на можливість поширення на спірні правовідносини п. 6 Порядку №1246, суд апеляційної інстанції зазначає, що він стосується розрахунків коригування до податкових накладних, які складені до 1 лютого 2015 та не підлягали реєстрації відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Кодексу.
Згідно з п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.
Податкова накладна, складена при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.
До платників податку, для яких на дату складання накладної цим підрозділом не запроваджено обов`язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев`ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.
З 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Як вже зазначалось, відповідно до п. 6 Порядку №1246, розрахунок коригування до податкової накладної, яка складена до 1 лютого 2015 року та не підлягала реєстрації відповідно до п.11 підр. 2 р. XX Перехідні положення ПК України, підлягає реєстрації після реєстрації такої накладної, для чого постачальник (продавець) товарів/послуг повинен протягом операційного дня зареєструвати податкову накладну (незалежно від дати її складення з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) та розрахунок коригування.
Отже, виходячи зі змісту вказаних вище норм та враховуючи, що спірні розрахунки коригування до податкових накладних були складені після 1 лютого 2015 року, до спірних правовідносин п. 6 Порядку № 1246 не застосовується.
Виходячи з викладеного, колегія суддів зазначає, що дії Державної податкової служби України щодо відмови у реєстрації в ЄРПН спірних розрахунків коригування кількісних і вартісних показників є протиправними, а тому, враховуючи положення пунктів 19, 20 Порядку № 1246, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні розрахунки коригування кількісних і вартісних показників датою їх подання.
Доводи та заперечення апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 316 КАС України).
Таким чином, враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, а судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 308, 322 КАС України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2025 – без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.М. Оксененко
О.В. Чуприна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua