Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №464/6050/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Суд: Сихівський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди

Дата: 27 жовтня 2026 р.

Справа: №464/6050/26

Суддя: Мичка Б. Р.

Справа№464/6050/26

пр.№ 3/464/2252/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2026 року м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м. Львова Мичка Б.Р., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, Сірого А.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 122-4 КУпАП,

встановив:

на розгляд Сихівського районного суду м. Львова надійшов протокол серії ЕПР1 №748817 від 18.08.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 12.07.2026 о 06.13 год. на вул. В. Стуса, 10 у м. Львові, керуючи транспортним засобом марки «Porscher», н.з. НОМЕР_1 будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події не повідомивши про це орган чи підрозділ поліції, чим порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судовому засіданні 09.10.2026 року вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнав, однак не визнав вини у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди. Вказав, що 12.07.2026 року проїжджаючи по вул. Стуса у м. Львові, йому стало погано і він заснув за кермом, внаслідок чого заїхав у світлофор. Після цього до нього підбігла жінка, яка проходила повз та привела його до тями, допомогла вийти з автомобіля та вони відійшли декілька метрів де знаходилась лавочка, щоб присісти. Він не покидав місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки перебував поряд, працівники поліції його бачили, спілкувались з ним та він пояснив їм обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається із допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_2 та долучених до матеріалів справи її письмових пояснень, які відібрані адвокатом Сірим А.В., 12.07.2026 року близько 07.00 год до ОСОБА_2 подзвонила знайома ОСОБА_3 та просила її під`їхати на вул. Стуса, 10, пояснивши, що потрібно бути присутньою під час оформлення ДТП за участі належного ТзОВ "Фортуна -С" автомобіля. Крім цього, повідомила, що водій автомобіля ОСОБА_4 перебуває на місці події, але погано себе почуває. Коли вона приїхала на місце ДТП побачила автомобіль «Porscher», н.з. НОМЕР_1 із робитою передньою правою частиною. Працівники поліції були на місці та знаходились у службовому автомобілі. Вона підійшла до них і повідомила, що водій знаходиться на місці події, але погано себе почуває. Мужчина поліцейський відповів, що нічого робити не треба, вони зараз будуть складати документи з приводу оформлення ДТП. Після того, як вона за дорученням ОСОБА_5 забрала із салону автомобіля «Porscher» папку червоного кольору, побачила як працівники поліції вийшли із салону службового автомобіля та попрямували по вул. Стуса приблизно 20-25 метрів від місця ДТП та певний час 10-15 хв. спілкувались із чоловіком, який сидів на газоні, обабіч тротуару по вул. Стуса. Цей мужчина був вдягнений у куртку темного кольору та джинси із бейсболкою темного кольору на голові. Коли вони повернулись, співробітниця поліції сказала їй, що вони спілкувались із водієм автомобіля ОСОБА_6 , та отримали від нього усі пояснення. Також вона сказала, що її присутність більше не є потрібною, оскільки вони встановили водія автомобіля та будуть оформляти необхідні документи. Після цього вона подзвонила ОСОБА_7 повідомила усі обставити та поїхала з місця ДТП.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, допитавши у судовому засіданні свідка, оглянувши письмові показання свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно зі ст. 122-4 КУпАП адміністративна відповідальність настає за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. При цьому, таке правопорушення вчиняється учасниками дорожнього руху умисно за обставин коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Правила дорожнього руху).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо- транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад).

Відповідно до Правил дорожнього руху:

- дорожньо-транспортна пригода- це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

- залишення місця дорожньо-транспортної пригоди — дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

Суб`єкт адміністративного проступку- загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.

Суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань) регулюються та визначаються положеннями Закону України «Про дорожній рух» (ст.1 вказаного закону).

Одночасно, ст. 2 вказаного Закону закріплено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього, зокрема, ПДР України, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №748817 від 18.08.2026, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10а Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.10А Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських (п. 2.10Д Правил дорожнього руху).

Водночас, положеннями Правил дорожнього руху встановлено, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

З аналізу вказаного випливає, що суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, полягає у вчиненні особою, яка була учасником дорожньо-транспортної пригоди, певних дій з метою приховання факту пригоди або обставин її скоєння, що спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.

На доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП надано наступні докази, а саме: протоколи про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №748817 від 18.08.2026, серії ЕПР1748809 від 18.08.2026, постанову серії ЕНА №7740434 від 18.08.2026 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 18.08.2026 року, рапорт від 12.07.2026 року, схема дорожньо-транспортної пригоди, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 12.07.2026 року, відеоматеріали із трамвая, із закладу ТОВ "Емілі резорт", та із камер міста.

Разом з тим, на підставі досліджених доказів, не встановлено, що ОСОБА_1 покинув місце ДТП з метою приховування факту такої чи обставин її скоєння, він знаходився 20-25 метрів від автомобіля, що вбачається із долучених до матеріалів справи відеозаписів. Працівники поліції знаходились із ОСОБА_1 на такій відстані, що його було помітно, із письмових пояснень свідка вбачається, що працівники поліції підходили до нього та з ним спілкувались, однак його до автомобіля не запрошували.

У відповідності до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, яка затверджена Наказом МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року (далі Інструкція № 1026), вона регулює застосування органами, підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, доступ до відеозаписів працівників поліції та інших осіб, порядок зберігання, видачу та приймання технічних приладів і технічних засобів, а також зберігання, видалення та використання інформації, отриманої з цих приладів, включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки. Тобто запис відеозапису, якщо він здійснювався із нагрудної камери поліцейського, має бути повним, а не його окремі кориговані частини.

Отже, якщо із відеозапису з нагрудної камери (боді-камер) працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. При цьому, такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом, якщо він не відображає відомостей про вчинення правопорушення (постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а).

Разом з тим, під час перегляду відеозаписів, які долучені до матеріалів справи за клопотанням суду встановлено:

1. Відеозапис під назвою "12.07", який містить два файли та відтворює події, які відбувались у готельно-ресторанному комплексі "Емелі" та з яких вбачається, що ОСОБА_1 12.07.2026 року знаходився у вказаному комплексі з друзями та о 05.31 виходить з вказаного закладу і сідає за кермо автомобіля. Факт керування 12.07.2026 року ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом та перебування у готельно-ресторанному комплексі "Емелі" не заперечується.

2. Відеозапис із камер міста по вул. Стуса-Снопківська з якого вбачається, що о 06.13 відбулось ДТП, водій не виходив з автомобіля, поки о 06.15 год. до нього не підбігла дівчина та допомогла вийти з авто і вони відійшли на декілька метрів, однак на камері їх видно в полі зору.

3. Відеозапис із кабіни трамвая з якого вбачається, що трамвай приблизившись до місця ДТП зупинився, з правої сторони на узбіччі 20-30 метрів від автомобіля знаходиться ОСОБА_1 та дівчина.

Крім цього, о 06 год. 28 хв. підїхали працівники поліції і в цей час ОСОБА_1 знаходиться з правої сторони трамваю в полі зору працівників поліції, які оглядають автомобіль, та підішли до ОСОБА_1 та спілкувались з ним, однак до автомобіля не запрошували. Працівники поліції як свідка водія трамвая не допитували, оскільки письмових пояснень такого не долучали, хоч водій такого спілкувався з ОСОБА_1 та знаходився біля нього.

Крім цього, о 06.32 год. на місце ДТП під`їхали працівники ЛКП "Львівелектротранс" для усунення збитків завданих автомобілем під час дорожнього - транспортної пригоди.

Працівники поліції на місці дорожньо-транспортної пригоди особу водія ОСОБА_1 встановили, оскільки самі підходили до нього, такий знаходився біля автомобіля на відстані 20-25 метрів, що підтверджено показами свідка ОСОБА_2 та відеоматеріалами долученими до матеріалів справи.

За таких обставин, суд прийшов до переконання про відсутність в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

З огляду на п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Беручи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 247, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

постановив:

провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Мичка Б.Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua