Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №400/3742/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/3742/26

Перша інстанція: суддя Лісовська Н. В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «ТЕРНІВКА» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

09.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» приватне підприємство «ТЕРНІВКА» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою в якій просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Миколаївській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 26.03.2026 року №2143 про відповідність приватного підприємства «ТЕРНІВКА» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Миколаївській області виключити приватне підприємство «ТЕРНІВКА» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняте відповідачем рішення про відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості є безпідставним та необґрунтованим, оскільки податковим органом не деталізовано характер операцій та не зазначено підстави вважати їх ризиковими, не наводиться жодних фактів аналізу діяльності контрагентів у розрізі взаємовідносин з ПП «Тернівка» та не спростовано наданих пояснень та первинних документів. Комісією контролюючого органу не здійснювалася перевірка наданих платником податку копій документів щодо їх повноти та достовірності.

Крім того, позивач наголошує, що він є сільськогосподарським товаровиробником, який закуповує сировину та матеріали, вирощує сільськогосподарську продукцію та у подальшому здійснює її продаж. У зв`язку з несприятливими погодними агрокліматичними умовами у 2025 році врожайність сільськогосподарських культур у 2025 році знизилася, але не була відсутня взагалі, що підтверджується наданими доказами.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про те, що спірне рішення прийнято контролюючим органом за наявності правових підстав та є обґрунтованим, адже за результатами проведеного моніторингу фінансово-господарських операцій, відображених у поданих для реєстрації податкових накладних у попередніх періодах, виявлено, що приватним підприємством «Тернівка» здійснюється ризикова діяльність.

Податковий орган звертав увагу, що платником податків ймовірно здійснюється реалізація сільськогосподарської продукції, походження якої не прослідковується та/або проводяться безтоварні операції, оскільки за результатами аналізу наданих документів, даних статистичної звітності та інформації з ЄРПН встановлено суттєву невідповідність між ймовірно вирощеними обсягами сільськогосподарської продукції та обсягами її реалізації, задекларованими платником. Зокрема, обсяги реалізованої продукції перевищують розрахункові показники валового збору, що свідчить про відсутність належного підтвердження походження такої продукції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року позовні вимоги приватного підприємства «Тернівка» задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що за результатами проведеного моніторингу фінансово-господарських операцій, відображених у поданих для реєстрації податкових накладних у попередніх періодах встановлено, що позивачем здійснюється ризикова діяльність.

Також апелянт звертає увагу, що податковим органом отримано інформацію від Березнегуватської селищної ради стосовно позивача про подання ним документів про загибель врожаю у 2025 році. З наданих позивачем документів контролюючим органом зроблено висновок, що обсяги реалізованої продукції перевищують розрахункові показники валового збору.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, у зв`язку із необґрунтованістю доводів апелянта.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджені наступні обставини.

Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Державного реєстру виробників сільськогосподарської продукції слідує, що приватне підприємство «Тернівка» зареєстровано юридичною особою в Миколаївській області, Березнегуватського району, селище міського типу Березнегувате, основним видом діяльності за КВЕД є 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (т. 1, а.с. 9, 92, 93).

18 березня 2026 року приватним підприємством «Тернівка» на адресу Головного управління ДПС у Миколаївській області надано пояснення за вих. № 18 щодо невідповідності критеріям ризиковості платника податку (т. 2, а.с. 105-108).

26 березня 2026 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області прийнято рішення № 2143, відповідно до якого встановлено відповідність ПП «Тернівка» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із наявністю податкової інформації з кодом « 01», тобто постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару; кодом « 08», тобто постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Також в рішенні зазначено, що в наданому платником повідомленні про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості відсутня інформація, яка спростовує здійснення платником ризикових операцій (т. 1, а.с. 10).

Вважаючи зазначене рішення протиправним та необґрунтованим, позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх прав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також суд вказав, що відповідачем у спірному рішенні не зазначено детальної інформації, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку та не зазначено перелік документів, який не було надано позивачем, що б засвідчували про невідповідність його критеріям ризиковості як платника податку.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, унормовано Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Відповідно до п. 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п. 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

За змістом п. 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165).

Так, Порядком № 1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку № 1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку № 1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

У спірному рішенні ГУ ДПС у Миколаївській області № 2143 від 26.03.2026 року зазначено, що підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості є наявність податкової інформації з кодом « 01», тобто постачання/вивезення за межі митної території України товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом придбання, якщо постачальник не є виробником такого товару; кодом « 08», тобто постачання товарів/послуг за відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності. При цьому відсутнє придбання послуг із оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг із оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг із оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів, тощо.

Отже, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а у зв`язку з наявністю у контролюючого органу інформації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

При цьому, оскаржуване рішення не містить жодної конкретизації щодо переліку первинних документів, які були надані позивачем за результатами здійснення господарської діяльності, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 160/93/19, від 04.06.2020 у справі № 340/422/19 та від 16.04.2021 у справі № 813/1301/15.

Приймаючи рішення про віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, податковий орган вказав, що позивачем не надано копії документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, ПП «Тернівка» на адресу податкового органу подано договори з постачальниками та первинні документи щодо придбання сировини та матеріалів для здійснення господарської діяльності; договори з покупцями та первинні документи щодо реалізації вирощеної продукції, первинні документи щодо транспортування; відомості про штатну чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з ПП «ТЕРНІВКА» середню заробітну плату; податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску; інші документи (звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 року (форма №4-сг); звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур (форма 37-сг); звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств (форма 50-сг, річна, № 29-сг (річна); звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду); відомості про основні засоби та їх вартість станом на 31.01.2026 року (оборотно-сальдові відомості по рахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби»); договори з постачальниками та первинні документи щодо придбання сировини та матеріалів для здійснення господарської діяльності; документи зі складського обліку, збирання врожаю; документи, що підтверджують наявність матеріально-технічної бази (первинні документи з придбання основних засобів, договори на сільськогосподарську техніку та ін.); копії документів, що подавалися до місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій при Березнегуватській селищній раді з метою фіксування пошкодження посівів сільськогосподарських культур; інші документи, пов`язані з господарською діяльністю.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надавалась оцінка поданим позивачем документам та поясненням на підтвердження правомірності господарської діяльності.

Отже, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26 березня 20256 року № 2143 про відповідність приватного підприємства «Тернівка» критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Стосовно доводів апелянта про те, що обсяги реалізованої продукції перевищують розрахункові показники валового збору сільськогосподарської продукції внаслідок загибелі врожаю у 2025 році, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2025 рік вбачається, що загальна посівна площа ПП «Тернівка» складає 393,89 га, з яких 262,93 га посіяно озимною пшеницею та 130,96 га озимним ріпаком (т. 2, а.с. 66, 67).

Згідно звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2025 році та звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур станом на 01 грудня 2025 року встановлено, що приватним підприємством «Тернівка» зібрано 9 496 ц пшениці озими з 262,93 га посівної площі та 249,80 ц ріпак озимий з посівної площі 130,96 га (т. 2, а.с. 70-75, 83).

Відповідно до акту про обстеження посівів озимної пшениці приватного підприємства «Тернівка» від 09 червня 2025 року встановлено, що у результаті обстеження комісія прийшла висновку, що врожай загинув на 60%. Причинами пошкодження (загибелі) посівів озимої пшениці є несприятливі погодні явища, а саме аномальні весняні заморозки та посуха (тривала відсутність дощів). Після весняних заморозків озима пшениця втратила генеративні органи, спостерігається відмирання колоса всередині трубки та повне висихання листової маси. Мороз в період другого міжвузля пшениці пошкодив колос зерна, який знаходиться в трубці. Через посуху посівам не вистачило вологи для формування зерна.

Пропозиції комісії: продовжити вирощування посівів озимої пшениці з метою збирання врожаю, що залишилася (т. 1, а.с. 86, 87).

Відповідно до акту про обстеження посівів озимого ріпаку приватного підприємства «Тернівка» від 09 червня 2025 року встановлено, що у результаті обстеження комісія прийшла висновку, що врожай загинув на 80%. Причинами пошкодження (загибелі) посівів озимої пшениці є несприятливі погодні явища, а саме аномальні весняні заморозки та посуха (тривала відсутність дощів). Весняні заморозки та посуха до травня спричинили розрив стебла, ушкодження бутонів та відмирання окремих квіток жовтого бутону на рослині, знищення бічних пагонів і некроз тканин листової маси. Мороз завадив початку цвітіння, тому стручки ріпаку не сформувалися. Весняні заморозки припали у період стану «жовтого бутону» і початку цвітіння, внаслідок чого жовтні бутони і квітки абортувалися. Посуха не дозволила сформуватися новим бічним пагонам.

Пропозиції комісії: продовжити вирощування посівів озимного ріпаку з метою збирання врожаю, що залишилася (т. 1, а.с. 87 зворот, 88).

Згідно листа Березнегуватської селищної ради № 548/06-18 від 25.02.2026 року зокрема встановлено, що у 2025 році до місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Березнегуватській селищній раді зверталося в тому числі приватне підприємство «Тернівка» щодо події, яка сталася на території Березнегуватської селищної територіальної громади у весняно-літній період 2025 року, у зв`язку з несприятливими агрокліматичними умовами, пов`язаними із загибеллю сільськогосподарських культур.

Відсоток площ пошкоджених/знищених посівів до посівної площі під урожай 2025 року по Березнегуватській селищній територіальній громаді становив 5 % (т. 2, а.с. 108 зворот, 109).

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що позивач з урахуванням обсягу зібраного врожаю мав змогу здійснити реалізацію сільськогосподарської продукції у грудні 2025 року – січні 2026 року, а висновки податкового органу про загибель врожаю у 2025 році є передчасними, оскільки внаслідок несприятливих агрокліматичних умов рівень врожайності зменшився, але не був відсутній взагалі.

Під час розгляду справи податковий орган не довів, що обсяги реалізованої позивачем продукції перевищують розрахункові показники валового збору сільськогосподарської продукції.

Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 17 квітня 2026 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2026 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко