Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №446/1215/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 446/1215/26 Провадження № 3/450/1787/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Дем`яновська Ю.Д., розглянувши матеріали, що надійшли від ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

За частиною 1 статті 130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 03.05.2026 о 22:45 год у селі Малі Підліски, на автомобільній дорозі М-06, керував автомобілем марки «Iveco», реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки автомобіля за допомогою алкотестеру Драгер 6820, результат огляду позитивний 1,10% проміле алкоголю, тест № 3170, від проїзду в медичний заклад водій відмовився, що зафіксовано на нагрудну боді-камеру, чим порушив пункт 2.9.А Правил дорожнього руху України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП. Від подальшого керування транспортним засобом відсторонений та попереджений.

Постановою Кам`янко-Бузького районного суду Львівської області від 12.05.2026 справу про адміністративне правопорушення № 446/1215/26 щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП передано за підсудністю до Пустомитівського районного суду Львівської області.

21.08.2026 захисником Сеником О.О. подано клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Зазначає, що сам по собі протокол про вчинення адміністративного правопорушення не може бути достатнім доказом винуватості особи, а обставини, викладені у ньому, мають підтверджуватись іншими доказами. Вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю належно доведеного складу адміністративного правопорушення, оскільки матеріали справи містять істотні суперечності, а саме: процедура огляду проведена з порушенням статті 266 КУпАП, відсутній доказ керування транспортного засобу як об`єктивна сторона адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП; відсутні належні докази підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; не оголошено ОСОБА_1 на відеозаписі ознаки алкогольного сп`яніння; відеозапис події розпочинається після направлення ОСОБА_1 у медичний заклад,; відсутній відеозапис пробного заміру повітря. Отже, сторона захисту вважає, що вину водія у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не доведено «поза розумним сумнівом», докази щодо вчинення адміністративного правопорушення, за наявними матеріалами справи – відсутні, сам лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом винуватості особи, а тому вважаємо що справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за порушення, що передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні 27.10.2026 ОСОБА_2 вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив у повному обсязі з мотивів зазначених у клопотанні про закриття провадження.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 2.9.А Правил дорожнього руху України водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортного засобу особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, вчиненому при вище викладених обставинах повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 656445 від 03.05.2026; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 03.05.2026; направленнями на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування від впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.05.2026, де зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження такого; результатом алкотестеру Драгер 6820, тест № 3170 від 03.05.2026, яким підтверджено наявність в організмі ОСОБА_1 1,1% проміле алкоголю; рапортом поліцейського ВП № 1 ЛРУП № 1 ГУ НП у Львівській області; відеозаписом події.

Отже, здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази є належними та допустимими з точки зору можливості їх використання в процесі доказування. Такі містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі, становлять предмет доказування та зібрані у встановленому КУпАП порядку.

Письмові пояснення щодо обставин події, що зазначені у клопотанні про закриття, не знайшли підтвердження в ході розгляду справи. Належних доказів, що підтверджують неправомірні дії поліцейських під час складання протоколу ОСОБА_1 та його захисником суду не подано. Наведені заперечення не спростовують факту адміністративного правопорушення, оскільки під час проведення освідування ОСОБА_1 не висловлював незгоди з діями працівників поліції, не заперечує факту проведення огляду, проте вказує на неналежну фіксацію дій. Крім того, на відеозаписі події ОСОБА_1 не заперечує стану алкогольного сп`яніння та зазначає, що випив пиво перед тим як сісти за кермо.

Крім того, відповідно до пункту 7 глави II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Результатом алкотестеру Драгер 6820, тест № 3170 від 03.05.2026, яким підтверджено наявність в організмі ОСОБА_1 1,1% проміле алкоголю, що значно перевищує допустиму законом норму. Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є водіння транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено матеріалами справи, коли ж ОСОБА_1 або його захисником доказів на спростування перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час водіння транспортного засобу суду не надано.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП є повними, взаємодоповнюючими, не викликають сумніву, належними, допустимими та, відповідно до статей 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Окрім цього, слід звернути увагу, що оскільки ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно вимог чинного законодавства, відтак, вважаю, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння правового значення не мають.

За наведених обставин, приходжу до висновку, що дії ОСОБА_1 містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його вина встановлена повністю.

Накладаючи стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, а тому вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфікується правопорушення, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись статтями 283, 284 КУпАП, суддя,-

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок) на користь держави.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська