Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: реалізації податкового контролю
Дата: 27 жовтня 2026 р.
Справа: №420/1466/26
Суддя: Димерлій О.О.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1466/26
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Димерлія О.О.,
суддів Вербицької Н.В., Терлецького Д.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №420/1466/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В:
20 січня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» (далі – позивач, Товариство) звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.08.2025 №13173318/41941689;
- зобов`язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» та зареєстровану у контролюючому органі 01.07.2025 за №9189580557.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Товариством направлено до комісії регіонального рівня таблицю даних платника податку на додану вартість, за результатом розгляду якої ГУ ДПС прийнято рішення про врахування поданої таблиці. Разом з цим, 14.08.2026 комісією центрального рівня (ДПС України) винесено рішення про неврахування цієї таблиці з підстав того, що у контролюючих органах наявна податкова інформація. Позивач вказував на необґрунтованість вказаного рішення, оскільки останнє не містить належної мотивації підстав та причин його прийняття, а тому, на переконання останнього, підлягає скасуванню.
За наслідками розгляду справи Одеським окружним адміністративним судом 12 червня 2026 року прийнято судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» відмовлено повністю.
Ухвалюючи означене судове рішення, окружний адміністративний суд вказав, що податковий орган належним чином обґрунтував не тільки підстави для прийняття оскаржуваного рішення, але і надав суду ту податкову інформацію, яка обґрунтовано ним врахована при прийнятті спірного рішення. При цьому, суд першої інстанції погодився з позицією податкового органу, що вимогами чинного законодавства України не передбачено фіксації результатів проведеного аналізу у конкретному документі.
В той же час, як вказував суд попередньої інстанції, позивач не спростував жодні обставини наведеної відповідачем податкової інформації, а у позовній заяві Товариство посилається лише на невмотивованість такого рішення, та безпідставність тверджень податкового органу про відсутність основних засобів виробництва, орендованих приміщень.
Не погодившись із рішенням суду по суті спору, ТОВ «ЕРДКРАФТ» (далі – скаржник,) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що в оскаржуваному рішенні комісією центрального рівня не вказано, яка саме податкова інформація про відсутність у платника податків основних засобів для провадження господарської діяльності та про здійснення позивачем ризикових операцій є в розпорядженні контролюючого органу.
Більше того, як стверджував скаржник, спірне рішення не містить ані посилань на господарську операцію, яка згідно із висновком відповідача є ризиковою, ані на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого спірного рішення.
При цьому, в силу приписів частини 2 статті 77 КАС України відповідачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснюваних Товариством господарських операцій чи його діяльності в цілому.
В силу приписів пунктів 1,3 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційним судом з`ясовано таке.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «ЕРДКРАФТ» зареєстровано як суб`єкт господарювання - юридична особа приватного права 16.02.2018 року.
Одним із профільних видів діяльності Товариства є виробництво овочів та приправ (Код КВЕД 10.84). Інші: КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами; 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами; 10.85 Виробництво готової їжі та страв; 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 01.28 Вирощування пряних, ароматичних і лікарських культур; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів.
01.07.2025 року ТОВ «ЕРДКРАФТ» подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість № 9189580557 (далі – таблиця) із зазначенням кодів КВЕД, кодів товарів згідно із УКТ ЗЕД та кодів послуг згідно із ДКПП, що фактично постачаються та придбаваються Товариством у процесі господарської діяльності, а також з письмовими поясненнями і документами, що підтверджують таку господарську діяльність.
03.07.2025 року комісією регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про врахування таблиці даних платника податків на додану вартість №13042989/41941689.
Разом з цим, 14.08.2025 року комісією центрального рівня ДПС України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованих згідно із рішенням комісії регіонального рівня №13173318/41941689 від 03.07.2025 року.
Підставою для прийняття вказаного рішення про неврахування таблиці даних ДПС України визначено:
«Контролюючим органом отримано податкову інформацію, яка свідчить про відсутність основних засобів (недостатню кількість) для провадження господарської діяльності відповідно до поданої таблиці даних платника податку та здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного.».
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Спірні правовідносини регулюються приписами Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.
Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
Пунктом 13 Порядку №1165 передбачено, що у таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно із УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно із Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
За приписами пунктів 14-17 Порядку №1165, таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Відповідно до пункту 18 Порядку, Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:
така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Податкового кодексу України та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менше 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року).
При цьому, у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно із УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно із УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно із УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно із УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно із УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно із УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно із УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно із УКТЗЕД 12);
таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D > 0,02, P.
Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Міністерством фінансів України.
Пунктом 19 Порядку передбачено, що у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).
З аналізу наведених правових норм слідує, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.
Судом апеляційної інстанцій установлено, що ТОВ «ЕРДКРАФТ» подано до контролюючого органу таблицю даних платника податку на додану вартість з детальним описом і підтвердженням господарської діяльності.
За результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 01.07.2025 за №9189580557, відповідно до пункту 16 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165», 03.07.2025 року комісією регіонального рівня прийнято рішення №13042989/41941689 про врахування цієї таблиці.
Разом з цим, у подальшому, а саме 14.08.2025 року ДПС України прийнято рішення №13173318/41941689 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Як слідує зі змісту спірного рішення, в якості підстави для його прийняття комісією центрального рівня заповнено графу «Інше» з наступними відомостями:
«Контролюючим органом отримано податкову інформацію, яка свідчить про відсутність основних засобів (недостатню кількість) для провадження господарської діяльності відповідно до поданої таблиці даних платника податку та здійснення платником податку ризикових операцій: встановлено невідповідність обсягів реалізованого товару до придбаного.».
Апеляційний суд вказує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, які мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього вказаний суб`єкт має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Відтак, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Так, приписами пункту 19 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165, передбачено лише два випадки, коли комісія контролюючих органів приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, врахованої відповідно до пунктів 16 та/або 18 цього Порядку, а саме якщо:
1) стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1;
2) або до контролюючого органу надійшла податкова інформація щодо невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно із УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно із Державним класифікатором, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, яка свідчить про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення відповідачем не зазначено податкову інформацію, яка б свідчила про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, яка врахована податковим органом відповідно до рішення від 14.08.2025 №13173318/41941689.
Як слідує з матеріалів справи, у оскаржуваному рішення комісії центрального рівня не зазначено, на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Документального підтвердження обставин, що Товариство задіяно у проведенні ризикових операцій, відповідач не надав.
Під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій, податковий орган не надав жодного доказу, який досліджувався в ході засідання комісії і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного у цій справі рішення.
Аналізуючи вказане, судова колегія уважає, що оскаржуване рішення не містить мотивації підстав та причин його прийняття. У свою чергу, загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав та мотивів його прийняття (фактичних і юридичних).
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
З урахуванням наведеного, посилання контролюючого органу на наявність податкової інформації про відсутність у платника податків основних засобів для провадження господарської діяльності та про здійснення позивачем ризикових операцій є безпідставним.
Також, як з`ясовано апеляційним судом, оскаржуване рішення не містить посилань на господарську операцію, яка на думку відповідача є ризиковою, та на підстави, за яких така операція визнана ризиковою, що свідчить про формальність прийнятого рішення.
Крім цього, судом апеляційної інстанції установлено, що Товариством надано податковому органу інформацію про основні засоби, така інформація на момент подачі таблиці кодів УКТЗЕД не змінилася, а наявні основні засоби Товариства є достатніми для забезпечення його господарської діяльності.
За вказаних обставин, на переконання апеляційного суду, правомірність рішення про неврахування таблиці даних платника податків, прийнятого контролюючим органом щодо позивача, відповідачем не доведена.
Що ж стосується доводів податкового органу, викладених у відзиві на позовну заяву, в частині наведення обґрунтування підстав прийняття спірного у цій справі рішення, апеляційний суд зауважує про таке.
За приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За приписами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначені вимоги КАС не є формальними, оскільки рішення відповідача оцінюється, у тому числі, з приводу підстав його прийняття. Водночас суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в рішенні, яке оскаржується.
Відтак, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування Таблиці даних платника податків, поданою позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.
За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 2 КАС України, оскільки прийняте відповідачем без належного обґрунтування, а також без врахування усіх обставин, які мають значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність оскаржуваного рішення комісії центрального рівня про неврахування таблиці платника податків на додану вартість та відсутність правових підстав для задоволення позову. Твердження суду першої інстанції, що – «У відзиві на позовну заяву ДПС України повністю виклали опис отриманої податкової інформації… зокрема даних поданої податкової та іншої звітності по підприємству та контрагентах, податкових накладних/розрахунках коригування в ЄРПН…» не підтверджується матеріалами справи.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що у відповідності до приписів пункту 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.
З цих підстав та з метою належного захисту прав позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України врахувати таблицю даних платника податку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» та зареєстровану у контролюючому органі 01.07.2025 за №9189580557, з урахуванням приписів пунктів 18, 19 Порядку №1165.
Згідно із п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписами статті 317 КАС України передбачено підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги вище викладене, оскільки при прийнятті оскаржуваного рішення окружний адміністративний суд неправильно застосував норми матеріального права, відтак, згідно до вимог ст. 315, 317 КАС України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до частин 1, 3, 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи, у цій справі в межах вимог немайнового характеру Товариством сплачено судовий збір в такому розмірі:
за подання позовної заяви - 2662 грн. 40 коп. згідно із квитанцією №5114-6130-8411-0319 від 20 січня 2026 року; (а.с.7)
за подання апеляційної скарги – 3993 грн. 60 коп. згідно із квитанцією №5419-6440-0903-9957 від 03 липня 2026 року. (а.с.42)
З урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, загальна сума судових витрат по сплаті судового збору, яка підлягає розподілу у цій справі в межах вимог немайнового характеру, та підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі складає 6656 грн.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» – задовольнити повністю.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12.06.2026 у справі №420/1466/26 - скасувати.
Прийняти у справі №420/1466/26 нове судове рішення.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 14.08.2025 №13173318/41941689.
Зобов`язати Державну податкову службу України врахувати таблицю даних платника податку, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» та зареєстровану у контролюючому органі 01.07.2025 за №9189580557.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕРДКРАФТ» судовий збір у загальному розмірі 6656 грн. (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість гривень 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій
СуддіН.В. Вербицька Д.С. Терлецький
Оригінал: reyestr.court.gov.ua