Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №447/2920/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1896/26

Справа №447/2920/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.10.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судових засідань Стемпель А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1 ,

до відповідача: ОСОБА_2 ,

про розірвання шлюбу,

за участю:

позивач: не з`явилась;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

ОСОБА_1 звернулася до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 08 вересня 2006 року Павлівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, актовий запис №7.

Ухвалою від 28.08.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.09.2026.

Судове засідання, призначене на 29.09.2026, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді, було відкладено на 28.10.2026.

В судове засідання 28.10.2026 сторони не з`явилися. Однак, 29.09.2026 позивачка подала заяву, у якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила розгляд справи проводити без її участі. Також 29.09.2026 відповідач подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідно до положень ч.2 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстровано 08.09.2006 року Павлівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Зазначає, що від даного шлюбу у них з відповідачем народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що їх подружнє життя не склалося внаслідок психологічної несумісності характерів, звичок, уподобань, поглядів на життя. Зазначає, що їх сім`я фактично розпалася, а шлюб між ними носить суто формальний характер: спільного господарства не ведуть та спільного бюджету не мають, подружніх стосунків не підтримують. Позивачка вважає, що примирення між ними з відповідачем неможливе, а збереження сім`ї буде суперечити її інтересам. Зазначила, що спору щодо поділу майна подружжя та щодо місця проживання дітей немає.

Правова позиція відповідача.

Відповідач подав заяву, в якій позовні вимоги визнав, не заперечив проти розірвання шлюбу.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було укладено шлюб, який зареєстровано 08.09.2006 Павлівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 08.09.2006 (бланк серії НОМЕР_1 ). Після реєстрації шлюбу, чоловік обрав прізвище « ОСОБА_6 », а дружина « ОСОБА_6 ».

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 26 лютого 2008 р. виконавчим комітетом Пісочнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_3 , батьком якого зазначено ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , актовий запис №05.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 24 січня 2011 р. виконавчим комітетом Пісочнянської сільської ради Миколаївського району Львівської області, ІНФОРМАЦІЯ_6 народилася ОСОБА_4 , батьком якої зазначено ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 , актовий запис №06.

Позивачка вважає, що їх сім`я розпалась і подальше перебування в шлюбі є суперечить її інтересам та негативно відображається на її психологічному стані, тому звернулася до суду із позовом про розірвання шлюбу.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу розірвання укладеного між ними шлюбу, які врегульовано положеннями Сімейного кодексу України.

Частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України, встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до частини 4 статті 3 Сімейного кодексу України, сім`я створюється зокрема на підставі шлюбу.

Частиною 1 статті 24 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Відповідно до положень частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Статтею 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя визначено статтею 112 Сімейного кодексу України.

Зокрема, законодавцем визначено, що при вирішенні такого спору, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як встановлено судом, сімейне життя у сторін не склалося, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин між сторонами. Сторони спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають та не підтримують подружніх стосунків.

Позивачка просить суд розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, вважає, що подальше спільне життя із відповідачем є неможливим та таким, що суперечить її інтересам.

Відповідач позовні вимоги визнав, проти розірвання шлюбу не заперечив, про що подав 29.09.2026 заяву.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, суд вважає, що сім`я розпалася остаточно і збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, тому шлюб слід розірвати.

Майнового спору та спору щодо визначення місця проживання дитини сторони не мають.

Суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ч.2ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу; згідно з абз.2 ч.3ст.115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Судові витрати.

Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача.

Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року 3328грн.

Згідно пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий справляється в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1331,20 грн.

Таким чином, позивач при поданні позову до суду повинен був сплатити судовий збір в сумі 1331,20грн.

Як встановлено судом, згідно долученої до позовної заяви квитанції від 11.08.2026 №51 позивачкою при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 1331,50 грн, тобто позивачем зайво сплачено судовий збір у розмірі 0,30 грн.

Суд роз`яснює позивачу, що відповідно до пп.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір в сумі 1331, 20 слід стягнути із відповідача на користь позивачки.

Керуючись ст.ст.10-13,76-81,141,259,263-265,268,354,355 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити повністю.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який зареєстровано 08.09.2006 Павлівською сільською радою Іваничівського району Волинської області, актовий запис №7.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмір 1331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя Роман ДЖУС