Постанова від 26 жовтня 2026 р. у справі №420/30787/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/30787/25

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г.,

секретар – Афанасенко Ю.М.,

за участю: представника відповідача – Гетьман М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 420/30787/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, –

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 у розмірі 338 577,37 грн за податковий період 2023 рік, назва платежу: орендна плата з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою Херсонська обл., м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, площею 2,82 га кадастровий номер 6510136900:01:001:2773 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №493800- 2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, АР Крим та м. Севастополі про визначення суми податкового зобов`язання ОСОБА_1 , іпн НОМЕР_1 у розмірі 1 474 807,44 грн за податковий період 2023 рік, назва платежу: орендна плата з фізичних осіб за земельну ділянку за адресою Херсонська обл., м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, площею 2,82 га кадастровий номер 6510136900:01:001:2773 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що нарахування плати за землю та вимога з її сплати за 2023 рік суперечить нормативним актам України, податкові повідомлення– рішення (ППР № 8461254 та ППР № 493800) – протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Крім того, шляхом складання відповідачем двох податкових повідомлень-рішень про сплату ОСОБА_1 плати за землю за один і той саме період (2023) він фактично повторно був притягнений до відповідальності за одне й те саме порушення, що свідчить про не дотримання ГУ ДПС у Херснській обл., АР Крим та м.Севастополі положень абз. 1 статті 61 Конституції України - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву у якому зазначив, що відповідно до податкового обліку, згідно з ІКС “Податковий блок” та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка від 12.09.2025 № 443264386) у фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується в користуванні на умовах оренди, земельна ділянка комунальної власності загальною площею 2,82 га, кадастровий номер 6510136900:01:001:2773, цільове призначення (03.10.) - для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (під будівництво та обслуговування об`єктів скдадського призначення різного профілю (логістичний центр)), яка розташована за адресою: м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, згідно з договором оренди від 17.09.2021 укладеного з Херсонською міською радою терміном на 10 років. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з пунктом 5 договору оренди на дату його укладання становить 29 146 392,00 грн, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2022 визначається відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка затверджена рішенням міської ради від 02.09.2020 № 2504. Орендна плата, як зазначено в абзаці першому пункту 9 договору оренди, вноситься Орендарем у грошовій формі, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 26.08.2011 №333. Розрахунок розміру орендної плати, як додаток до договору оренди додається. Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати від 17.09.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 146 392,00 грн, а орендна плата на 2021 рік в розмірі 4 відсотків складає 1 165 855,68 грн. Орендна плата згідно з абзацем другим пункту 9 договору оренди, вноситься Орендарем у грошовій формі з 01.01.2022, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 18.06.2021 № 340). Враховуючи зазначене, керуючись пунктом 286.5 статті 286 та пунктом 288.1 статті 288 ПК України, а також на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.09.2021 фізичній особі – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проведено обчислення орендної плати з фізичних осіб за звітний 2021 рік, згідно з податковим повідомленням — рішенням форми “Ф” від 27.10.2023 № 8461254-2403-2103 UA65100150000057191 в сумі 338 577,27 грн (річна сума орендної плати з фізичних осіб згідно з розрахунком до договору оренди становить 1 165 855,68 грн : 365 дн.) х 106 дн. (за період з 17.09.2021 по 31.12.2021). Також, протягом 2024 року фізичній особі – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) проведено обчислення орендної плати з фізичних осіб за звітний 2023 рік, за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, згідно з податковим повідомленням — рішенням форми “Ф” від 02.08.2024 № 493800-2403-2103-UA65100150000057191 в сумі 1 474 807,44 грн. Обчислення суми орендної плати з фізичних осіб за звітний 2023 рік проведено з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки землі, застосування якого передбачено пунктом 289.1 статті 289 ПК України та згідно з листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Держгеокадастр від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24, за 2021 рік — 1,1 та за 2022 рік — 1,15 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з договором оренди 29146392,00 грн х 1,1 х 1,15) х 4 % розмір орендної плати = 1 474 807,44 грн)). При цьому, нараховані та узгоджені суми орендної плати з фізичних осіб за звітні 2021 та 2023 роки фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачені до місцевого бюджету Херсонської міської територіальної громади протягом 2025 року, а саме:- 338 577,27 грн, згідно з платіжним дорученням № 35290463 вiд 22.08.2025;- 1 474 807,44 грн, згідно з платіжним дорученням № 35290724 вiд 22.08.2025.

Короткий зміст та мотиви рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 29 травня 2026 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення № 8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення №493800- 2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Стягнув з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 140,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що контролюючий орган у період з 01.06.2023 по 30.04.2024, всупереч приписів п.п.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, протиправно прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що як податковим повідомленням-рішенням №8461254-2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, так і податковим повідомленням-рішенням №493800-2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024 позивачу нараховано податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2023 рік, а також щодо одного й того ж об`єкта.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не врахував, що на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.09.2021 фізичній особі – ОСОБА_1 проведено обчислення орендної плати з фізичних осіб за звітний 2021 рік, згідно з податковим повідомленням —рішенням форми «Ф» від 27.10.2023 № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 в сумі 338 577,27 грн (річна сума орендної плати з фізичних осіб згідно з розрахунком до договору оренди становить 1 165 855,68 грн : 365 дн.) х 106 дн. (за період з 17.09.2021 по 31.12.2021)

- суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача, не прийнявши до уваги позицію відповідача, що призвело до порушення принципів, закріплених у ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), щодо рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, що у свою чергу, призвело до порушення вимог ст. 72, 242 КАС України.

- інші доводи апеляційної скарги відтворюють зміст відзиву до позову.

Також апелянт направив до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення у яких зазначив, що Головне управління ДПС в Херсонській області разом з відзивом на позовну заяву від 09.10.2025 по справі № 420/30787/25 до суду першої інстанції надавало завірені згідно з оригіналом копії № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 - від 27.10.2023, № 493800-2403-2103-UA65100150000057191- від 02.08.2024, а те податкове повідомлення- рішення яке надав ОСОБА_1 (від 27.10.2023 за податковий період 2023 рік) Головним управління ДПС в Херсонській області не видавалося і природа його виникнення не відома.

Додатково Головне управління ДПС в Херсонській області повідомило, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 та відповідно Доповідної записки від 15.10.2025 №775/21-22-24-01-11 складеної на підставі Розпорядження начальника Херсонської МВА від 19.09.2025 року №743 скасовано (відкликано) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2023 року від 02.08.2024 № 493800-2403-2103-UA65100150000057191 на суму 1 474 807,44 грн – скасовано.

Обставини справи.

Суд першої інстанції встановив, що 17.08.2021 між Херсонською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки площею 2,82 га під будівництво та обслуговування об`єктів складського призначення різного профілю (логістичний центр), яка знаходиться у м. Херсоні по Миколаївському шосе, 5 км із земель комунальної власності та земель, що перебували в постійному користуванні товариства з обмеженою відповідальністю “Южная топливная компанія”, кадастровий номер 6510136900:01:001:2773.

За п. 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка, загальною площею 2,8200 га, у тому числі: ділянка, площею 0.0198 га - під капітальною забудовою, ділянка площею 0,0529 га - під спорудами; ділянка площею 2,7472 га – під проїздами, проходами та площадками.

Згідно п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 26.08.2011 №333). Розрахунок орендної плати додається.

Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі з 01.01.2022, у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 18.06.2021 №340).

За даними Розрахунку розміру орендної плати від 17.09.2021, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 146 392,00 грн, розмір земельного податку 291 463,92 грн, розмір орендної плати за рік 1 165 855,68 грн.

27.10.2023 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняло податкове повідомлення-рішення:

№ 8461254-2403-2103-UA65100150000057191, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2023 рік у сумі 338 577,27 грн.

02.08.2024 Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийняло податкове повідомлення-рішення:

№ 493800-2403-2103-UA65100150000057191, яким позивачу нараховано податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2023 рік у сумі 1 474 807,44 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Визначення платників орендної плати, база оподаткування та порядок справляння орендної плати, встановлено статтею 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Податковий період для орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 285 Податкового кодексу України, відповідно до якої, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення орендної плати застосовується відповідно до вимог статті 286 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Згідно пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" №2120-ІХ від 15 березня 2022 року (далі Закон № 2120-ІХ) доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України. Вказана норма ПК України набрала чинності 17.03.2022.

Отже, пп.69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у якому перебуває Харківська міська територіальна громада.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

Пунктом 1 даної постанови встановлено, що Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі Перелік №309), у якому зазначено, зокрема, що Херсонська міська територіальна громада в період з 01.03.2022 по 11.11.2022 належала до тимчасово окупованих Російською Федерацією території України, а з 01.05.2023 відноситься до території активних бойових дій.

Як встановлено під час розгляду справи та підтверджено матеріалами справи, що позивач є користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 6510136900:01:001:2773, що розташована у м. Херсоні по Миколаївському шосе, 5 км.

Вирішуючи спір по суті суд першої інстанції виходив із того, що з моменту набуття чинності Законом № 2120-ІХ (17.03.2022), позивачу, відповідно до положень чинного законодавства, не повинна була нараховуватись плата за земельну ділянку, яка знаходиться на території Херсонської міської територіальної громади.

При цьому, 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон № 3050-IX, який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладено в наступній редакції:

"За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території".

Отже, до 06.05.2023 (набрання чинності змін в ПК) пп.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України передбачав, що в період воєнного стану землекористувачі звільняються від сплати орендної плати за земельні ділянки, розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Разом з тим, з 06.05.2023 змінено редакцію вищенаведеної норми, шляхом зазначення, що з 01.01.2023 пільга щодо сплати орендної плати за землю надається користувачам земельних ділянок, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України.

Водночас, відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Згідно з Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тож, до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Суд першої інстанції зазначив, що положення ПК України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкового зобов`язання за період 2023 року не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що виникли до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

Крім того, Податковим кодексом України передбачено, що плата за оренду землі не нараховується та не сплачується за умови віднесення: території до територій активних бойових дій Переліку, незалежно від того, чи функціонують чи не функціонують на таких територіях державні електронні інформаційні ресурси.

Така позиція підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2024 року № 485 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364”, якою були внесені зміни, зокрема, змінами уточнено, - що для цілей оподаткуванню території активних бойових дій – це включені до переліку території активних бойових дій, території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

При цьому, принцип правової визначеності полягає в тому, що правові норми мають бути чіткими, зрозумілими, передбачуваними та стабільними, гарантуючи особі можливість передбачити юридичні наслідки своєї поведінки. Він вимагає незворотності дії законів у часі, поваги до остаточних судових рішень (res judicata) та забороняє безпідставні зміни в законодавстві.

З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що, контролюючий орган у період з 01.06.2023 по 30.04.2024, всупереч приписів п.п.69.14 п.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, протиправно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №493800-2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024.

Також, суд враховує, що статтею 283 ПК України визначений перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком.

Так, згідно з п.п. 283.1.9. п. 283.1 ст. 288 ПК України не сплачується податок за земельні ділянки, забруднені вибухонебезпечними предметами.

Пунктом 283.2. встановлено, що не сплачується податок за земельні ділянки, непридатні для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, у випадку прийняття сільськими, селищними, міськими радами, військовими адміністраціями та військово-цивільними адміністраціями рішень про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 283-1.2. ст. 283-1 ПК України підставою для ненарахування земельного податку відповідно до підпункту 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, є дані Державного земельного кадастру.

Земельний податок за земельні ділянки, визначені підпунктом 283.1.9 пункту 283.1 статті 283 цього Кодексу, у частині земельних ділянок, забруднених вибухонебезпечними предметами, не нараховується за період, коли земельні ділянки були забруднені вибухонебезпечними предметами.

Період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, на який припадає дата початку обстеження земельної ділянки операторами протимінної діяльності, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Для земельних ділянок, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, період, коли земельні ділянки визнаються забрудненими вибухонебезпечними предметами, визначається як період, що починається з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території (у тому числі коли дата початку обстеження небезпечної території операторами протимінної діяльності настає після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації на відповідній території), за умови подання платником плати за землю до органу місцевого самоврядування, військової адміністрації або військово-цивільної адміністрації заяви про потенційне забруднення земельної ділянки вибухонебезпечними предметами та прийняття таким органом місцевого самоврядування, військовою адміністрацією або військово-цивільною адміністрацією рішення про встановлення податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів щодо земельної ділянки, зазначеної у такій заяві, та завершується останнім числом місяця, в якому такі земельні ділянки визнані придатними для використання.

Розпорядженням начальника Херсонської міської військової адміністрації Херсонського району Херсонської області від 19.09.2025 № 743р, встановлено у 2023 році індивідуальну пільгу, у розмірі 100%, зі сплати плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі комунальної власності) власникам / користувачам земельних ділянок, які вважаються непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами, за переліком згідно з додатком.

При цьому, в додатку до вказаного розпорядження під номером 9 зазначено ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки - 6510136900:01:001:2773, що розташована у м. Херсоні.

Скасовуючи ж податкове повідомленням-рішенням №8461254-2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023 суд першої інстанції виходив із тих самих мотивів, окрім того суд першої інстанції виснував, що як податковим повідомленням-рішенням №8461254-2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, так і податковим повідомленням-рішенням №493800-2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024 позивачу нараховано податкове зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб, за 2023 рік, а також щодо одного й того ж об`єкта.

Проте, як неодноразово зазначав під час розгляду справи відповідач – податкове повідомлення- рішення яке надав ОСОБА_1 (від 27.10.2023 за податковий період 2023 рік) Головним управління ДПС в Херсонській області не видавалося і природа його виникнення не відома.

Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції встановив, що у матеріалах справи міститься два податкових повідомлення рішення № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 - від 27.10.2023, проте у податковому повідомленні-рішенні яке надано позивачем податковий період -2023 рік (а.с.8), а те, яке надано відповідачем – 2021 рік (а.с.55).

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними, відповідно до ст. 73 КАС України, є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд також зазначає, що обов`язок відповідача щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення не звільняє позивача від доказування підстав позову, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.06.2020 по справі № 520/2261/19.

З метою з`ясування вказаних обставин суд апеляційної інстанції двічі (ухвалами від 05.10.2026 та 13.10.2026) пропонував ОСОБА_1 надати відповідні пояснення з приводу розбіжностей щодо податкового періода який міститься у копії податкового повідомлення рішення № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 - від 27.10.2023 наданій ним та податковим органом, а також зазначити ячим чином він отримав податкове повідомлення рішення № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 - від 27.10.2023 із надання відповідних доказів.

Відповідно до ч.7 ст.80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Проте, позивач жодних пояснень щодо питань означених в ухвалах суду від 05.10.2026 та 13.10.2026 до суду не надав та не повідомив суд про причини не можливості подання таких доказів.

Колегія суддів наголошує, що принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі полягає насамперед в активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу в їх сукупності, які містяться в матеріалах справи або витребовуються, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (надалі також - ЄСПЛ).

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У справі "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно зі статтею 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99; пункт 30).

У справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58) зазначено, що призначення обґрунтованого рішення полягає у тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією (рішення у справі "Hirvisaari v. Finland", заява № 49684/99, пункт 30).

У пункті 31 рішення у справі "Волошин проти України" (№ 15853/08) та пункті 22 рішення у справі "Бацаніна проти Росії" (№ 3932/02) зазначено, що принцип рівності сторін вимагає "справедливого балансу між сторонами", і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її.

У пункті 25 рішення у справі "Проніна проти України" (№ 63566/00), пункті 13 рішення у справі "Петриченко проти України" (№ 2586/07) та пункті 280 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (№ 42310/04) була висловлена позиція, згідно з якою Суд зобов`язаний оцінити кожен специфічний, доречний та важливий аргумент, а інакше він не виконує свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції.

Повертаючись до обставин справи колегія суддів наголошує, що податковий орган вказав, що позивач згідно вимог Податкового Кодексу України не виявив бажання отримувати документи через електронний кабінет, а відтак, можливість переглядати податкові повідомлення - рішення через свій особистий кабінет та роздруковувати (копіювати) їх у нього відсутня.

Втім, як вже зазначалось вище, позивач не надав до суду пояснень та відповідних доказів як він отримав спірне податкове повідомлення-рішення.

Натомість відповідач надав до суду докази направлення останнього рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платника АДРЕСА_1 , яке повернуто поштою 25.12.2023 року без вручення з відміткою – «за закінченням терміну зберігання» (а.с.79-80,об).

В аспекті наведеного вище, колегія суддів погоджується з податковим органом, що надана позивачем копія податкового повідомлення-рішення № 8461254-2403-2103-UA65100150000057191 - від 27.10.2023, не завірена належним чином ГУ ДПС та не може вважатись копією оригіналу прийнятого, підписаного та завіреного печаткою податкового повідомлення — рішення за 2021 рік, а тому невизначений документ наданий позивачем не може прийматись судом, як доказ.

Надалі слід зазначити, що відповідно до матеріалів справи нормативна грошова оцінка земельної ділянки, згідно з пунктом 5 договору оренди на дату його укладання становить 29 146 392,00 грн, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2022 визначається відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка затверджена рішенням міської ради від 02.09.2020 № 2504 (а.с.10-12).

Орендна плата, як зазначено в абзаці першому пункту 9 договору оренди, вноситься Орендарем у грошовій формі, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 26.08.2011 №333.

Розрахунок розміру орендної плати, як додаток до договору оренди додається (а.с.14).

Відповідно до Розрахунку розміру орендної плати від 17.09.2021 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 29 146 392,00 грн, а орендна плата на 2021 рік в розмірі 4 відсотків складає 1 165 855,68 грн.

Орендна плата згідно з абзацем другим пункту 9 договору оренди, вноситься Орендарем у грошовій формі з 01.01.2022 у, у розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (згідно з рішенням міської ради від 18.06.2021 року № 340).

Враховуючи зазначене, керуючись пунктом 286.5 статті 286 та пунктом 288.1 статті 288 ПК України, а також на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.09.2021 фізичній особі – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) правомірно обчислено орендну плату з фізичних осіб за звітний 2021 рік, згідно з податковим повідомленням — рішенням форми «Ф» від 27.10.2023 № 8461254-2403-2103- UA65100150000057191 в сумі 338 577,27 грн (річна сума орендної плати з фізичних осіб згідно з розрахунком до договору оренди становить 1165855,68 грн : 365 дн.) х 106 дн. (за період з 17.09.2021 по 31.12.2021).

Проте, суд першої інстанції зазначеного не врахував та дійшов передчасних висновків щодо скасування податкового повідомлення — рішення форми «Ф» від 27.10.2023 № 8461254-2403-2103- UA65100150000057191 в сумі 338 577,27 грн.

Щодо доводів апелянта про те, що скасовано (відкликано) податкове повідомлення-рішення форми «Ф» за податковий період 2023 року від 02.08.2024 № 493800-2403-2103-UA65100150000057191 на суму 1 474 807,44 грн, апеляційний суд зазначає, що жодних доказів скасування вказаного податкового повідомлення-рішення до суду не надано.

Колегія суддів дослідивши доводи та вимоги апеляційної скарги Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження на підставі встановлених фактичних обставин справи, зазначає, що вони знайшли своє підтвердження частково.

Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги.

Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п.п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів зазначає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі підлягає частковому задоволенню.

У силу п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи те, що при постановлені оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8461254 - 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023 слід скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023 - відмовити. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Суд апеляційної інстанції з матеріалів справи встановив, що позивач за подання адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 15 140, 00 грн., який стягнуто на користь позивача відповідно до рішення суду першої інстанції.

Частиною 3 статті 4 Закона України "Про судовий збір" унормовано, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи скасування рішення суд першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023 на суму 338 577,37 з відповідача на користь позивача слід стягнути лише сплачений судовий збір за звернення в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 493800 - 2403-2103-UA65100150000057191 від 02.08.2024 (1 474 807,44 грн) у розмірі – 11 798,46 ( 14 748,07 *0,8).

Водночас положеннями статті 139 КАС України не регламентовано стягнення з позивача (у разі відмови у задоволенні позову) в порядку розподілу судових витрат сплаченого суб`єктом владних повноважень судового збору.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29.04.2020, справа № 817/66/16 (11-185апп19).

Керуючись статтями 308, 309, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі – задовольнити частково.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 420/30787/25 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі- скасувати, ухвалити в цій частині позовних вимог нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №8461254- 2403-2103-UA65100150000057191 від 27.10.2023, винесене ГУ ДПС у Херсонський області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 420/30787/25 в частині розподілу судових витрат викласти в такій редакції:

« Стягнути з Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі ( ЄДРПОУ 43995495) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 798 ( одинадцять тисяч сімсот дев`яносто вісім ) гривень 46 грн».

В решті рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 420/30787/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення – 28 жовтня 2026 року.

Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький

СуддіА.Г. Федусик Г.В. Семенюк