Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/10555/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/10555/26

Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,

повний текст судового рішення

складено 28.08.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року у справі №420/10555/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

10.04.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі ГУ ПФУ), в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років по його заяві з 70% на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років станом на 19.02.2026 року;

зобов`язати ГУ ПФУ провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з 70% на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 серпня 2026 року задоволено частково:

визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ, яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 09.03.2026 року про перерахунок та виплату пенсії з вислуги років без обмеження в її розмірі та враховуючи 100% (максимальний процент вислуги років);

зобов`язати ГУ ПФУ розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 року про перерахунок та виплату пенсії з вислуги років без обмеження в її розмірі та враховуючи 100% (максимальний процент вислуги років) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Не погодившись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року ГУ ПФУ звернулось до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, та просить оскаржуване рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Апелянт – представник ГУ ПФУ зазначив, що у зв`язку із скасуванням судом пунктів 1, 2 постанови №103 неможливо здійснити жодні перерахунки. Крім того, на час здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача, діяла вже інша редакція Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262- ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон №2262-ХІІ) , а саме: редакція Закону №2262-ХІІ від 13.03.2018, згідно якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 13).

Щодо виплати без обмежень максимального розміру пенсії, то представник вважає необґрунтованим посилання позивача на рішенням Конституційного суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/1016, яким ч.7 ст.43 Закону №2262-XXI визнає неконституційною. Рішення Конституційного суду не скасовує обмеження виплати пенсій на 2017 рік, а тому, дії органів Пенсійного фонду України є правомірними.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованості його позовних вимог.

Представник ОСОБА_1 також звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги по зобов`язанню ГУ ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років з 70 на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років та ухвалити в цієї частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, зобов`язавши ГУ ПФУ провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугою років з 70 на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років, посилаючись на те, що суд першої інстанції вірно встановив протиправність відмови в перерахунку пенсії, проте в порушення процесуальних принципів адміністративного судочинства не забезпечив ефективний захист прав позивача у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Представник вважає, що порушене право підлягає захисту шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок - провести перерахунок пенсії із вислуги років з 70% до 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років. Обраний судом спосіб захисту шляхом «зобов`язання розглянути заяву» не вирішує спір по суті, залишає правовий стан позивача невизначеним та створює підґрунтя для повторного відхилення заяви відповідачами, що змушує позивача в подальшому повторно звертатися до суду. Спосіб захисту має бути таким, який повністю відновлює порушене право і виключає необхідність повторного звернення за судовим захистом.

Апелянт – представник ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції припустився помилки, оскільки формально поклався на застарілий/некоректний протокол розрахунку вислуги років, не дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи (довідки, послужний список, витяги з наказів тощо), які підтверджують інший (більший) розмір вислуги станом на 2026 рік та не розмежував види вислуги (календарну/загальну, пільгову, спеціальну), що унеможливлює встановлення об`єктивних обставин справи.

Представник вказує, що є очевидною невідповідність висновків суду фактичним матеріалам справи щодо розміру вислуги років. Спираючись у рішенні на протокол розрахунку вислуги років із показником « 28 років», суд першої інстанції підійшов до оцінки доказів формально та не взяв до уваги наявні в матеріалах справи письмові докази - документи надані позивачем відповідачу разом із заявою. Висновок суду першої інстанції про необхідність застосування обмеження розміру пенсії на рівні 70% грошового забезпечення та грошового забезпечення яке було в розмірі та відсотках на дату призначення є незаконним та таким, що не ґрунтується на нормах права та принципі набутого права. Посилаючись на незамінність зафіксованого у 2015 році показника у 70%, суд першої інстанції фактично заморожує первинну помилку органу Пенсійного фонду та помилково трактує подальше уточнення вислуги років як спробу «змінити законодавство», хоча мова йде про уточнення фактичних підстав для обчислення пенсії. Апелянт стверджує про наявність права у ОСОБА_1 на 100% відсоткового значення пенсії.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ГУ ПФУ та представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

За позовними вимогами ОСОБА_1 предметом розгляду у цій справі є бездіяльність ГУ ПФУ щодо розгляду по суті його заяви про перерахунок пенсії у відсотковому розмірі, а саме з 70% на 100% грошового забезпечення та зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок.

Судом першої інстанції встановлено, що позивача звільнено з військової служби наказом голови Служби безпеки України від 22.08.2015 №810-ос та виключено із списків особового складу УСБУ в Херсонській області наказом начальника УСБУ в Херсонській області від 08.09.2015 №624-ос.

З 09.09.2015р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області, на підставі подання Управління Служби безпеки України в Херсонській області від 29.01.2016р. №71/22/3-559, призначено ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Позивачу встановлений основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення.

Після призначення пенсії позивач продовжує службу.

Вважаючи, у відсотковому розмірі розмір пенсії повинен складати 100% грошового забезпечення, оскільки вислуга років складає станом на 19.02.2026 року понад 37 років 7 місяців 9 днів, позивач з відповідною заявою звернувся до відповідача, проте відповідь (рішення) не отримав, що стало підставою для звернення до суду.

Задовольняючи частково позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень за заявою позивача від 09.03.2026 року не прийняв рішення та не надав будь-якої відповіді, що є протиправною бездіяльністю. Враховуючи дискреційні повноваження ГУ ПФУ суд зобов`язав відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2026 року з урахуванням висновків суду.

За змістом рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що при перерахунку розміру пенсії на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний її розмір має обраховуватися виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві. Тобто, оскільки станом на дату призначення позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначала, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів, зважаючи на те, що доказів участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, чи до категорії 2 до суду не надано, максимальний розмір пенсії позивача може складати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Колегія суддів частково погоджується з цим висновками суду першої інстанції, вважає судом правильно визнано протиправною бездіяльність відповідача та висновок суду на підставі встановлених обставин та норм законодавства, що пенсія позивача не може перевищувати 70% грошового забезпечення при відсутності доказів участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Суд першої інстанції правильно застосував положення ч.2 ст.13 норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», здійснивши аналіз її змін.

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції, до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року № 3668-VІ) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року №3668-VІ до вказаної норми були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 р. №1166-VII також внесені зміни до частини другої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Оскільки позивачу пенсія вислугою років призначена з вересня 2015 року, то при призначенні пенсії ГУ ПФУ вірно застосував норми законодавства щодо максимального відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 - 70% грошового забезпечення.

За вказаними обставинами не підлягає задоволенню апеляційна скарга представника позивача щодо неврахування вислуги років ОСОБА_1 , що на її думку впливає на відсотковий розмір пенсії, але така думка не ґрунтується на положеннях ч.2 ст.13 України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Враховуючи дискреційні повноваження ГУ ПФУ суд першої інстанції обґрунтовано не приймав рішення по суті за заявою ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, щодо розгляду якої ГУ ПФУ допустило протиправну бездіяльність. ГУ ПФУ в апеляційній скарзі на рішення суду не спростувало встановлених обставин щодо своєї бездіяльності по розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.03.2026 року, не надала належних доказів її розгляду у встановлений законодавством строк.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга ГУ ПФУ містить доводи щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині обмеження пенсії максимальним розміром.

Проте відсутні підстави для розгляду колегією суддів вказаних доводів апеляційної скарги, як таких, що не стосуються предмету позову.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Вимогами позивача викладеними у позові є визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо проведення перерахунку призначеної пенсії за вислугу років по його заяві з 70% на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років станом на 19.02.2026 року; зобов`язання ГУ ПФУ провести йому перерахунок пенсії за вислугу років з 70% на 100% грошового забезпечення з урахуванням вислуги років.

Судом дослідження заява позивача від 09.03.2026 року, в якій позивач просить відповідача провести йому перерахунок пенсії за вислугу років без обмеження в її розмірі та враховуючи 100% (максимальний відсоток вислуги років). Сам текст вказаної заяв свідчить про те, що позивач звернувся із заявою саме щодо обмеження відсоткового розміру пенсії, а ні її грошового розміру.

Наведення судом першої інстанції в резолютивній частині змісту не позовних вимог, а змісту саме заяви позивача, яка не розглянута ГУ ПФУ, не змінює підстав подання вказаної заяви. Резолютивна частина рішення суду не скасовує та не спростовує висновків суду, викладених у його мотивувальній частині.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року у справі №420/10555/26 – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2026 року у справі №420/10555/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В.Джабурія

М.П. Коваль