Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №420/13187/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13187/26

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 09.09.2026, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Катаєвої Е.В.,

суддів – Джабурії О.В., Коваля М.П,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №420/13187/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому просила суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №154750015218 від 10.04.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за списком №2 період роботи в якості машиніста котлів парових IV групи з 31.08.1991 по 21.03.1999, який складає 7 років 6 місяців 21 день, а також призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 03.04.2026 і довічно.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №154750015218 від 10.04.2026 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В решті вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам відповідача щодо неправомірності призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю в останньої необхідного пільгового стажу за Списком №2, а також відсутності підстав для зарахування періодів роботи згідно трудової книжки.

Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та помилково зобов`язано його здійснити перерахунок пенсії позивача.

Від ОСОБА_1 до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2026 є законним та обґрунтованим, прийнятим на підставі повного дослідження обставин справи, з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим вважає апеляційну скаргу безпідставною та такою, що підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення поданої апеляційної скарги.

Судом першої інстанції, а також колегію суддів встановлено, що 03.04.2026 року ОСОБА_1 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.

Розгляд заяви та наданих документів за принципом екстериторіальності здійснювався Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №154750015218 від 10.04.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи та неврахувань до пільгового стажу роботи за Списком №2 період роботи в якості машиніста котла за пільговою довідкою, яка видана ХФ ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» завод «Сілур» з 31.08.1991 по 21.03.1999, оскільки довідка не містить номер та дату видачі, підприємство знаходиться на тимчасово окупованій території України, перевірити достовірність даних, зазначених в довідці відсутня можливість.

Не погодившись з рішенням відповідача щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що записи в трудовій книжці про роботу позивача у період з 31.08.1991 по 21.03.1999 відповідають вимогам до заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду, на якій працював позивач, та відбиток печатки підприємства. Водночас позивачем було надано уточнюючу довідку від 12.06.1997 та 26.03.1999, складену згідно норм діючого законодавства. При цьому, відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві або архівній установі, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у неї права на пенсійне забезпечення.

За наслідком з`ясування обставин у справі, судом зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог та протиправність оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.04.2026 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV врегульовано питання призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 1.1. пункту 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29 липня 1993 року №58 (далі Інструкція №58) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктами 1, 3 Порядку підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Процедура застосування Списків №1 і №2 визначена Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 (далі Порядок №383).

Відповідно до п. 3 Порядку №383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч.4 ст.24 Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

В межах спірних правовідносин рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №154750015218 від 10.04.2026 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії, оскільки вона не має достатньої кількості стажу за Списком №2 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, пенсійним органом не заперечується, що посада машиніста котла віднесена до посад, визначених у Списку №2, а також відповідач не ставить під сумнів відомості, які занесені до трудової книжки щодо трудової діяльності позивача.

Судом першої інстанції правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи, відповідно до трудової книжки позивача та довідки, виданої ХФ ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» завод «Сілур», яка містить в собі підстави її складення, ОСОБА_1 працювала на посаді машиніста котла ВАТ «СІЛУР», ЗАТ «СІЛУР-ЕНЕРГО» та ТОВ «СІЛУР-ЕНЕРГО» з 31.08.1991 по 21.03.1999. Записи в трудовій книжці про роботу позивача у період з 31.08.1991 по 21.03.1999 відповідають вимогам до заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду, на якій працював позивач, та відбиток печатки підприємства.

Також позивачем надано уточнюючу довідку від 12.06.1997 та 26.03.1999, складену згідно норм діючого законодавства.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що трудова книжка серії НОМЕР_1 від 05.09.1991 року містить послідовні записи та підтверджує роботу позивача в період з 31.08.1991 року по 21.03.1999 року, а отже не потребує додаткових відомостей за наявності відповідних записів.

В свою чергу, посилання пенсійного органу на дефекти довідки (відсутність номера та дати видачі) та неможливість перевірки її даних у зв`язку з перебуванням підприємства (ХФ ПрАТ «ВО «Стальканат-Сілур» завод «Сілур») на тимчасово окупованій території України не спростовують факту роботи позивача у спірний період (з 31.08.1991 по 21.03.1999) не можуть позбавляти його права на призначення пенсії за наявності підтверджуючих записів у трудовій книжці.

Отже, логічним є висновок суду про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №154750015218 від 10.04.2026 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність часткового задоволення позовних вимог та з обраним судом першої інстанції способом захисту порушених прав позивача.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №420/13187/26 - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2026 року у справі №420/13187/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком підстав, передбачених ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Е.В. Катаєва

Судді О.В. Джабурія

М.П. Коваль