Рішення від 21 жовтня 2026 р. у справі №441/1454/26 — Городоцький районний суд Львівської області

Суд: Городоцький районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 21 жовтня 2026 р.

Справа: №441/1454/26

Суддя: Перетятько О. В.

441/1454/26 2/441/1146/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

/заочне/

22.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Сороки М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок Львівської області справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

представник ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. звернулася в суд з позовом, просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 201420 від 20.09.2025 в розмірі 22 556 грн. 99 коп. та понесені у справі судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається, що 20.09.2025 між ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 201420, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Товариство виконало умови договору і надало відповідачці фінансовий кредит в розмірі 13 514 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, однак відповідачка свої обов`язки не виконала, через що у неї перед Товариством виникла заборгованість, яка на момент подання позовної заяви становить 24 656 грн. 99 коп. і складається з 13 514 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 8 441 грн. 99 коп. заборгованості за відсотками, 2 100 грн. заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) та 601 грн. 00 коп. заборгованості за комісією. 10.10.2025 між ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідачки. Всупереч умовам кредитного договору, відповідачка не виконала свого зобов`язання. З моменту отримання права вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунок ТОВ «Юніт Капітал», ні на рахунок попереднього кредитора.

У зв`язку з наведеним представник позивача просила стягнути з відповідачки 22 556 грн. 99 коп. заборгованості, з яких 13 514 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 441 грн. 99 коп. - заборгованість за відсотками, 601 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.

Ухвалою від 01.07.2026 відкрито провадження у справі.

Представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» Кукса К.О. в судове засідання не з`явилася, у позовній заяві просила про розгляд справи за її відсутності та не заперечила щодо ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

З огляду на те, що відповідачка в судове засідання не з`явилась, відзиву не подала, а представник позивача не заперечила проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам статті 280 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без участі сторін.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, та розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що 20.09.2025 між ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 201420, який підписано електронним підписом відповідачки, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер її мобільного телефону. Первісний кредитор виконав умови договору та надав відповідачці кредит у розмірі 13 514 грн. 00 коп. шляхом перерахування коштів на зазначену нею платіжну картку.

10.10.2025 між ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 10102025, відповідно до умов якого ТОВ «Юніт Капітал» відступлено право вимоги до відповідачки.

Частинами першою-четвертою та пунктом 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу вимог статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій, у тому числі електронній, формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладення договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно з яким електронний договір укладається шляхом направлення однією стороною пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Електронний договір, підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

З наданих позивачем доказів убачається, що відповідачка самостійно зареєструвалася в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця, обрала умови кредитування, зазначила необхідні персональні та платіжні дані, отримала одноразовий ідентифікатор і використала його для підписання кредитного договору. Відтак сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, а кредитний договір укладено з дотриманням письмової електронної форми.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Відповідно до статті 512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином, а згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Надані позивачем договір факторингу, реєстр прав вимоги та акт прийому-передачі підтверджують послідовний перехід права грошової вимоги за кредитним договором № 201420 від 20.09.2025 від ТОВ «ФК «КЕДІПЛЮС» до ТОВ «Юніт Капітал».

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону і в установлений строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених його змістом, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 02.01.2026 у відповідачки утворилась заборгованість у загальному розмірі 24 656 грн. 99 коп. і складається з 13 514 грн. 00 коп. заборгованості за тілом кредиту, 8 441 грн. 99 коп. заборгованості за відсотками, 2 100 грн. заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) та 601 грн. 00 коп. заборгованості за комісією.

Разом з тим позивач вимог про стягнення штрафних санкцій не заявляє та просить стягнути з відповідачки 22 556 грн. 99 коп. заборгованості, з яких 13 514 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 441 грн. 99 коп. - заборгованість за відсотками, 601 грн. 00 коп. - заборгованість за комісією.

Відповідачка не спростувала належними та допустимими доказами наявність заборгованості перед позивачем, не довела факт належного виконання зобов`язань за кредитним договором, зокрема повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Частина перша статті 13 та частина перша статті 81 ЦПК України зобов`язують сторони довести обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 13 514 грн. 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 8 441 грн. 99 коп. - заборгованість за відсотками, а всього 21 955 грн. 99 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Підстав для стягнення з відповідачки 601грн. 00 коп. комісії суд не вбачає, з огляду на наступне.

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року в справі № 6-1746цс16 вказується, що встановлення у кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати комісію за надання кредиту без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, є незаконним. Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема, щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Так, кредитним договором № 201420 від 20.09.2025 передбачено нарахування комісії за надання кредиту. Однак, встановивши в кредитному договорі сплату комісії, позивач не зазначив, які саме конкретні послуги за вказану комісію надаються позичальнику, що є незаконним та фактично є нарахуванням комісії за ту саму послугу, за яку відповідачка повинна сплатити згідно з договором проценти.

Зазначене узгоджується з усталеною судовою практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 16 серпня 2019 року справа № 595/290/17 та від 02 жовтня 2019 року справа № 311/682/16-ц.

Умова, зазначена у договорі, порушує принцип добросовісності та призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, отже суперечить положенням статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Ураховуючи наведене, вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією в розмірі 601 грн. 00 коп. задоволенню не підлягають.

Крім вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, позивач заявив вимоги про стягнення з відповідачки судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп.

За положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої-третьої статті 137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Згідно з частинами четвертою-шостою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення.

Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни його розміру, порядок сплати та інші умови визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року та додаткової угоди № 25771556580 від 20 квітня 2026 року Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» уповноважено надавати ТОВ «Юніт Капітал» правничу допомогу у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 201420 від 20.09.2025.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року виконавцем надано послуги зі складання позовної заяви вартістю 5 000 грн. 00 коп., вивчення матеріалів справи вартістю 1 000 грн. 00 коп., підготовки та подання адвокатського запиту вартістю 500 грн. 00 коп. і підготовки клопотання вартістю 500 грн. 00 коп. Загальна вартість наданих послуг становить 7 000 грн. 00 коп.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях: від 26 лютого 2015 року в справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року в справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року в справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року в справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд звертає увагу, що при встановленні розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, суд вважає, що справедливим і співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу від заявленої представником позивача суми.

Беручи до уваги складність справи, час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, який є завищеним, обсяг наданих адвокатом послуг, та те, що справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача та стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом даної справи у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статей 133, 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у сумі 2 591 грн. 46 коп.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої на АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код ЄДРПОУ: 43541163, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333 у м. Київ) заборгованість за договором про споживчий кредит № 201420 від 20.09.2025 у розмірі 21 955 (двадцять одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят п`ять) грн. 99 коп., 2 591 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто одну) грн. 46 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 27 547 (двадцять сім тисяч п`ятсот сорок сім) грн. 45 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяви про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27.10.2026

Головуючий суддя Перетятько О.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua