Постанова від 27 жовтня 2026 р. у справі №461/7810/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7810/26

Провадження №3/461/2680/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Котельва К.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , законного представника - ОСОБА_2 , розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з УПП у Львівській області, з протоколом про адміністративне правопорушення від 24.02.2026 серії ЕПР1 № 780332 щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 780332, 24.09.2026 о 15 год. 30 хв. у м. Львові, на площі Адама Міцкевича, 8, ОСОБА_1 , керуючи електроскутером Corso BF-645014, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та на перехресті рівнозначних доріг не надав дорогу транспортному засобу BMW X1 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , що наближався праворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. Цим ОСОБА_1 порушив п. 16.12 Правил дорожнього руху. Його дії кваліфіковано за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, про що він розписався у пам`ятці від 28.10.2026.

ОСОБА_1 у судовому засіданні факт вчинення правопорушення за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставинах визнав. Просив суд суворо не карати.

Дослідивши відомості, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення і доданих до нього матеріалах, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП), вирішуючи справу, суд виходить з такого.

Відповідно до норм Закону України «Про дорожній рух» до учасників дорожнього руху належать, зокрема, водії (частина друга статті 14). Вони зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху (абзац другий частини п`ятої статті 14 Закону).

Статтею 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Для кваліфікації за цією статтею необхідно встановити три обставини: конкретне порушення ПДР, настання передбачених нею наслідків і причинний зв`язок між ними.

Згідно з п. 16.12 Правил дорожнього руху, на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу повинен дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Відповідно до п. 1.10 ПДР, вимога «дати дорогу» означає, що учасник дорожнього руху не повинен продовжувати або відновлювати рух, здійснювати будь-які маневри, якщо це може змусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд дослідив такі докази.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 780332 складено уповноваженою посадовою особою – інспектором УПП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Круглюком Ю.С. Протокол містить дані про час, місце і суть правопорушення, норму ПДР, яку, за версією поліції, порушено, і статтю КУпАП. У ньому зазначено потерпілу та містяться підписи ОСОБА_1 про роз`яснення йому прав і отримання копії протоколу. Зауважень до змісту протоколу особа не висловила. Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Водночас він фіксує версію органу поліції щодо події і не є самостійним доказом вини, тому суд оцінює його в сукупності з іншими доказами.

Схему місця ДТП, яка сталася 24.09.2026 о 15:30 за адресою: м. Львів, пл. Адама Міцкевича, 8, склав поліцейський УПП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_4 . Схема є додатком до протоколу серії ЕПР1 № 780332. З неї вбачається, що зіткнення сталося на нерегульованому перехресті у формі примикання. Дорожніх знаків пріоритету на жодній з доріг немає, світлофорного об`єкта та горизонтальної розмітки немає, освітлення денне, покриття сухе. Напрямок руху електроскутера на схемі позначено з боку дороги, що примикає зліва відносно напрямку руху автомобіля BMW X1. Автомобіль BMW X1 рухався в напрямку пр. Свободи з пл. Міцкевича. Отже, відносно водія електроскутера автомобіль наближався праворуч. На схемі позначено місце зіткнення в зоні перехрестя та кінцеве положення обох транспортних засобів. Схему без зауважень підписали обидва учасники ДТП, у тому числі ОСОБА_1 .

Відомості про пошкодження транспортних засобів, отримані внаслідок ДТП, також засвідчені підписами обох учасників. В електроскутера Corso BF-645014 пошкоджено передню праву частину, в автомобіля BMW X1 номерний знак НОМЕР_2 – передню праву частину.

Письмові пояснення ОСОБА_3 від 24.09.2026 отримала уповноважена посадова особа після роз`яснення ст. 63 Конституції України. За її поясненнями, вона рухалася автомобілем BMW X1 номерний знак НОМЕР_2 по пл. Міцкевича, і на перехресті з вул. Братів Рогатинців з лівого боку в її автомобіль в`їхав водій скутера. Суд враховує, що ОСОБА_3 є учасником ДТП і потерпілою, а отже, може бути зацікавлена в результаті справи. Однак її пояснення щодо напрямків руху транспортних засобів і місця події узгоджуються зі схемою місця ДТП, яку ОСОБА_1 підписав без зауважень. Характер і локалізація пошкоджень цим поясненням не суперечать.

Письмові пояснення ОСОБА_1 від 24.09.2026 містять відмову від їх надання на підставі ст. 63 Конституції України. Така відмова є реалізацією конституційного права особи і не може розцінюватися як доказ її вини.

Оцінивши зазначені докази в сукупності, суд вважає встановленими такі обставини. 24.09.2026 близько 15 год. 30 хв. у м. Львові, на пл. Адама Міцкевича, 8, на нерегульованому перехресті рівнозначних доріг ОСОБА_1 , керуючи електроскутером Corso BF-645014, виїхав на перехрестя з дороги, що примикає, і не дав дорогу автомобілю BMW X1 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який наближався до нього праворуч. Внаслідок цього сталося зіткнення транспортних засобів, і обидва отримали механічні пошкодження.

Причинний зв`язок між порушенням і наслідками суд вбачає в тому, що ОСОБА_1 продовжив рух через перехрестя, хоча мав дати дорогу автомобілю, який наближався праворуч. Тим самим він створив ситуацію, за якої траєкторії транспортних засобів перетнулися. Якби вимогу п. 16.12 ПДР було виконано, зіткнення в зоні перехрестя не відбулося б. Пошкодження транспортних засобів виникли безпосередньо внаслідок цього зіткнення.

Отже, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у порушенні п. 16.12 Правил дорожнього руху, яке спричинило пошкодження транспортних засобів, підтверджується сукупністю доказів:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 780332;

- схемою місця ДТП з даними про пошкодження транспортних засобів, підписаною обома учасниками без зауважень;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 24.09.2026.

Його дії правильно кваліфіковано за ст. 124 КУпАП. Правопорушення вчинено з необережності.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП особи віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 121–127 КУпАП, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. Тому ОСОБА_1 , якому на момент події виповнилося 17 років, є належним суб`єктом правопорушення.

Обставин, що виключають провадження у справі відповідно до ст. 247 КУпАП, судом не встановлено. Строк накладення адміністративного стягнення, визначений ч. 2 ст. 38 КУпАП, обчислюється з дня вчинення правопорушення 24.09.2026, становить три місяці і на час розгляду справи не сплив. Відомостей про те, що учасники ДТП спільно склали повідомлення про пригоду, у справі немає, тож підстав для застосування примітки до ст. 124 КУпАП немає.

Вирішуючи питання про захід відповідальності, суд виходить з такого. Санкція ст. 124 КУпАП передбачає штраф у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Частина друга ст. 13 КУпАП дозволяє з урахуванням характеру правопорушення та особи правопорушника застосувати до неповнолітнього заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП. Суд враховує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення в неповнолітньому віці. Водночас наслідком правопорушення стало реальне пошкодження чужого майна, а саме транспортного засобу потерпілої, і створено небезпеку для учасників дорожнього руху на перехресті. З огляду на це суд вважає, що заходи впливу за ст. 24-1 КУпАП не забезпечать мети, визначеної ст. 23 КУпАП. Достатнім і співмірним є стягнення у виді штрафу як менш суворого з передбачених санкцією стягнень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП і п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 13, 23, 33, 38, 40-1, 124, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У такому разі з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення пред`являється до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя К.О. Котельва