Рішення від 27 жовтня 2026 р. у справі №461/3814/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3814/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Галицький районний суд м. Львова у складі головуючої судді Павлюк О. В., за участю секретаря судового засідання Сороки П. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові заяву адвокатки Кіт М. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про стягнення понесених витрат на правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про відшкодування шкоди, —

В С Т А Н О В И В :

1. Позиції сторін та учасників справ, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

У провадженні Галицького районного суду перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про відшкодування шкоди.

12.10.2026 за результатами розгляду цієї справи суд ухвалив рішення про повне задоволення позовних вимог та стягнув зі Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 251’870,45 (двісті п`ятдесят одну тисячу вісімсот сімдесят гривень сорок п`ять копійок), а також судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2’662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

19.10.2026 до суду надійшла заява адвокатки Кіт М. С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про відшкодування судових витрат, у якій просить стягнути зі Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40’000,00 грн, а також 7’487,76 грн витрат за проведення експертизи.

21.10.2026 через систему Електронний Суд від представника Відповідача — Горошка Р. М. надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат, у яких останній зазначає, що Відповідач не погоджується зі заявленою до стягнення сумою витрат на професійну правничу допомогу та зі стягненням з нього витрат на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи. Вважає, що такі витрати підлягають перевірці на предмет їх обґрунтованості, фактичного понесення, необхідності та співмірності, зокрема щодо витрат на професійну правничу допомогу з обсягом наданих адвокатом послуг. Також звертає увагу суду, що у першій заяві по суті спору, а саме у позовній заяві Позивачем не навів орієнтовного розміру витрат, пов`язаних зі судовим розглядом цієї справи, тобто Позивач не дотримав процесуальних вимог законодавства. Більше того, Позивач не долучив жодних доказів на підтвердження понесених витрат та сплати саме заявленої суми адвокату за послуги, окрім договору про надання правової допомоги. При цьому, сам договір про надання правничої допомоги не дає можливості установити конкретний перелік фактично виконаних робіт, їх обсяг, вартість, витрачений адвокатом час на підготовку процесуального документа, а також відповідність заявленої вартості обсягу наданих послуг та зв`язок із розглядом саме цієї цивільної справи. Також, з даних зазначених у акт приймання-передачі наданих послуг та (або) виконаних доручень від 16.10.2026, а конкретно дати складення такого, можна дійти до висновку, що Позивач з адвокатом наперед домовився про вартість послуг та сам розмір витрат фактично був узгоджений та встановлений після ухвалення судового рішення 12.10.2026. З огляду на викладене, Відповідач вважає, що заявлена Позивачкою сума витрат на професійну правничу допомогу не може бути стягнута автоматично в повному обсязі без перевірки фактичного обсягу наданих послуг, їх вартості та відповідності критеріям розумності й співмірності. Вважає також заявлений розмір витрат є неспівмірним ціні позову, категорії справи, що є малозначною і типовою, а також фактично виконаній роботі адвоката.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення.

Сторони, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, у судове засідання не з`явилися.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Фактичні обставини, встановлені судом, мотиви та висновки суду, а також положення закону, якими керувався суд, постановляючи додаткове рішення

Галицький районний суд м. Львова рішенням від 12.10.2026 позов ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про відшкодування шкоди задовольнив та стягнув зі Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 251’870,45 (двісті п`ятдесят одну тисячу вісімсот сімдесят гривень сорок п`ять копійок), а також судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2’662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови у позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються зі судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частині 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

У положеннях статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У статті 137 ЦПК України, визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2018 року по справі №462/9002/14-ц (провадження №61-9880св18), прийшов до таких висновків: «свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).

У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за адвокатські послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Також, діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у постанові від 03 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з позицією Верховного Суду, яка висвітлена у постанові КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 року по справі № 199/3939/18-ц, аналізовані витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.

Окрім того, у згаданих вище постановах Верховний Суд зазначає, що при визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд встановив, що адвокатка Кіт М. С. та ОСОБА_1 уклали Договір про надання правової допомоги від 14.02.2026, за яким Виконавець (адвокат) зобов`язався за завданням Клієнта надавати Клієнту правову допомогу, а Клієнт зобов`язується оплатити надання послуг та фактичні витрати адвоката, необхідні для виконання цього Договору (п.п. 1.1 Договору).

У п.п. 3.2 цього Договору встановлено, що розмір гонорару та порядок його оплати визначається Сторонами у додатках до цього Договору.

Відповідно до Акту приймання-передачі наданих послуг та виконаних доручень від 16.10.2026, який є додатком до Договору про надання правової допомоги, вартість виконаної роботи складає 40 000 (сорок тисяч) грн.

Врахувавши складність справи, обсяг виконаної адвокаткою Кіт М. С. роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи заперечення іншої сторони щодо обґрунтованості розміру зазначених витрат, а також те, що справа є незначної складності та розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов до висновку про необхідність зменшення позивачці розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з Відповідача на користь Позивача 25’000,00 грн. витрат на професійну правову (правничу) допомогу.

Окрім цього, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, пов`язані зі залученням експертів та проведенням експертизи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та Львівський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України уклали Договір про надання платних послуг з проведення експертного дослідження № Ф-18 від 10.02.2026, за яким Виконавець (експертна установа) за завданням та на підставі письмового звернення Замовника зобов`язався провести експертне дослідження, а Замовник зобов`язався оплатити Виконавцеві зазначену Послугу у порядку і розмірах, визначених цим Договором та нормативно-правовими актами, які регламентують надання платних послуг підрозділами Міністерства внутрішніх справ України (п.п. 1.1 Договору).

У п.п. 2.2 цього Договору встановлено, що загальна вартість послуги з ПДВ становить 7487,76 грн.

За результатами проведеної експертизи експерт склав висновок № ЕД-19/114-26/2798-АВ від 28.03.2026 про оцінку пошкоджень автомобіля «Audi A6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який прийнятий судом в якості доказу та, як вбачається з рішення суду від 12.10.2026, досліджений разом із іншими доказами.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати, пов`язані зі проведенням експертизи у цивільній справі, підтверджені, та такі є співмірними зі складністю відповідної виконаної роботи, вказана сума є розумною та не буде надмірним тягарем для Відповідача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача 7’487,76 грн. витрат за проведення експертизи.

Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд —

В И Р І Ш И В :

1. Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» про відшкодування шкоди додаткове рішення, яким стягнути зі Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла «Айсберг» (адреса реєстрації: м. Львів, пр. Свободи, 39; ідентифікаційний номер: 20772578) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25’000,00 грн (двадцять п`ять тисяч гривень) та 7’487,76 грн (сім тисяч чотириста вісімдесят сім гривень сімдесят шість копійок) витрат за проведення експертизи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга ПАВЛЮК